Україна гостям не рада: або навіщо Володимиру Омеляну дбати про туризм

logo


Отож, маємо Міністерство інфраструктури, Міністра інфраструктури, неабияку кількість інфраструктурних проектів і інфраструктурних клопотів, витрачаємо на всю цю бідоту космічні суми, які немов провалюються в космічні ж чорні діри, не залишаючи по собі геть нічого. Щоправда, пан Міністр Володимир Омелян відомий як людина сучасна, тому дещо можна довідатись із його записів у соціальних мережах, наприклад, у Facebook. І от же дивина: як у міністра часу вистачає ще й записи робити, фото вставляти, коментарі читати й слідкувати, щоб, бува, ніхто нічого зайвого не бовкнув. А то хто його знає, чого там ці фейсбук-коментатори наговорять… Але така вже доля міністра, який саме соціальні мережі обрав способом комунікації з суспільством, а заодно й способом PR-активності — нічого не вдієш і не попишеш. Але ж і так непогано! На роботу, правда, часу менше залишається, але ж якось встигає…

Так ось, інфраструктура, як усім відомо, — це дороги (точшіше, шляхи сполучення). Тобто тут і земля, і вода, і небо — автотранспорт (включно із міським), водні (морські і річкові), а також повітряні перевезення й навіть залізниця.

Читайте також: Рішення Кабміну про виведення «Укрзалізниці» з підпорядкування Мінінфраструктури скасував суд

До інфраструктурного підпорядкування потрапила й Укрпошта з величезною кількістю відділень по всій країні. Воно, звісно, страшенно важливо (і це просто неможливо переоцінити) для внутрішнього господарювання. Але є у Міністерства ще одне завдання — не надто секретне, оскільки  лежить практично на поверхні, але й згадують про нього тільки вряди-годи, тобто винятково принагідно. І йдеться про туризм.

До чого тут туризм? Якщо й справді обмежитись тільки транспортом, усяким і будь-яким, і поштовим зв’язком, то й тут туризм одразу на око проситься. Кажемо, що Україна — то справжня перлина — і природи, і архітектури, і старожитностей, і будь-чого, включно із стравами й напоями. Але ж саме тут і починається (а чи закінчується) роль інфраструктури, на цей раз транспортної. Ось скажіть, як можна чимось милуватится чи щось досліджувати, якщо туди дістатися або ніяк, або настільки складно, що вже краще в Тібет чи в Гімалаї дряпатися. На жаль, транспортна інфраструктура України зовсім не готова приймати гостей, бо навряд хтось, окрім великих аматорів екстриму, згодиться шукати серед наших «особливостей» хоч якийсь натяк на дорогу.

Ну, а, крім доріг і взагалі будь-яких шляхів сполучення, екстремальних розваг вистачає. Біда тільки в тому, що багато туристів, особливо чужоземних, хочуть подорожувати й відпочивати з комфортом. Якого в Україні небагато, особливо в транспортній царині.

Не можна сказати, що пана Володимира це зовсім не цікавить і не обходить, бо воно не так. Ось, наприклад, 9 жовтня пан Міністр зустрівся з Антоном Тараненком, який добре знаний як керівник проекту (туристичного, щоб було зрозуміло) KyivTourismAwards. І треба ж такому статися, щоб пан Антон теж виявився аматором Facebook! Отже, своїми враженнями від зустрічі з Міністром поділився саме в цій соціальній мережі. Одразу скажемо, що враження непогані. Ось запис від 9 жовтня: «Зустрівся сьогодні з Володимиром Омеляном. Проговорили наступні питання:

— Туристичний інфоцентр на залізничному вокзалі (вже 2 роки пробиває цю стіну, наразі чекаємо від Кабміну розпорядження щодо надання такої локації на території центрального вокзалу. Міністр пообіцяв сприяти цьому);

— Відновлення круїзних маршрутів Київ-Одеса (в цьому році відправились перші за останні 4 роки круїзи по Дніпру. До 2014 року це був один з найпопулярніших турів по Україні, коли за 7-10 днів турист міг подорожувати з Києва на круїзному лайнері й побачити майже всю країну);

— Розбудова нових транспортних маршрутів з Києва по всій країні (з’єднання туристично-привабливих міст, створення нових туристичних продуктів);

— Залучення нових лоукост авіакомпаній (зараз міністерство обговорює питання з деякіми авіакомпаніями щодо можливостей здійснювати рейси з Києва. На жаль, саме міністерство не має інструментів заохочувати та стимулювати лоукостери (бюджет на такий маркетинг відсутній ), але розуміє, що кооперація з аеропортами та туристичним бізнесом може дати результат;

— Маркетингова компанія «Подорожуй Україною» — зробити крос-промоцію різдвяних й новорічних свят у містах України через розміщення промо матеріалів на ресурсах Укрзалізниці;

— Створення сучасної сувенірної крамниці в аеропорту «Бориспіль».

Особисте враження від спілкування з міністром позитивне. Володимир розуміє, що туризм — дуже важлива складова економіки, а щодо транспортної інфраструктури, її треба відновлювати та робити більш зрозумілою та доступною для туристів».

Оце, мабуть, і майже все, що треба знати про роботу Міністра інфраструктури України. Ну, а що сказати, якщо цілком офіційній особі при посаді Володимир Омелян зміг поскаржитися, що «саме міністерство не має інструментів заохочувати та стимулювати лоукостери (бюджет на такий маркетинг відсутній)»? А якого ж тоді хосна ти міністерствуєш (чи міністириш?). Щоб скаржитись і соціальними мережами бродити? Усі ж думали, що пошук підходящих і дієвих інструментів приваблення лоукостерів на національний ринок авіаперевезень — це й мають робити Міністр і його команда. Не роблять…

Виходить, що працюють заради самого процесу, який може стати непоганим піаром: тут тобі й скандали, тут і обговорення в улюблених соцмережах, тут і ЗМІ різного штибу й популярності. Але віз стоїть на старому місці, навіть якщо це сучасний варіант, тобто транспорт повітряний. Ну, стоїть… А розголос іде. Виходить, мета досягається?

Читайте також: Скандал з RYANAIR: українські граблі ірландського походження

Якщо вже почали про небо, то, мабуть, варто згадати й таку дрібноту, як «створення сучасної сувенірної крамниці в аеропорту «Бориспіль»». Це питання в компетенції міністра? Звісно, крамниці в аеропортах, до того ж міжнародних, дуже важливі й потрібні — як-не-як, а це перші враження від країни.

Але ж і Міністр не перший день працює, і міністерство не вчора створене, і світовий досвід не вчорашній… То що заважало раніше? Та й зараз — поки тільки розмови й декларації та побажання. А іноземці все їдуть і їдуть, летять і летять: то «Євробачення», то якісь спортивні змагання, то книжкові виставки, то інвестфоруми… Та й просто так їдуть — хто Києвом помилуватися, хто Хотинською фортецею, для когось Одеса цікава, а комусь важливе якесь далеке село, звідки ще в позаминулому столітті пра-прадід емігрував…

Та зробіть же ви людям красу й зручність! Усе вже у світі придумали — ворушитися просто треба, а не в соцмережах на долю скаржитися…

Читайте також: Повний аудит «Борисполя» обіцяє провести Володимир Омелян

Цікаво, що «Укрзалізниця», яка нібито не й підпорядковується Омеляну, теж згадується (оці вже судові справи, де й лихий не второпає нічого).  Я, каже, можу «зробити крос-промоцію різдвяних й новорічних свят у містах України через розміщення промоматеріалів на ресурсах Укрзалізниці»… Воно-то й непогана ідея, але ж де план її втілення в життя?

До речі, Різдвяні й Новорічні акції, ярмарки й інші промо-заходи у всьому світі вже почалися. Агов, пане Омеляне! Невже для красного слівця не пошкодуєте не те що вітця, але й свого доброго імені? Чи вже й так ніхто не вірить? То на що чекати на ресурсах «Укрзалізниці»? Поживемо, як кажуть, та й побачимо. Нехай не тепер, то колись, як Господь дасть дочекатися…

Приємною здається ідея «відновлення круїзних маршрутів Київ-Одеса (в цьому році відправились перші за останні 4 роки круїзи по Дніпру. До 2014 року це був один з найпопулярніших турів по Україні, коли за 7-10 днів турист міг подорожувати з Києва на круїзному лайнері й побачити майже всю країну). Отак, як на хлопський розум, то й непогано. Тільки що робити, щоб ці круїзи стали прибутковими? Та й круїзні лайнери типу «Ріка-море» помалу продаються (і найприкріше, що йдуть у країну, якій не кораблі продавати, а снарядів би відсипати). Але ж маємо те, що маємо… Звісно, щоб зробити цей проект прибутковим, працювати й працювати треба, бо нашвидкуруч нічого путнього не вийде. І просто фейсбук-реляціями тут не одкараскаєшся…

Читайте також: Російська компанія купила в України круїзний теплохід

Зате нескладко одкараскатися від кожної обіцянки. Не письмово. Не на камеру… Хто кого і як зрозумів — то довести взагалі не можна. Просто поговорили хлопці та й розійшлися, кожен у свою сторону. А там — то повноважень недостатньо, то грошей мало, то плани застарілі, а то й виконавці недолугі… І що тут вдієш! Важко Міністрові, ой, як важко…

Зате відомий пан Омелян як лоббіст лоукостів, хоч і не все виходить. То, розуміємо, нехай українці летять кудись гроші витрачати, замість того, щоб світ до України припрошувати й приваблювати! Ось вони: і дороги, і мости, і розв’язки дорожні, і мережі ресторанів-магазинів-заправок-готелів (усе й при дорозі в тому числі, щоб мандрівникам зручно було). Не кажучи вже про міські вигоди й зручності. Щоправда, в компетенції Мінінфраструктури тільки міський і міжміський транспорт, але це теж немало; та й починати із чогось треба. А кому ж і починати, як не молодим? Та ні — чи то від відповідальності ховаються, чи від слави (вистачає фейсбучної, чи що)?

А ще цікаво, що сам Володимир Омелян повіз родину відпочивати в Туреччину. Нехай і не дуже дорого вийшло (хоча подейкують різне). Але набагато дорожче обходяться країні та й самому міністру так звані іміджеві втрати. Як Міністр інфраструктури може поїхати світ за очі, щоб своєї інфраструктури не бачити хоч під час відпустки? Тоді розповів, що грошей у скарбниці катма… А як же він хотів, якщо такі мудрагелі їх вивозять до інших країн? То там і шукати наші грошики треба! А ось про патріотизм говорити вже не слід, бо патріотизмом тут і не пахне — Туреччина понад усе (принаймні, так воно вийшло)! Хтось за Україну життя віддає, а хтось чужі економіки підживлює…

Та й взагалі, дивний хлопець, оцей Міністр Омелян! Працювати любить у соціальній мережі, відповідальності не те щоб боявся, але перебирає, наче погане порося. Це робитиму, а це не буду… Причому обирає щось таке, щоб, як вийде, уся слава його була, а як не вийде, то винуватці швиденько знаходилися б. Звісно, дрібниці (на кшалт якихось сувенірних кіосків чи магазинчиків у аеропортах) міністра не цікавлять — слави мало, а клопотів повно. То кому воно нужне? Україні, кажете? Ну, то таке… Своя ж сорочка, як відомо, до тіла ближча.

Читайте також: Декларації міністра Омеляна перевірить НАБУ

Отак і керує Міністр інфраструктури Володимир Омелян. Наче й не скандальний, наче й не шкодливий… Але ж ніякий! Їй-бо, ніякий. Ні богу свічка, ні чорту кочерга…

Здається, із такими миіністрами ми ще довго в Європу дорогу прокладатимемо (дорога ж таки точно в руках у Омеляна).

Зінаїда Царенко

Інші матеріали на цю тему

Фейсбук-міністр Володимир Омелян: дороги нізвідки в нікуди й без перспектив

Tesla для Омеляна, або Як поміняти високу мрію на списану електричку

Читайте также: