Україну вже визнають в Європі агротехнологічним хабом

logo


Компанія «Дельтафрут» отримала 1 млн. 635 тисяч гривень страхових виплат від СК «АСКА» за втрачений через погодні умови врожай яблук. Це перший випадок такої масштабної виплати в Україні, пов’язаної з пошкодженням врожаю плодових дерев. Страховою компанією був повністю покритий збиток від граду, вторинних захворювань внаслідок граду, і, що найважливіше — втрати товарної якості плодів, на яку припала велика частина збитку.

Своїм досвідом агрострахування  в інтерв’ю Аgroreview.com поділився директор компанії «Дельтафрут» Антон Рубан.

— Сільське господарство дуже залежить від природних та кліматичних умов. Чи потрібне фермерам агрострахування?

— Ризикований бізнес завжди потребує страхування. Агрострахування – це не зайві витрати, а, в першу чергу, фінансовий інструмент для  зменшення ризиків у сільгоспвиробництві. Якщо погодні умови будуть несприятливими, агропідприємство матиме ресурс для подальшої роботи. Дивлячись на зміну клімату, на ті катаклізми, які були в минулому році не тільки в нашому господарстві, а в Україні та Європі, розумів, що необхідно мінімізувати ризики. Саме тому ми вирішили застрахувати врожай яблук у 2018 році.

— Від яких погодних ризиків страхували?

— Якщо розглядати багаторічні насадження, то існує два чинника, які можуть привести до знищення та пошкодження врожаю – це весняні заморозки та град. І якщо проти граду існують системи захисту, наприклад, противоградова сітка, то захистити квітки від морозу може активне дождування. З точки зору фінансів — це дуже затратно, а іноді неможливо технічно зробити. Як альтернативу всім цим заходам, ми вирішили укласти страхову угоду, яка б забезпечувала нашим садам захист від заморозків, урагану та граду.

— Якою була загальна площа застрахованих садів?

— Застрахували 65 гектарів садів. У липні 2018 року на площах компанії «Дельтафрут» у Вінницькій області пройшов дощ з грозою і градом. Після граду значну частину врожаю яблук, що мав бути реалізований у свіжому вигляді, можна було здати лише на переробку. Ще частина фруктів була повністю знищена. Страховий договір мав дві частини. Згідно з умовами контракту, врожай страхувався за кількістю, і, що не менш важливо, за якістю.

— Чи виникли труднощі з отриманням страхових виплат?

— Страховий випадок стався у середині липня, але по процедурі ми мали дочекатися збору врожаю, і по факту визначити відсоток ушкоджених та неушкоджених яблук. Після цього в листопаді страховій компанії були передані всі необхідні документи: заяви, журнали обліку, технологічні карти. Ніяких труднощів з цим не виникло, належним чином все це засвідчили. Першу виплату ми отримали на початку січня, а до кінця місяця була перерахована друга частина компенсації. 

— Як обирали страхову компанію? Що можете порадити фермерам, які вперше хочуть застрахувати свій врожай?

— Самостійно знайти страхову компанію можна, але треба дуже уважно дивитися на договір страхування, який вони вам пропонують. Цим мають займатися люди, які розуміються на цьому та мають відповідний досвід. Я пішов по шляху обрання страхового брокера, а саме «Аграрної Агенції АГРОС». Я їм розповів про умови, важливі для нашого сільгосппідприємства, а їхня задача була знайти надійну страхову компанію з гарною репутацією на ринку. Спільно зі страховою компанією вони розробляють договір. Далі страховий брокер  надає інформацію про  те, чи існують ризики по договору агрострахування. Також страховий брокер повністю контролював процес оцінки збитку. Я співпрацюю з «Аграрною Агенцією АГРОС» вже другий рік. До речі, це мені не коштує ні копійки, так як винагорода цій компанії резервується західноєвропейськими перестраховиками. Тобто, українська компанія, страхуючи мій ризик, продає його в іншу страхову компанію. І коли настає страховий випадок, більшу частину компенсації виплачує західноєвропейський перестраховик. І це також є для мене 100% гарантією того, що гроші будуть сплачені. Тому, безумовно, при виборі страхового партнера,  треба звертати увагу на те, чи перестраховуються ризики в іноземних компаніях. Коли страхова компанія розуміє, що більшість грошей виплачує перестраховик, навряд чи виникне якась юридична казуїстика.

— Чому, на Вашу думку, вітчизняні аграрії досить скептично ставляться до можливості застрахувати свій урожай?

— Це, в першу чергу, наша ментальність. Фермери зазвичай думають: «авось пронесе, це в сусіда буде, а не в мене». Можливо,  аграрії недостатньо обізнані щодо агрострахування. Сьогодні більшість сільгоспвиробників страхується на вимогу кредиторів, сприймаючи це як зобов’язання. Але треба враховувати, що клімат змінюється. На мою думку, така цьогорічна рання весна може спровокувати досить відчутні травневі заморозки. Природа візьме свою температуру. Недаремно старі люди кажуть, що якщо тепла зима, то навесні можна очікувати будь-яких нетипових погодних умов.  До речі, у 2017 році в березні теж було дуже тепло, а потім прийшли похолодання і заморозки. Але якщо ми візьмемо садоводів, то минулий сезон був вкрай невдалим для нас. Приблизно 98% господарств закінчили сезон з дуже великими збитками внаслідок вкрай низьких цін на яблука. І може в цьому році хтось і хотів би застрахуватися, але немає обігових коштів.

Читайте також: Чи варто ризикувати врожаєм: для чого фермерам потрібне агрострахування

— Агрострахування часто через брак коштів залишається недоступним для фермерів. Що робити у такій ситуації? Хто має сказати своє вагоме слово – держава, страхові компанії?

— Було би дуже доречно програму підтримки з боку держави поширити не тільки на компенсування відсотків за кредитами, а й на часткову компенсацію вартості агрострахування. Це був би дуже дієвий фінансовий інструмент для аграріїв, який дозволив би при настанні погодних негараздів не залишитися, образно кажучи, у розбитого корита.

У 2017 році, коли було тотальне знищення через весняні заморозки врожаю у багатьох господарствах, садівники вимагали від держави майже 100% компенсації втрат. Якщо держава звернула би на це увагу і започаткувала програму компенсації 50 або ж навіть 30 % страхового внеску, це сприяло тому, що фермери активніше страхувалися. У аграріїв була б впевненість у тому, що держава контролюватиме виплати від страхових компаній. Сільгоспвиробники платили би менше. Взагалі, агрострахування – це цивілізований шлях у такому ризикованому бізнесі, як сільське господарство. Аграрний сектор повинен розглядатися державою як основа продовольчої безпеки країни.

— Яку роль агрострахування може відіграти в подальшому розвитку українського сільського господарства?

 — Напевно, одну з вирішальних. Можу пояснити на прикладі цифр. У 2017 році в одному з господарств в Черкаській області, яке мало в обробітку більше 100 гектарів саду, був заморозок, внаслідок чого втрачено урожай близько 5000 тонн яблук. Якщо взяти ціну за кілограм яблука близько 6 грн, то загальні втрати підприємства сягнули більше 30 млн грн. Але необхідні виробничі витрати у вигляді орендної плати за землю, заробітної плати працівникам, догляд за деревами у такому господарстві сягають як мінімум 300 тисяч доларів на рік. Починається наступний сезон, треба вкладати кошти в тару, логістику, зберігання. Через погодні негаразди підприємство  може зазнати колосальних фінансових збитків. Застрахувавши врожай, компанія працюватиме у  нормальному режимі. А без страхування ви можете залишитися ні з чим. В умовах глобальних кліматичних змін, коли погодний чинник з року в рік щораз більше впливає на результати сільгоспвиробників, агрострахування стає оптимальним рішенням для АПК, забезпечуючи сталість та прибутковість агропідприємствам.