Підприємці оцінили економічні реформи в Україні: я не згоден з критикою, — Гетманцев

У Києві відбувся форум «Діалог громадянського суспільства, бізнесу і влади». Під час заходу депутати Верховної Ради разом з бізнес-спільнотами та експертами обговорили економічні реформи, проведені за 2019-2020 роки.

ASPI news публікувало серію матеріалів з дискусії учасників форуму про бачення інституціональних і економічних реформ, а також про пріоритети українського бізнесу і побажання громадянського суспільства. Під час форуму президент Асоціації платників податків України Григол Катамадзе, голова Комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко і експерти обговорили можливі зміни в законодавчій базі з метою зробити ведення бізнесу в Україні більш ефективним.

На другій панельній дискусії учасники форуму склали річний звіт за 2019-2020 роки щодо реформ податкової та соціальної політики (деофшоризація, ринок оренди землі, податок на виведений капітал, навантаження на фонд оплати праці, фіскалізація т.д.). Олег Гетьман, член Наглядової Ради УРБ, озвучив складену Радою бізнесу оцінку щодо виконаних органами законодавчої влади топ-10 пріоритетів бізнесу: «Ухвалення оновленого Податкового і Митного кодексів — на 25%. Зрозуміло, що повністю їх не переписували законодавці, але зроблено чимало: ухвалили норми про деофшоризацію, відкрили доступ до деперсоналізованої інформації, створили спільну митну процедуру транзиту і багато іншого.

Заміна податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал — на 10%, оскільки проєкт ще допрацьовується. Збереження поточної спрощеної системи оподаткування — на 50%, багато було зроблено в цій сфері: звільнили від сплати ЄСВ «сплячі» ФОП і сумісників, а також довели до оптимального рівня трудові штрафи. Необхідно привести до ладу модель фіскалізації, зробити її такою, щоб вона дійсно не торкалася малого бізнесу (1-а група), а регулювала тільки великий, який часто маскується під мікробізнес.

Інституційна реформа контролюючих органів — на 25%. На жаль, Вища рада правосуддя (ВРП) не пройшла перезавантаження. За цей час було підписано меморандум з Європейським союзом, створено Вищий антикорупційний суд і оновлено Верховний суд. Створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів — 50%.

Детінізація економіки, зокрема, ринку оренди землі та сільгосппродукції — 30%. А такі реформи як: зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, демонополізація ринків тепло- і енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природних монополій, введення безпаперових технологій — 0%, тобто взагалі не розпочато їхньої реалізації. Міністерство фінансів, Комітети Ради вже понад півроку щось напрацьовують, але безрезультатно. Це наш експертний і короткий огляд, підбиваючи підсумки, можна сказати, що зроблено багато парламентом і Кабміном за цей рік, але, на жаль, розуміють їх кілька тисяч українців, які пов’язані безпосередньо з вищезгаданим».

Данило Гетманцев, голова Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, прокоментував висновки експертів: «Чесно кажучи, я образився на 50% за спрощеною системою оподаткування, хоча б підняли до 75%, давайте трохи поторгуємось. Я також не згоден з 0% щодо введення безпаперових технологій. Справа в тому, що це процес, який займає не один день і місяць. Ми прибрали книгу обліку і дали можливість підприємцям доцільно вести облік. Мені здається, що це дискримінація. Хоча, дивлячись на цей аналіз, з більшістю, можливо, я погоджуся. Наприклад, зі зниженням податкового навантаження на фонд оплати праці, це наш недолік, і моя мрія. Я розумію, потрібно більше і краще працювати».

Також з даною оцінкою не погодився і президент Асоціації платників податків України Григол Катамадзе: «Я особисто не згоден з наданою оцінкою 50% щодо створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідації податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів. У разі ухвалення законопроєкту №3959-1 в такій редакції, проєкт закону, ухвалений у першому читанні №3087-Д, зовсім не буде відповідати вимогам єдиного органу з розслідування економічних злочинів, а саме з аналітичною функцією».