Про здобутки і проблеми — вголос

logo


Володимир КОЛЮБАКІН,«Урядовий кур’єр»

Напередодні літа  перший  заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк провів онлайн-конференцію, на якій відповів на запитання журналістів та пересічних громадян.

Та спершу посадовець повідомив, що станом на 30 травня посіяно 7066,6 тисячі гектарів ранніх зернових та зернобобових культур. Хоч почали пізно, аграрії вклалися в оптимальні для сівби строки.

Фото УНІАН

Зокрема посіяно: ярої пшениці — 167,3 тисячі га; ячменю — 1502,4 тисячі; вівса — 191 тисячі; гороху — 418,3 тисячі; кукурудзи на зерно — 4531,8 тисячі; гречки — 90,6 тисячі (сівба триває); проса — 36,7 тисячі (сівба триває), 281,6 тисячі га цукрових буряків, 5610,6 тисячі га соняшнику і 1681,6 тисячі га сої.

Щодо  озимих, то стан їхньої перезимівлі чи не найкращий за всю історію спостережень. А з огляду на те що весняну посівну проведено в запланованому обсязі та в оптимальні терміни, міністерство прогнозує цьогорічний урожай на рівні понад 60 мільйонів тонн.

Йшлося й про виконання програм державної підтримки аграрної галузі, зокрема програми часткової компенсації вартості сільгосптехніки. Станом на 1 травня 2018 року за цією програмою аграрії придбали 953 одиниці техніки та обладнання на загальну вартість (із ПДВ) 354,6 мільйона гривень. Отримали компенсацію 667 сільгоспвиробників на суму 70,7 мільйона гривень. За попередніми розрахунками, обсяг коштів для виплати часткової компенсації за травень 2018 року становитиме близько 50 мільйонів гривень.

Спеціальну бюджетну дотацію обсягом 2500 гривень на теля нараховано 3573 фізичним особам із 24 областей України на суму 6741,3 тисячі гривень. Проте, за словами першого заступника міністра, поки що охочих порівняно небагато, більше претендентів на це відшкодування буде у вересні — жовтні. Крім того, дотацію 1500 гривень на корову нараховано 1198 суб’єктам господарювання за утримання 345 546 корів, загальна сума виплат становила 259 мільйонів 159,5 тисячі гривень.

Загалом, за словами першого заступника міністра, реалізація програм держпідтримки набирає обертів. Уряд допоміг оперативно подолати  бюрократичні перепони, уточнено формулювання в порядках використання коштів, на що нарікала частина аграріїв, що позбулися державної допомоги через суто формальні зачіпки. Сільгоспвиробники ж визначилися із програмами, на допомогу за якими претендують, і підготували необхідний пакет документів. З огляду на те що підготовчі роботи в обох сторін уже позаду, міністерство очікує максимальних обсягів реалізації програм уже у червні.

Порушили і питання наших експортних квот у ЄС. Недавно для України їх було збільшено на мед, овес, оброблені томати і деякі інші товари. Але Максим Мартинюк застеріг:  питання експортних квот — це вулиця з двостороннім рухом. Тобто коли просимо про збільшення квот для українських виробників, маємо бути готовими відповісти тим самим — пустити їхніх виробників на наш ринок.

А на  стратегічне питання «Чи стане Україна аграрною супердержавою і чи варто цього прагнути?» перший заступник міністра відповів так:

—  Жодна з розвинених держав не є аграрною, але всі вони  мають потужний аграрний сектор. Українська ситуація, коли 40% валютної виручки формується за рахунок експорту продовольства, не має викликати прагнення збільшити цей показник, умовно кажучи, до 80%. Але сільське господарство вже четвертий рік виконує функцію подушки безпеки для національної економіки.

З точки зору стратегічного бачення, аграрна валютна виручка в абсолютних показниках має зростати, однак  її питома вага має зменшуватися за рахунок нарощування експорту промислової продукції та експорту у високотехнологічних сегментах. Ми уже входимо у ТОП-10 постачальників продовольства у світі, але маємо значний потенціал до нарощування цих позицій.