Законопроект про створення Бюро економічної безпеки — ілюзія ефективної реформи

Якщо цей документ набере чинності, ми, найвірогідніше, матимемо ще один аналог податкової міліції з її репресивно-слідчим ухилом і браком аналітики. 

Цікаво що у пояснювальній записці до проекту закону його автори зазначають протилежне: мовляв, новий орган (БЕБ) позбавить сферу фінансових розслідувань дублюючих органів.

Процитую інший, не менш цікавий момент: «ухвалення цього закону призведе до більш ефективної діяльності правоохоронних органів у сфері формування та використання фінансових ресурсів держави та її економічної безпеки, і як наслідок, зменшення тіньового бізнесу в Україні та збільшенні надходжень податків та зборів…»

Що й казати, плани амбіційні. Назовні законопроект видається привабливим, адже він передбачає ліквідацію податкової міліції, оптимізацію структури та штату органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усунення дублювання їхніх функцій за рахунок створення єдиного органу. Але чи виправданий цей оптимізм?

Отже, штатна чисельність майбутнього бюро має складати 4 тисячі осіб — це значно менше, ніж кількість працівників поки що чинних органів. Тобто, має відбутися скорочення штату. Щомісяця працівники БЕБ отримуватимуть понад 60 тис грн (оклад + доплати й премії). 

Зазначу: це непогана мотиваційна і антикорупційна складова. Основною штатною одиницею Бюро економічної безпеки мають стати детективи, які об’єднають функції слідчого та оперативника.

Цікаві нововведення прописані у прикінцевих положеннях документу. Вони передбачають певні зміни до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України.

Зокрема, детективам бюро надається пріоритетне право розслідувати злочини, передбачені ст. 204, 2051, 206, 212, 2121, 2181, 219, 2201, 2202, 222, 2221, 2222 2231, 2232, 224, 229, 231, 232, 2321, 2322, 233 Кримінального кодексу України.

Крім того, слідчі бюро вестимуть слідство за ст. 2062, 210, 211 ККУ за умови, якщо цим вже не займається НАБУ. Ці статті передбачають відповідальність за шахрайство, несплату податків, підробку документів, акцизу, доведення банку до банкрутства тощо.

Водночас до компетенції слідчих БЕБ чомусь не потрапили ст. 201 «Контрабанда» та ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом». Подібні злочини законотворець волів залишити у підслідності СБУ, митниці та НАБУ. Це наштовхує на різні здогадки й підозри.

Окремо хочу сказати про аналітично-інформаційну складову запропонованого держоргану. На мою думку, законопроекту №3087-д бракує чітко виписаних правил взаємодії БЕБ з іншими структурами, які опікуються фінансовою стабільністю й безпекою держави.

Скажімо, бюро буде наділене правом витребувати ту чи іншу інформацію у служби фінансового моніторингу, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, інших державних органів. До речі, про Державну податкову службу законопроект не згадує в цьому контексті. Дивно, правда?

Цікаво й інше: порядок доступу співробітників БЕБ до зазначених даних визначатимуть за домовленостями з їхніми розпорядниками. Тобто, бюро має покладатися на добру волю тих, кого перевірятиме?

Мені проголосований законопроект №3087-д нагадує так і не втілену ідею створення Служби фінансових розслідувань. Цю ідею просували кілька років тому і в Кабміні, і в парламенті. Але не склалося. Ось тепер вийшли на БЕБ – змінили назву органу і провели законопроект у першому читанні.

Хочу нагадати, що нині Україна має цілу низку правоохоронних органів у сфері боротьби з економічними злочинами — Це НАБУ, НАЗК, ДБР, СБУ, Нацполіція. Їхні функції часто перетинаються, дублюють одна одну, а в підсумку — зводять нанівець усю слідчу роботу.

Більш того, від наявності такої «плеяди» клонів страждає і бюджет, і вітчизняний бізнес. Створення Бюро економічної безпеки лише розширить цей перелік.

Отримаємо дублікат податкової міліції, яка часто-густо репресує підприємців, але не схильна аналізувати ситуацію і шукати шляхи вирішення проблем.

Як науковець я вже більше трьох років займаюся вивченням податкової системи України. 

Ми з колегами неодноразово пропонували створити єдиний орган, який би опікувався сплатою податків та боротьбою з тіньовими схемами, втілював податкову й митну політику, моніторив ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення.

Цей орган міг би об’єднати діючі сьогодні Податкову і Митну служби, Службу фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань.

Один із найважливіших моментів такого об’єднання – це спільна автоматизована інформаційно-аналітична система. Нікому із працівників цього органу не довелося б просити у колег дозволу на доступ до відповідної інформації.

З іншого боку бізнес не потерпав би від нескінченних перевірок та необхідності надання купи документів контролюючим органам.

Прикро, але законопроект №3087-д, який Верховна Рада схвалила у першому читанні, є лише ілюзією ефективної реформи.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.