Мікробний бум: тенденції ринку біологічних препаратів в Україні

logo


У світі ринок біологічних препаратів інтенсивно зростає, за словами керівника відділу R&D Торгового Дому «Ензим-Агро» Павла Маменка, лише ринок біологічних пестицидів з 2009 по 2016 рік збільшився майже вдвічі — з $1,4 до $3,2 млрд. В Україні цей сегмент також не стоїть на місці. За словами директора з науки та виробництва компанії «Біонорма» Ірини Бровко, наша країна відповідає світовим трендам: «Зараз ми спостерігаємо пожвавлення ринку біопрепаратів. У 2018 році було дозволено до використання 46 препаратів, а вже на початок 2019 року їх кількість збільшилась до 97 найменувань. Зросла частка як іноземних, так і вітчизняних продуктів». А сам об’єм ринку, за її словами, сягає приблизно $30-35 млн. Тоді як ринок хімічних засобів захисту рослин, за оцінкою директора по маркетингу «ALFA Smart Agro» Тетяни Мосендз, цього року сягнув позначки у $1 млрд. У фізичній вазі лише імпортних препаратів постачається до України приблизно 100-110 тисяч тонн, а також внутрішнє виробництво забезпечує ще десь 10 тисяч тонн. Тоді як обсяги ринку біопрепаратів у фізичній вазі значно менші. За словами Павла Маменка, використання біодеструкторів та інокулянтів сягає усього 1000-1200 тонн: «А от ринок біопестицидів у фізичній вазі важко підрахувати, оскільки кількість обробок і дози сильно варіюються. Ці продукти використовують на усіх органічних площах, а також десь на 10% посівів, у традиційному сільському господарстві».

Читайте також: Заручники добрив: чому держава блокує імпорт, та які це наслідки матиме для аграріїв

По структурі ринку найбільшу частку займають інокулянти для бобових, що містять у складі азотфіксуючі бактерії. За даними Павла Маменка, площі їх використання сягають 1,1 млн га. Що, на думку Ірини Бровко, становить 30% ринку, а ще близько 20% препарати захисної дії (біофунгіциди, біоінсектициди, родентициди) та не більше 5% — деструктори стерні. Але, за словами гравців ринку, зробити чітку оцінку доволі важко, оскільки в Україні працює багато невеликих компаній та науково-дослідних центрів, які займаються виробництвом цих препаратів і їх продажі дуже важко оцінити. Також за словами Павла Маменка, на ринку України є низка продуктів, що позиціонуються як біологічні добрива або засоби захисту рослин, оскільки містять мікроорганізми, проте не мають нічого спільного з біопрепаратами, а мікрофлора там є лише фактором контамінації (наявність біологічного агента, — Ред.).

Біологія в маси

Попит підтримує зростання ринку. Так, нещодавно між ладижинським заводом «Ензим», що виробляє біологічні препарати та агрохолдингом «Епіцентр К» була підписана угода про співпрацю. «Ми уклали контракт на придбання 140 тонн деструктора стерні, який буде застосовано на 70% усіх площ агрохолдингу», — зазначив директор з виробництва агрохолдингу «Епіцентр К» Богдан Черемха. Також у компанії домовились про випробування на своїх агродослідних полігонах нових розробок з лабораторії підприємства, та про технічний супровід фахівців компанії «Ензим», що буде здійснюватися безпосередньо на полях при внесенні біодеструктора.

Читайте також: Нова мітла для АПК: що говорять виробники та експерти про перепорядкування Мінагропроду

Це не єдиний випадок, коли великі підприємства та агрохолдинги використовують при вирощуванні рослин біологічні препарати. За словами головного агронома МХП Віктора Марценюка, його підприємство застосовує такі препарати з самого початку своєї роботи: «Ми використовуємо інокулянти для обробки насіння бобових культур на 100% площ, а також практикуємо деструктори стерні на площі 25 тисяч га. Окрім того, проводяться широкомасштабні дослідження фосфор та калій-мобілізуючих бактерій, мікоризних біопрепаратів». У агропромхолдингу «Астарта-Київ» також не обмежуються лише хімічними препаратами. Так, за словами в.о. директора сільськогосподарського виробництва Вадима Скрипника, на своїх насіннєвих заводах вони використовують інокулянти для обробки сої. Окрім того, в агропромхолдингу займаються органічним вирощуванням сільгоспкультур, де заборонене використання будь-яких хімічних препаратів. Зазначимо, що у земельному банку компанії більше тисячі гектарів таких земель. А от у компанії «Волинь-Зерно-Продукт» не обмежуються використанням лише інокулянтів, а експериментують й з іншими біологічними препаратами. Так, за словами керівника департаменту аграрного виробництва Ярослава Мазуренка, вони вже не один рік випробовують дію деструкторів стерні та біологічних пестицидів, проте значної ефективності поки що не бачать.

Розмір не має значення

Мікробні препарати застосовують не лише агрохолдинги. Менші господарства також бачать необхідність у їх використанні. Як стверджує Василь Драбанюк, у його господарстві на усіх бобових культурах застосовують інокулянти, також проводились експерименти з фосфат-мобілізуючими бактеріями на зернових: «Усі біологічні препарати потребують чіткого дотримання регламенту застосування, а це температура, вологість і т.д. І не завжди можна їх дотриматись, тому вони не завжди працюють як треба». Із цим також погоджується Ярослав Мазуренко, за словами якого ефективність деструкторів стерні сильно залежить від наявності опадів: «Ці препарати не працюють, якщо дощу немає, а як пройшов дощ, то солома і сама непогано розкладається». Приєднався до експериментів з біопрепаратами і власник господарства СТОВ «Дніпро» Андрій Душейко. «Ми цього року обробили кілька сотень гектарів інокулянтами для соняшнику, наче ефект є, але цю тему треба ще досліджувати», — стверджує він. А от інших біологічних препаратів у господарстві не використовують. Тоді як Василь Драбанюк експериментує із біологічними препаратами не тільки як агроном господарства, а ще й як приватний господар на своїй присадибній ділянці. Проте тут він вносить, здебільшого, біологічні інсектициди для захисту картоплі від колорадського жука, а також біофунгіциди — для обробки картоплі та томатів. А от застосовувати ці препарати у промисловому господарстві він сенсу не бачить, оскільки складно дотриматись усіх умов їх використання. Тому найбільшими споживачами біологічних засобів захисту, за його словами, є органіки. До того ж, як стверджує президент Академії Органічного Садівництва «Ekogarden» Валентина Лановенко, захист плодових дерев біологічними препаратами обходиться значно дешевше. «Для традиційних садів на 1 га саду потрібно викласти близько 2200 євро на рік (1500 євро – захист, 700 євро – живлення), тоді як для органічних садів ця сума становитиме лише 1000 євро на га», – стверджує Валентина Лановенко.

Читайте також: Своя ніша: як виростити найбільший виноград та на чому додатково заробити у винограднику?

За словами керівника служби маркетингу компанії «Ензим-Агро» Олега Тюріна, не дивлячись на невеликий об’єм, цей ринок є доволі привабливим, про що свідчить активність великих мультинаціональних компаній, на кшталт «BASF» чи «Syngenta», які мають у своєму портфелі біологічні продукти. Власне, саме такі компанії, на думку Ірини Бровко, і є драйверами цього ринку: «Вони привозять в Україну не тільки біопрепарати, а цілі технології вирощування сільськогосподарських культур, тут даються взнаки світові тренди. Органічне виробництво, споживання безпечної продукції, мода на екологічний спосіб життя набирають обертів та підвищують цікавість до біопрепаратів».