Калуський трубний завод закупив у Китаї нове обладнання

logo


У коментарі «Вікнам» керівник калуського підприємства Андрій Найда розповів:

«У нас на виробництві є спеціальне устаткування, яке формує розтрубні частини труб. Обладнання на заводі працює з 2008 року — початку запуску виробництва труб у Калуші, тому фізично і морально застаріло. Через це досить високою є частка браку, ми не задоволені якістю роботи цього обладнання. Відтак торік було прийнято рішення замінити його на більш сучасне і точне. Це важливо при прокладці труб: чим точніше і щільніше з’єднання, тим довше така труба буде служити. Вивчали пропозиції різних виробників, спочатку придивлялися до продукції європейських компаній. Також вивчали пропозицію китайського виробника —Desheng. Це нова компанія, якаа з’явилася на ринку у 2017 році і спеціалізується на виготовленні обладнання для виробництва труб і переробки пластмаси. Компанія велика, виробничі потужності займають територію близько 10 тис. кв. метрів.Китайський виробник націлений на виготовлення продукції за європейськими стандартами. Причому, пропонує європейську якість за помірними цінами. Так, аналогічне устаткування віє європейських виробників коштує 200 тис. євро, а ми його замовили в компанії Desheng за ціною 60 тис. доларів США».

11 січня Андрій Найда поїхав приймати замовлене обладнання в місто Чанчжоу, де і базується компанія Desheng. Це за 200 кілометрів від Шанхая. Упродовж двох днів Андрій Найда брав участь у випробуваннях установки. Усі виявлені конструктивні недоліки китайський виробник зобов’язаний усунути впродовж двох-трьох тижнів. Після цього обладнання відправлять замовнику морем. Прибути воно має у порт Чорноморськ, а доставку обладнання в Калуш забезпечить сам трубний завод.  Його запуск дозволить поліпшити форму розтрубу, і поліпшить якість продукції.

У тому, що китайський партнер трубного заводу врахує всі зауваження і побажання замовника, Андрій Найда не сумнівається. Це не перше обладнання, яке калуське підприємство замовило у компанії Desheng. Зокрема, торік у цього виробника закупили установку для нарізання різьби для з’єднання труб. Андрій Найда, за його словами, так само їхав приймати замовлення, і брав участь у випробуваннях. Тоді також були виявлені недоліки, але виробник усі оперативно виправив. Відтак установка вже рік працює в Калуші і жодних зауважень до її роботи немає.

Загалом Калуський трубний завод постійно працює над тим, щоб розширювати асортимент продукції, поліпшувати її якість та експлуатаційні характеристики. Зокрема, підприємство закупило дві італійські технологічні лінії і запустить їх вже у цьому році. Це обладнання для виробництва унікальних для України гофрованих двошарових труб з поліетилену. Вони призначені для систем каналізації. Ще одна італійська лінія, яку запускають вже з лютого, — з виробництва попередньо ізольованих промислових труб для будівництва мереж теплопостачання. Труб такого типу, за словами Андрія Найди, в Україні не виробляють. Великий попит на них є в сусідніх Польщі і Білорусі: тут масово замінюють старі зношені мережі теплопостачання. Саме до цих країн Калуський трубний завод постачатиме свою продукцію. У перспективі, розраховують на калуському заводі, такі труби будуть більше затребувані і на вітчизняному ринку.

У планах Калуського трубного заводу — і закупівля високотехнологічного обладнання для виробництва ПВХ орієнтованих труб, пояснює Андрій Найда:

«Зараз ми можемо випускати труби лише з аморфного полівінілхлориду. Тобто молекули полімеру розташовані хаотично. На ринку вже є спеціальне обладнання, яке дозволяє модифікувати сировину, у таких трубах молекули розташовані упорядковано. Це дозоляє досягнути потрібних параметрів міцності і надійності при значно меншій товщині стінки труби і за рахунок економії сировини зменшує собівартість продукції орієнтовно на 40%».

Потрібне обладнання випускають і європейські компанії, і китайські. Причому, останні пропонують його вп’ятеро дешевше. Це серйозна інвестиція у виробництво, тож, на даному етапі калуське підприємство ще вивчає різні пропозиції.


Такий різний Китай

Андрій Найда розповів «Вікнам» про свої враження від перебування в Чанчжоу і Шанхаї:

«Найперше, що вражає, — це надзвичайна щільність забудови. Таке враження, що там ніхто не переймається ні місцями для паркування, ні дитячими майданчиками, ні іншим зручностями для людей, які є важливими для нас. На дорогах — повний хаос. На світлофори чи правила дорожнього руху водії не зважають. Хто більший — той має перевагу. Водії не зупиняються, щоб пропустити пішоходів. Як наслідок — у Китаї найвища у світі смертність на дорогах: тут гине 300 тис. людей на рік».

Європейським туристам у Китаї, за словами Андрія Найди, треба бути дуже обачними. І якщо до туриста підійде дівчина і попросить сфотографувати її на смартфон, ризикувати і погоджуватися не варто. Були випадки, коли вона одразу кликала на допомогу, буцімто в неї силоміць відібрали телефон. Далі підходить нібито поліцейський-спільник і вони вже разом шантажують туриста. Зрозуміло, що проблем із законом у Китаї ніхто не хоче. Адже в цій країні за пограбування присуджують до смертної кари. Так само заманюють на чайну церемонію: все красиво, у національних традиціях, але за чашку чаю вам можуть виставити рахунок на тисячу євро. І можливості не оплатити його вже не буде.

Китай — це надзвичайно багата країна з найвищим у світі ВВП, але, з іншого боку,  чимало людей живуть у злиднях, поділився враженнями Андрій Найда

«У містах — багатий центр, розкішні хмарочоси, надсучасні технологічні рішення. Наприклад, в Шанхаї найбільше в світі метро, тут запустили потяг на магнітній подушці, швидкість якого сягає 430 км. на годину. 30 кілометрів можна проїхати за сім хвилин. Це дуже зручно. Також тут надзвичайно дороге житло.  Щоб купити квартиру на 100 «квадратів» у Шанхаї треба викласти мільйон доларів. І, судячи з того, як інтенсивно будують висотки, мільйонерів тут вистачає і попит на таке житло є. Але трохи відійдеш від центру, і опиняєшся в нетрях, де люди в кращому випадку живуть у будиночках з розрахунку 2 кв. метри на людину, в гіршому — в бараках і виживають за 1 долар на день».

Богдана ТИМЧИШИН, журналіст