Валютна лібералізація в дії і бездіяльності

logo


Національний банк України продовжує лібералізацію валютного ринку, початок якій поклав Закон «Про валюту та валютні операції», принцип якого — «Дозволено все, що не заборонено». Він діє з 7-го лютого цього року. Згідно дорожній карті, всього регулятор повинен зробити 17 кроків для того, щоб бізнес і населення, які оперують валютою, відчули повну свободу. На сьогодні зроблено чимало. Тож, давайте подивимося, що ж саме змінилося, як це впливає на споживачів і що ще очікувати.

В першу чергу скасували обов’язковий продаж компаніями валютної виручки. А також — обов’язкове резервування гривні для купівлі інвалюти. Відтак, з 20 червня 2019 роки не обов’язково продавати 30% валютної виручки на міжбанківському валютному ринку. До цього валюта, що надходила з-за кордону на рахунки українських експортерів, продавалася в обов’язковому порядку. Це нововведення дійсно спростило життя компаніям-експортерам і тим, хто постачає за кордон послуги. Адже трапляється, наприклад, що компанії потрібно сплатити імпортне обладнання або компоненти для виготовлення продукції, обслуговувати борг в іноземній валюті, виплатити дивіденди іноземним акціонерам, а вихід на валютний ринок загрожує багатьма труднощами, курсовими різницями. І тут явний позитив. Тим більше, що за інформацією самого регулятора, експортери й так продають в останні місяці понад 90% своєї валюти. При цьому у бізнесу з’являється можливість притримати валюту в очікуванні девальвації.

Дозволили також покупку інвалюти за кредитні кошти. Цю покупку можна здійснити за дорученням або заявою клієнтів за рахунок коштів в гривні, залучених ними в формі кредиту.

У липні постановою НБУ № 91 була скасована заборона на виплату дивідендів. Жорсткі обмеження діяли з 2014 року і спочатку були зумовлені важкою ситуацією в країні. Пізніше їх пом’якшували, дозволивши юрособам виплачувати дивіденди, але лімітувавши їх. Ці ліміти підвищували і протягом цього року (якщо в лютому обмеження становили 7 млн. євро на місяць, то вже в травні — 12 млн. євро), поки не скасували взагалі.

Це покращує інвестиційний клімат в країні. Адже українські компанії вже зіштовхувалися з проблемою, коли накопичивши кошти для виплати дивідендів своїм іноземним учасникам, не могли своєчасно перерахувати їх саме через валютні обмеження.

А з 10 вересня Нацбанк ще й скасував постановою №113 ліміт на репатріацію коштів від продажу цінних паперів, який раніше становив 5 млн євро на місяць. І дозволив здійснювати більше операцій за рахунками нерезидентів. Так, на поточні рахунки фізосіб-нерезидентів дозволили зараховувати кошти в гривнях, отриманих як дивіденди, процентних доходів за цінними паперами та інші доходи за об’єктами прав власності в Україні, не пов’язаними з їх відчуженням, продажем, ліквідацією або зменшенням статутного капіталу.

Влітку своєю постановою №86 регулятор скасував ліміт на фінансування зарубіжних представництв та відокремлених підрозділів українських компаній. Раніше він становив 2 млн євро на рік. Операції з переказу коштів безпосередньо на рахунок зарубіжних підрозділів виведені з-під дії ліміту і тепер не обмежуються в обсягах.

Але тут не все так просто, НБУ все одно потрібен контроль. Щоб мінімізувати ризики відтоку капіталу з України, він встановив додаткові вимоги для валютного нагляду за цими операціями. Українські компанії повинні надавати банкам документи, які обґрунтовують необхідність угоди щодо фінансування іноземної філії. Послаблення не поширюється на операції з переказу грошей до країн-агресорів, офшорних зон і до країн, які неналежним чином чи зовсім не виконують рекомендації FATF.

НБУ каже, що постановою №86 удосконалив ризик-орієнтований нагляд банків в частині перевірок іноземних банків-контрагентів, яким перераховують гроші українські компанії. Адже для визначення ступеню ризику не потрібно орієнтуватися на перелік самого НБУ, який ґрунтується на інформації Держслужби фінмоніторингу. Приймати рішення банки можуть самостійно, користуючись інформацією з публічних джерел. На практиці це призводить до того, що банки все ретельніше копаються в угодах, щоб потім їх не оштрафували за те, що були недостатньо вимогливими. Тільки недавно НБУ оштрафував деякі банки на десятки мільйонів гривень за порушення вимог щодо ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку (публічних осіб та їх близьких).

Крім того, 7 лютого 2019 року зі прийняттям нового Закону «Про валюту та валютні операції» втратила силу ст. 37 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка передбачає накладення санкцій за порушення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняними та іноземними компаніями у вигляді заборони на здійснення ЗЕД.

Але по-перше, це не означає, що за порушення порядку розрахунків не каратимуть, пеня залишилася. А по-друге, склалася ситуація, коли в перехідний період, до скасування статті 37, спеціальний орган застосував санкцію у вигляді заборони на здійснення ЗЕД і самостійно її не знімає, блокуючи таким чином діяльність окремих суб’єктів господарювання вже й після фактичного скасування даного виду санкцій.

Мінекономрозвитку веде реєстр компаній, до яких застосовані обмежувальні санкції (а їх, цих компаній, тисячі). І кожен раз їм потрібно отримувати індивідуальні ліцензії МЕРТ на проведення окремої операції, що вимагає сил і часу. Індивідуальні дозволи мають отримувати також компанії, які планують операції на користь нерезидентів, включених до переліку компаній, до яких застосовані спеціальні санкції.

Подальші ж кроки з валютної лібералізації (зняття лімітів щодо інвестування фізосіб за кордон, скасування заборони кредитувати нерезидентів у гривні, доступ небанківських установ до міжбанку, розрахунок за облігаціями внутрішньої державної позики у валюті тощо) залежать від темпів поліпшення макроекономічних показників. А також — від змін в законодавстві. Так, Верховна Рада має прийняти так званий Закон «Про спліт», який передбачає поділ функцій Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері фінансових послуг. Нагляд і регулювання ринку страхових, лізингових і факторингових компаній, кредитних спілок, бюро кредитних історій, ломбардів та інших фінансових компаній перейде до Нацбанку, а Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку повинна регулювати ринок цінних паперів.

Нещодавно повідомлялося, що парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики в числі перших у фінансовій сфері подасть на розгляд Верховної Ради у другому читанні саме цей законопроект — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг».

Крім того, очікується впровадження плану дій по BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), який бореться зі схемами транскордонного податкового планування, а простіше кажучи — з ухиленням від сплати податків з використанням різних підходів до оподаткування операцій в різних юрисдикціях. Кабмін і з НБУ подали проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування». І опублікували проект 24 жовтня 2018 року.

В НБУ підкреслюють, що впровадження в Україні цього Плану дій є вкрай необхідним для запобігання переміщенню прибутків за кордон. І розширить можливості для українського бізнесу вести повноцінну діяльність на зовнішніх ринках, уникаючи упередженого ставлення з боку іноземних контрагентів, банків та інвесторів.

В контексті валютного законодавства, а також з урахуванням ризикоорієнтованого підходу при валютному контролі операцій, пов’язаних з розрахунками в іноземній валюті, можна зазначити важливу деталь. Це те, що функцію контролю за повнотою сплати податків, а також зловживанням правилами оподаткування операцій в міжнародному торговому обороті і в обороті капіталу, покладають на банківські установи. Саме ця тенденція стала вже повсюдною і, без сумніву, продовжить посилюватися.

Юлія Курило, адвокат, експерт з корпоративного міжнародного права

Запрошуємо 24 вересня на практикум з Юлією Курило: «Валютні операції: що треба знати кожному фінансисту»

ЛІГА:ЗАКОН запрошує підприємців взяти участь у конференції Safe Side 2.0, яка відбудеться 9 жовтня. Детальніше про захід за посиланням

Академія ЛІГА:ЗАКОН запрошує представників бізнесу на заходи у жовтні