Виробництво нішевих культур та «органіки» дають рентабельність до 100 тисяч гривень з 1 га

logo


Поділитись на Facebook

Tweet on Twitter

Найближчим часом саме нішеві культури та органічні продукти можуть забезпечити найбільші доходи з одного гектару.  «Віддача» може сягати від 30 до 100 тисяч гривень. Про це повідомляє компанія Baker Tilly, з посиланням на завідувача кафедри Інституту аграрної економіки Ольги Ходаківської.

«В Україні налічується 32 тис. малих фермерських господарств. Майже у половини з них розмір земельного банку становить від 20 га до 100 га. У середньому — це 82 га. З одного гектару невеликі фермери отримують 11 тис. грн виручки та 3 тис. грн прибутку. Тобто середньостатистичне господарство заробляє лише 246 тис. грн. Утім, вони мають великий потенціал для розвитку», — йдеться у матеріалі.

Зазначається, що невеликим фермерським господарствам потрібно уважно підходити до вибору спеціалізації свого виробництва. Головні проблеми з нішевимі культурами виникають у аграріїв через відсутність досвіду і кропіткої роботи з ними. Але такі клопоти повернуться гідними прибутками.

«Щоб виробництво нішевих культур було успішним, фермерам варто сконцентруватися передусім саме на якості, а не на кількості. Кількість і великі партії для продажу на експорт вони повинні забезпечити шляхом об’єднання у кооперативи та асоціації. Так кожен фермер отримуватиме справедливий та стабільний заробіток за клопітке виробництво якісного продукту. Чим швидше українські виробники нішевих культур почнуть об’єднуватися і діяти разом, тим швидше вони підкорятимуть експортні ринки», — заявили в компанії.

В Україні, на сьогодні більшість фермерських господарств, які займаються виробництвом нішевих культур орієнтовні на експорт. Тут головними перешкодами стає формування великих партій для поставок за кордон. Не останню роль тут відіграє якість товару.

Один з найприбутковіших напрямків нішевого виробництва – ягідництво, який відзначається низьким обсягом експорту, хоч й поступово зростає.  За даними Ради з питань експорту продовольства (UFEB), у Східній Європі Україна виробляє 25% м’яких ягід: суниця, смородина, малина та інші. Та 10% твердих ягід: черешня, вишня.  Коли за кордон йде всього 6% і 3% відповідно

«Це пояснюється тим, що перевезення ягід вимагає особливої обережності, а через достатню прибутковість на внутрішньому ринку, українські аграрії не бачать необхідності ускладнювати виробництво. Посівні площі в основному збільшують під малину, лохину та смородину, тоді як процес розширення площ під черешню та суницю призупинився», — йдеться у матеріалі.

Галузь виробництва олійного льону рентабельна та вигідна для експорту. Ця культура дуже стійка до посухи й може вирощуватися практично у всіх регіонах країни. За словами керівника агрокомпанії «Зоря» Ірини Костюшко, вирощування олійного льону не вимагає значних витрат: три роки поспіль на один гектар посівів не витрачалося більше $288, а рентабельність становила близько 47%. У 2017 році тонна олійного льону коштувала близько 10 тис. грн.

«Однак, якщо ви хочете заробити на вирощуванні олійного льону, варто від початку орієнтувати виробництво на експорт — в Україні надто низький рівень його переробки. Партія повинна бути чималою, адже експортне мито в Україні високе. Компенсуються такі особливості високою перспективністю культури. За новими нормами, європейські виробники автомобілів повинні робити внутрішню оббивку з природних волокон, які можна виготовити з олійного льону», — кажуть аналітики.

До олійного льону можна додати і сорго: її виробництво зростає через попит на ринках Афріки та Пакистані. Поживний склад кукурудзи і сорго дуже схожий, при цьому остання культура коштує дешевше.

А ось виробництво часнику вимагає уваги до товарного вигляду. Через такі вимоги Україна з 188 тисяч тонн виробленого часнику експортувала всього 200 тонн. За словами директора Асоціації виробників часнику Андрія Марченко, вітчизняні виробники часнику можуть конкурувати з Китаєм та Іспанією. Але для цього плоди мають бути 5 см у діаметрі,з необрізаними корінцями, запаковані в сітку. Крім того, для експорту такого часники потрібні великі партії. Щоб мати змогу їх формувати, українські виробники намагаються об’єднатися у кооператив.

Схожі статті

Израиль создаст молочные кластеры в Украине

Союз фермеров США выступил против аграрной экономии Трампа

Україна буде в трійці експортерів малини уже цього року

Єгипет перейшов з української худоби на м’ясо

Читайте также: