Найкращий перший крок для збільшення експорту підприємства – розробка індивідуальної Експортної стратегії

logo


Форум розпочав роботу дискусією  «Експорт – глобальні виклики». Голова Представництва Європейського Союзу  в Україні Хюґ Мінґареллі розповів учасникам форуму про шляхи підтримки України в реалізації положень Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. 

«Ринок ЄС – найголовніший торговельний майданчик у світі. Ми на вашому боці, але Україні треба використовувати усі можливості для диверсифікації експорту. Саме тому Представництво Європейського Союзу  в Україні активно співпрацює з Торгово-промисловою палатою України, аби допомогти українським компаніям при виході на цей ринок. І ми можемо констатувати позитивні результати  – сьогодні частка українського експорту до ЄС становить 43%. Загальна частка українських компаній, що експортують до ЄС – 14 тисяч підприємств. І це не тільки великі компанії»,   – сказав Хюґ Мінґареллі.

Він озвучив рейтинг європейських країн, куди припадає найбільша частка українського експорту. На першому місці у ньому стоїть Польща, далі Італія, Німеччина та Нідерланди. Хюґ Мінґареллі також відзначив, що з України до ЄС, попри усталену думку, експортується не лише агропродукція, але й, зокрема, продукція машинобудування (12%) та обробної промисловості (26%).

У свою чергу, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні Самат Ордобаєв висвітлив стан і перспективи торговельно-економічного співробітництва України та Казахстану.

«Розвиток експортної політики України важливий для Казахстану. Час простих поставок минув – тепер необхідно шукати нові форми співпраці, чітко визначати ринки збуту. Я бачу перспективу у кооперації та створенні спільних підприємств, з використанням преференційних можливостей», – сказав він.

Серед перспективних галузей для створення спільних підприємств Самат Ордобаєв  назвав IT та відновлювану енергетику.

«Перспективи за високими технологіями з великою доданою вартістю. За два роки, що я працюю в Україні, число таких спільних підприємств зросло з 505 до 923», – додав Самат Ордобаєв.

Палата залишається провідним майданчиком для комунікацій між бізнесом та владою. Чимало підприємців завдяки діяльності Палати змогли відкрити для себе принципово нові ринку збуту та знайти партнерів з різних частин світу. Серед них – китайський ринок.

«Китай продовжує відкривати доступ на свій ринок  українській сільськогосподарській продукції. Зараз йдуть перемовини стосовно ягід вишні, у перспективі – риба, мед, яєчні продукти», – сказав Лю Дзюнь, керівник відділу у справах економіки та торгівлі Посольства Китайської Народної Республіки в Україні.

Він також зазначив, що українські продукти мають унікальні переваги та розповів, що у виставці China International Import Expo, яка відбудеться у Шанхаї  5–10 листопада 2018 року, візьмуть участь 16 українських компаній.

Завершуючи першу панельну дискусію, президент ТПП Лейпцигу (Німеччина) Крістіан Кірпаль поділився досвідом підтримки експорту регіону на прикладі свого міста. Він розповів, що  ТПП Лейпцигу підтримує експортерів за 3 напрямами – надає інформацію щодо інвестиційних можливостей низки країн,  прямі контакти для виходу на ринки різних країн та влаштовуючи різноманітні заходи, від Днів економіки до промислових виставок.  

Форум продовжився панельною дискусією «Реалізація Національної експортної стратегії України». Радник Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Олеся Залуська презентувала учасникам наступні кроки з реалізації Експортної стратегії України.

«Наша мета – масштабувати крисні практичні інструменти для бізнесу. Для цього ми запроваджуємо чотири крос-секторальні стратегії: інновації для екпорту, торгова адженда, вдосконалення навичок та спрощення процедури торгівлі», – сказала Олеся Залуська.

Вона закликала бізнес активніше долучатися до розробки стратегій.

Віце-президент Торгово-промислової палати України Сергій Свистіль розповів про діяльність торгово-промислових палат в умовах сучасних викликів та ризиків у світовій торгівлі.

«Найкращий  перший крок  для збільшення експорту підприємства – розробка Експортної стратегії підприємства. Найкращі практики — використання зарубіжної технічної допомоги, використання європейських експертів в рамках співпраці зі службою німецьких експертів, створення представництв в країнах ЄС або укладання дистриб’юторських угод, використання механізмів торговельного  фінансування, побудова виробничої кооперації.  Сучасний тренд  в зовнішній  торгівлі – конструювання виробництва виходячи із використання існуючих  торгових преференцій, коли для  імпорту комплектуючих та сировини, а також подальшого експорту обираються країни з мінімальним рівнем мита, а переробка та виробництво  в Україні є мінімально достатніми з урахуванням встановлених  правил визначення країни походження.», — сказав Сергій Свистіль.

За його словами, пріоритетні ринки збуту нашої продукції стають різними по відношенню до промислової та продовольчої групи товарів. Відкриттю нових ринків сприятиме спільна робота влади, бізнесу та бізнес-асоціацій.

Під час цієї панелі також було представлено проект «ПРОМІС» («Партнерство для розвитку міст»). Це проект міжнародної технічної допомоги, який спрямовано на зміцнення муніципального сектору в Україні, створення сприятливого середовища для розвитку малого та середнього бізнесу, підтримку процесу децентралізації та інтегрованого планування розвитку на місцевому, регіональному та національному рівнях. Він впроваджується з квітня 2015 року до грудня 2020 року Федерацією канадських муніципалітетів (ФКМ) за фінансової підтримки Уряду Канади у 4 регіонах України – Запоріжжі, Вінничині, Івано-Франківщині та Полтавщині. На кожне місто виділено 100 тисяч канадських доларів. Наразі завдяки проекту на ринок Канади може вийти вітчизняна трикотажна та швейна продукція.

Крім того, у рамках дискусії присутнім представили експортні можливості для українських компаній в Нігерії та в Дубаї. 

«Економіка сьогодні вимагає змін. А бізнесу потрібна економічна ідея, фінансова підтримка та допомога у просуванні на зовнішні ринки. Можливо нам варто повчитися у китайців, які живуть за принципом Learning by doing», – підбив підсумок модератор дискусії,  голова комітету промислової модернізації при ТПП України, директор державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк.