Кіровоградщина: Зелені ворота до Європи. Тернистий шлях до євростандартів

logo


Кіровоградщина: Зелені ворота до Європи. Тернистий шлях до євростандартів

Україна взяла на себе зобов’язання відповідати європейським стандартам із використання відновлюваних джерел енергії, підписавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Цей напрямок відображають три основні документи: План заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Ради 2009/28/ЄС (прийнятий 3 вересня 2014 року), Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року та Енергетична стратегія України до 2035 року (обидва затверджені місяцем пізніше). 

Базуються вони на Директиві 2009/29/ЕС про заохочення використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел та якою вносяться зміни до, а в подальшому скасовуються Директиви 2001/77/ЄС та 2003/30/ЄС (стаття 338 Угоди про асоціацію).    

Що ж передбачається цими документами? 

Перш за все, збільшення частки відновлюваної енергетики в енергетичному балансі держави. Сьогодні вона становить лише 6%, з яких 5% — це енергія, вироблена на потужних гідроелектростанціях. Україна взяла на себе зобов’язання збільшити цей коефіцієнт до 11%.  

Як зазначається у річному звіті «Довкілля та відновлювальні джерела енергії» компанії DiXi Group, «у 2017 році в Україні було введено 257 МВт «зелених» потужностей, що вдвічі більше, ніж у 2016 році, та у 8,5 раза більше, ніж у 2015–му. Така динаміка свідчить про зростання інтересу з боку інвесторів до ринку «зелених» проектів, який поки все одно залишається недостатнім для досягнення заявлених Україною цілей. Загалом за останні три роки в країні введено 408 МВт зелених потужностей (257 МВт у 2007 році, 121 ВМт — у 2016–му та лише 30 МВт у 2015 році)».

— Один із наших пріоритетів — підтримка європейських реформ, спрямована на адвокацію виконання зобов’язань України в рамках Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію з ЄС, забезпечення незворотної зміни правил на ринках газу та електроенергії, у сфері енергоефективності, “зеленої” енергетики і сталого розвитку, досягнення високих стандартів безпеки постачань та якості послуг. Ядром цієї діяльності залишився рамковий проект “Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про асоціацію”, — каже віце–президент DiXi Group Антон Антоненко.

Експертка компанії Анастасія Єрмакова додає: ми поки що не досягаємо накреслених цілей. Але крига все ж таки скресла. 

— У 2016 році великі іноземні компанії запускали маленькі проекти, просто щоб подивитись, як діє український ринок і чи вигідно їм тут працювати, — уточнює вона. — Зараз почалось активне будівництво сонячних електростанцій завдяки «зеленому» тарифу, який є одним із найбільших в Європі. Він в середньому в 5 — 10 разів більший середньоєвропейського, через що інвестори згодні приходити до нас попри політичну нестабільність та не завжди зрозумілі правила гри на ринку. Їх приваблює можливість отримати прибутки через декілька років після старту. 

Одночасно представники ЄС вважають: раз у нас є «зелений» тариф, значить, потрібно започаткувати «зелені» аукціони. 

— Ти не просто приходиш і отримуєш від держави можливість працювати, а повинен виграти в конкурентній боротьбі можливість побудувати свою електростанцію, — пояснює Анастасія Єрмакова. — Відповідний законопроект скоро буде представлений Верховній Раді на затвердження. Розробники обіцяють зміни до закону про електроенергетику, про «зелені» тарифи й будівництво «зелених» електростанцій. Представники Євросоюзу погодились, а от серед інвесторів одностайності немає. Не всім це вигідно. 

Сонце покликало

У 2012 році керівник фермерського господарства в Новоукраїнському районі Сергій Омельяненко вирішив побудувати сонячну електростанцію в селі Іванівці. Колишній очільник району, який добре розбирається в тонкощах землеробства, ще задовго до затвердження Кабміном національного плану дій з відновлювальної енергетики на період до 2020 року збагнув: генерувати й продавати енергію сонця вигідно. Цей проект був одним із перших на Кіровоградщині.

Сонячна електростанція «Іванівка» потужністю 1331 МВт на рік розташувалась на майже трьох гектарах землі. Вартість будівництва обійшлась у три мільйони доларів. Сьогодні вона забезпечує електроенергією практично весь Новоукраїнський район та приносить володарю мільйонні прибутки. Водночас комплекс не шкодить довкіллю. 

А допомогло Сергію Омельяненку прийняти доленосне рішення… сонце. Сталося це тоді, коли його поля потерпали від аномальної літньої посухи.

— Коли я побачив, як гине кукурудза, вирішив використати енергію сонця по–іншому. Тоді про сонячні електростанції мало хто знав, а я вирішив ризикнути. Надихнув мене приклад європейських країн, де енергії з відновлюваних джерел добувають значно більше, ніж у нас. 

Генеральним підрядником у реалізації проекту будівництва сонячної фотоелектричної станції виступила компанія «Рентехно». Її фахівці надали повний комплекс послуг — від написання проекту, отримання дозволів на будівництво до навчання персоналу та юридичного супроводу діяльності. Вони й сьогодні обслуговують станцію. «Розумна» система моніторингу дає змогу спостерігати за роботою станції з будь–якої точки земної кулі. 

Наземна сонячна електростанція «Іванівка» стала прикладом не лише для наслідування, а й для вивчення у школі, увійшовши до нового підручника з фізики. 

Тепер українські школярі зможуть знайомитися з передовими технологіями і останніми тенденціями в енергетиці, в тому числі на основі цікавих і сучасних проектів, реалізованих в Україні силами українських фахівців.

Подається, точніше — продається генерована енергія сонця в мережі обленерго. Господарі мають від цього неабиякий зиск.

— Тариф на «зелену» енергію для мене зараз дуже високий: 46,5 євроцента за кіловат, встановлений у 2013 році, — розповідає Сергій Омельяненко. — У законі написано: який тариф діятиме на момент здачі станції, такий же буде й до першого січня 2019 року. Зараз «зелений» тариф в Україні уже менший — 15 євроцентів на ринку. Але все одно він дуже вигідний для власників сонячних станцій. У минулому році ми відкрили ще одну сонячну електростанцію, удвічі потужнішу за першу. «Іванівка–2» має площу 6 га і нормально працює. Цього разу вартість будівництва обійшлась у 104 мільйони гривень. Потужність обох станцій — 4,5 МВт. Від місцевих мешканців немає жодних нарікань щодо діяльності електростанцій, бо це абсолютно екологічно чисті об’єкти, вони не шкодять довкіллю. 

Голова Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Кузьменко на відкритті станції «Іванівка–2» слушно зауважив: це яскравий приклад інвестування не просто в нову сучасну електростанцію.

— Ці кошти стали частиною енергетичної незалежності України, — підкреслив очільник області. 

На жаль, Кіровоградська область поки що не йде у фарватері енергетичних реформ України. Всі «зелені» проекти сконцентровані в інших областях: Львівській, Запорізькій. Там будують багато електростанцій, а місцеві органи влади вже знають, як краще спілкуватися з інвесторами, як здавати землю в оренду під електростанції.    

Сьогодні в нашій області діє 16 сонячних електростанцій потужністю від 30 кВт до 17 МВт. Усі разом вони виробляють понад п’ять мільйонів кВт на годину. У прес–службі облдержадміністрації повідомили, що найближчим часом з’явиться ще вісім сонячних електростанцій у Новоукраїнському, Гайворонському, Вільшанському та Благовіщенському районах. Проекти з будівництва сонячних електростанцій в Новоархангельському та Олександрійському районах презентували інвестиційні компанії ТОВ «Енерджи девелопмент Юкрейн».               

Заохочувати

І все ж Україна використовує курс заохочення виробників відновлювальної енергетики, зазначає Антон Антоненко. 

— Інвестори будують «зелені» потужності, подають заявку на отримання зеленого тарифу й, відповідно, можуть скористатися системою підтримки, — каже він. — Складність полягає в тому, що вона є достатньо дорогою. Ціни на сонячну енергію фіксовані в євро на певну кількість років. З одного боку, це дає інвесторам впевненість, можливість розрахувати прибуток. З іншого додає негативу, бо на ринку електроенергетики в Україні відсутня конкуренція. Та все ж, я сподіваюсь, Україна стоїть на порозі імплементації нових «зелених» ринків. Вони є частиною електроенергетичної реформи. Треба думати, як продовжувати розвиватися, яку схему підтримки застосовувати: залишати логіку «зеленого» тарифу або ж практику аукціонів. Через таку дискусію проходило багато європейських держав і сам факт її присутності в Україні є нормальним. Він свідчить, що Україна починає дивитись на зелену енергетику не як на щось фантастичне чи віддалене майбутнє, а як на частину загального енергетичного ринку. 

Для ще більшого заохочення інвесторів вкладати 

кошти в зелені проекти в Україні Держенерго-ефективності та UNIDO планують створити ринок «зелених» облігацій. Його запровадження дозволить мобілізувати надходження необхідних інвестицій, тим паче, що серед переваг випуску «зелених» облігацій є доступ до ринку кліматичних фінансів: наприклад, до Зеленого кліматичного фонду. Держенергоефективності також готує законопроект щодо створення прозорого ринку твердого біопалива, якою передбачається впровадження системи електронної торгівлі біопаливом.  

Екореформи буксують

Порівняно із зеленою енергетикою стан реалізації реформ у системі довкілля набагато складніший, зауважує Анастасія Єрмакова. Прийнято два важливі законопроекти, які спочатку були ветовані президентом, — Про оцінку впливу на довкілля та Закон про стратегічну екологічну оцінку. Зараз вони обидва доопрацьовані й прийняті. Це були головні умови в Угоді про асоціацію, які стосувались довкілля. В усіх європейських країнах ці правила діють, та процес адаптації українського екологічного законодавства до європейського обіцяє бути тривалим і складним.  

Але якщо закон Про оцінку впливу на довкілля експерти оцінюють позитивно (його прийнято в тих редакціях, які хотіла бачити громадськість), то закон Про стратегічну екологічну оцінку відповідає не всім вимогам. І все ж краще так, ніж його не було б зовсім.

Людмила Макей

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства  США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).

Кропивничан запрошують на Торжество Всіх святихПредыдущая

Кропивничан запрошують на Торжество Всіх святих

У Кропивницькому буде представлена легендарна вистава "Майстер і Маргарита"Следующая

У Кропивницькому буде представлена легендарна вистава «Майстер і Маргарита»