Пенсійна реформа від команди Зеленського: чого очікувати пенсіонерам

logo


У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 2683 «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення». Серед авторів є і представник «Слуги народу» — член комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Вадим Струневич, який дав коментар «Судово-юридичній газеті» з приводу законопроекту.

Як Ви оцінюєте законопроект № 2683 «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення». Чи справді він вирішить проблему з дефіцитом пенсійного фонду?

Законопроект 2683 про введення 2-го рівня пенсійного забезпечення назрів уже давно. Пенсійне забезпечення не має спиратись на лише одну солідарну пенсію. Має існувати три рівні пенсійного забезпечення: 1-й — солідарний (той, що працює у нас зараз), 2-й — обов’язкові пенсійні відрахування (наш законопроект 2683) та 3-й рівень — добровільні пенсійні відрахування. В інших країнах вже давно працюють всі три рівні, і саме завдяки їхній комбінації досягаються високі рівні коефіцієнту заміщення для людей, які виходять на пенсію. У законопроекті передбачається, що обов’язкові відрахування має робити як працівник (1% від фонду оплати праці), так і підприємство, на якому він працює (2%). Також передбачено за бажанням працівника збільшення внесків. Але якщо працівник збільшує, то є і обов’язок підприємства також збільшувати. Ми очікуємо завдяки такій системі змінити парадигму ставлення людей до пенсій і запровадити відповідальне відношення — чим більше ти відраховуєш, тим більше отримуєш. Отже, ми тут нічого нового не вигадуємо, а запроваджуємо найкращі світові практики.

Чи зачіпає даний законопроект солідарну пенсійну систему?

Законопроект 2683 ніяк не зачіпає існуючу солідарну пенсійну систему і не змінює розмір пенсій, передбачений чинним законодавством. Цей законопроект вводить так звану другу пенсію на додаток до існуючої.

Які гарантії того, що накопичені гроші не зникнуть, як це було з деякими банками після банкрутства?

Питання про гарантії звучать дуже часто. Але треба не забувати, що за гарантії має хтось платити. У перший рік надійде внесків на 49 млрд грн. А через 10 років сума активів перевищить 800 млрд грн. Чи зможе держава гарантувати все? Певно, що ні. Отже, питання гарантій треба вирішувати іншим шляхом. Половина накопичень буде вкладатись у державні ОВДП (облігації внутрішньої державної позики — Ред.). Це і є гарантія від держави на погашення таких цінних паперів. Можна створити систему на кшталт ФГВФО (фонд гарантування вкладів фізичних осіб — Ред.) з банками з гарантією на 200 000 грн на одну особу. Але така система буде потребувати щорічних відрахувань 0,5% від суми накопичень, що у довгому періоді накопичень означатиме приблизно 9% витрат на таку гарантію від суми відрахувань. Отже, треба дуже обережно та виважено підійти до питання гарантій.

Чи буде передбачена мінімальна сума повернення коштів, як із банківськими депозитами?

Щодо мінімальної суми повернень, то зараз у законопроекті це не передбачено. Але ми ще знаходимось у стадії обговорень гарантій.

Наша мета — щоб дохідність портфелів перевищувала інфляцію. Інструменти, які будуть використовуватись, наступні: ОВДП, корпоративні облігації, банківські депозити, іноземні цінні папери. Передбачено вкладення в похідні цінні папери для хеджування ризиків, зокрема валютних. Зараз у Верховній Раді розглядається законопроект № 2284 (Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів), який запровадить нові інструменти на фінансовому ринку. І після його прийняття стане можливо хеджувати активи в гривнях.

Для компаній, які будуть допущені до управління активами Пенсійного казначейства, передбачені підвищені вимоги для проходження авторизації в національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), а саме:

— мінімальний капітал — 25 млн грн;

— досвідчений персонал зі всіх ключових функцій;

— окремі особи для виконання ключових функцій (управління активами, ризик-менеджмент, комплаєнс, внутрішній аудит);

— досконалі та дієві внутрішні процедури.

Компанії, які в минулому були навмисними частими порушниками, не зможуть отримати авторизацію. Регулюючим органом буде НКЦПФР, до якого зараз за законом про «спліт» переходять всі функції нагляду за установами пенсійного забезпечення. Але для того, щоб система запрацювала та нагляд з боку НКЦПФР був якісним, нам необхідно прийняти законопроект про повноваження цього регулятора (старий номер цього законопроекту — 6303). Ці законопроекти — 2683 та «про повноваження НКЦПФР» — мають рухатись паралельно та бути прийнятими одночасно, для того щоб система з самого початку була дієвою та надійною.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що відбулася прес-конференція за участю голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової на тему «Навіщо українцям обов’язкові накопичувальні пенсії».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.