Повышение цен на газ для населения должно заделать дыру в госбюджете от преференций Ринату Ахметову

logo


Бывший член НКРЭКУ Андрей Герус показал в Facebook связь между повышением цен на газ для населения и фискальными льготами для олигархов.

Тарифи на газ підняли в інтересах олігархів?

На перший погляд, таке твердження може здатися популістичним та неправдивим. Але не поспішайте із висновками.

Підвищення цін на газ для населення пояснювали декількома аргументами.

Перше — щоб були гроші для видобутку, задля енергетичної незалежності. Але план приросту видобутку газу на 2018 рік виконаний лише на 19%. І то збільшилися технологічні втрати, тобто кількість товарного газу взагалі знизилася. Нафтогаз ще півроку тому визнавав, що збільшення кількості грошей ніяк не призведе до збільшення видобутку, “вузькі місця” в іншому (ліцензії тощо).

Отже, на практиці аргумент про енергетичну незалежність не аргумент.

Друге — збудуємо ринок газу. Але якщо раніше Нафтогаз казав, що конкуренція серед постачальників призведе до зниження цін для споживачів, то тепер виступає за ліквідацію постачальників-облгаззбутів. Називає їх непотрібними посередниками між Нафтогазом та населенням. А якби ринок, то якраз мало би бути таких посередників багато, щоб свторювалася конкуренція між постачальниками. Анбандлінгу Нафтогазу (відділення труби від торгівця газом) також немає.

А ситуацію, де група Нафтогаз і видобуває 75% всього газу, і імпортує газ, і володіє трубою-ГТС, і володіє навіть розрібними газовими мережами (Кіровоградгаз), і ще й має поставляти газ населення — це точно ніякий не ринок. Є цілий ряд причин, чому ще мінімум років 5 ніякого ринку для населення і не буде.

Отже, аргумент про ринок газу також викреслюємо.

Залишається третій аргумент підвищення — фіскальний, тобто наповнення бюджету. Останнє підвищення на 23% дає приблизно 25 млрд грн додаткових грошей. За припущення 100%-ої оплати ці гроші ідуть облгаззбутам, потім Нафтогазу, потім у вигляді податків та дивідендів від держ компанії попадають у бюджет.

Але по-перше, коли гроші ідуть у бюджет таким складним шляхом, то по дорозі виникають утруски та усушки — до бюджеті попадає далеко не 25 млрд грн живих грошей.

А по-друге, що ж паралельно відбувається із бюджетом? І я навіть не про корупцію у використанні бюджетних грошей.

Оскільки бюджет вже наповнився грошима від населення і проблема дефіциту бюджету зникає, то далі Уряд/Президент/коаліція починають роздавати податкові пільги важливим людям. Тобто олігархам.

Підтверджую конкретними прикладами:

 — у податковий кодекс вноситься пільга на ПДВ при імпорті енергетичного обладнання. Головний бенефіціар Р.Л Ахметов. У бюджет-2019 не попаде декілька млрд грн. — спочатку підвищується, але потім відміняється екологічний податок на викиди СО2. Головний бенефіціар Р.Л. Ахметов, його вугільні електростанції є найбільшими забруднювачами. Загалом — це ще мільярди гривень.

А деякі справедливі податки просто не приймаються. Так податковий комітет (Н.Южаніна) навіть не розглядав зареєстровані зміни, щоб підвищити ренту на вугілля до 5%. Ахметов і далі буде платити найнижчу у світі ренту на вугілля 0,75%, а бюджет недоотримає 3-4 млрд грн у рік. Ще про 7 схожих податкових пільг та преференцій недавно була стаття Дмитро Дєнков на Економічній Правді.

Таким чином, державний бюджет наповниться від підвищення цін на газ для населення. А олігархи мають подякувати всім українцям, які наповнили додатково бюджет. Адже тепер олігархи за невеличкий відкат отримали податкову пільгу або відміну підвищення податку. Чомусь у цій державі населення вже зараз має платити європейську ціну на газ. Але Ахметов вже зараз має платити в десятки разів нижчий податок на екологію або ренту на вугілля. Такі реформи справедливі?

Також в Україні для 2-3 українських сімей відмінили субсидію, це ще зекономить понад 5 млрд грн у бюджеті. Ці люди, а також решта понад 50% домогосподарств, які тепер додатково наповнюють бюджет, стали відносно біднішими. Ахметов та вузька група інших бенефіціарів реформ стали відносно багатшими, адже їм тепер не треба додатково наповнювати бюджет.

Для мене особисто тарифи не складають якогось особливого навантаження. Але мій інтерес, як представника середнього класу, щоб реформами в Україні не робили більшість людей біднішими, заради того, щоб зробити 1% ще багатшими. Бо я знаю, що бідних людей легше купити, легше обманути. Наші олігархи та політики будуть це робити вже на цих виборах. А це не відповідає моїм інтересам.

Припускаю, що це не відповідає інтересам всього середнього класу, який в Україні ще залишився.