Чому банкіри чекають «зелених» аукціонів

logo


20 грудня 2018 року парламент прийняв у першому читанні законопроект № 8449-д про забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Документ передбачає перехід з 1 січня 2020 року до конкурентного аукціонного принципу визначення ціни електроенергії ВДЕ замість нині діючих фіксованих «зелених» тарифів.

Однак для можливості запуску таких аукціонів основним стейкхолдерам доведеться провести цього року багатомісячну підготовчу організаційну роботу, а самим учасникам галузі – остаточно узгодити умови проведення тендерів до другого читання законопроекту.

Згідно з оптимістичним сценарієм, законопроект №8449-д може бути прийнятий Верховною Радою в другому читанні вже в лютому цього року.

В очікуванні остаточної версії законопроекту

На думку партнера міжнародної юридичної компанії CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Віталія Радченка, учасники ринку можуть внести в законопроект до його другого читання в Раді істотні корективи.

«У разі розвитку подій за найсприятливішим сценарієм законопроект буде прийнятий у першому півріччі 2019 року. Однак ми очікуємо, що в законопроект можуть бути внесені істотні зміни перед його остаточним прийняттям у другому читанні. Експерти CMS в Україні уважно стежитимуть за його проходженням у Верховній Раді», – заявив Mind Віталій Радченко.

Як раніше повідомляв Mind, депутати спочатку планували запровадити аукціони із спорудження ВДЕ ще з 1 липня 2019 року – одночасно із запуском у країні конкурентної моделі оптового ринку електроенергії. Однак початкова підготовка документа до першого читання зайняла багато місяців, витрачених учасниками ринку на дискусії щодо умов і правил проведення аукціонів.

У цих обговореннях девелопери й інвестори так і не прийшли до єдиного знаменника за деякими ключовими показниками законопроекту. Очікується, що остаточні крапки над «і» будуть розставлені під час доопрацювання документа до другого читання, яке, за найбільш сприятливого сценарію, може відбутися вже в лютому цього року.

У зв’язку з цим в інтересах галузевих гравців – узгодити спірні моменти документа якомога оперативніше. В іншому випадку затягування з прийняттям законопроекту, особливо в умовах політичного «виборчого» року, може призвести до виникнення інвестиційних ризиків для «зеленого» сектора.

По-перше, ще в листопаді минулого року IFS, ЄБРР, а слідом за ними і вітчизняний Укргазпромбанк (ЕКО-банк) заявили про припинення кредитування «зелених» проектів в Україні до моменту прийняття в секторі нових правил гри. Мотиви прості: наразі українські ВДЕ генерують в енергосистемі лише 1,7% електроенергії при отриманні до 9% загальної грошової виручки – через витрати, включені  на повернення інвестицій з ринку. При цьому фіксовані «зелені» тарифи зависокі й вже не відповідають поточним вкладенням на будівництво «зелених» об’єктів. При збереженні існуючої динаміки галузь очікує фінансовий колапс з подальшими судовими позовами з боку зарубіжних девелоперів – як це вже відбувалося в Іспанії, Італії, Греції або Чехії.

По-друге, після прийняття самого закону знадобиться ще не один місяць для розробки підзаконних актів, виконання організаційних заходів, а також проведення пілотних аукціонів.

План роботи на рік

Як повідомили Mind в Директораті енергетичних ринків Міненерговугілля, процес розробки галузевих підзаконних актів, зокрема Порядків, є досить тривалою процедурою, яка згодом вимагає громадського обговорення проектів документів, їх узгодження з іншими виконавчими органами, а також затвердження Кабміном.

«Що стосується законопроекту №8449-д, то там, окрім підготовки Порядку проведення аукціонів, необхідно ще закупити і протестувати відповідне програмне забезпечення для електронних торгів, визначити квоти відповідно до Порядку з урахуванням звіту щодо достатності генеруючої потужності та інших параметрів», – поінформували Mind в Міненерговугілля.

За оцінками голови Української асоціації відновлюваної енергетики Олексія Оржеля, на підготовку аукціонів, після прийняття закону, знадобиться від шести місяців до одного року.

«По-перше, нам знадобиться час для розробки підзаконних актів. У середньому на це необхідно від трьох до шести місяців. Після цього знадобиться ще час на розробку програмного забезпечення для проведення тендерів та перших пілотних аукціонів. З урахуванням того що законопроект може бути прийнятий не раніше лютого 2019 року – один рік є цілком адекватним терміном», – повідомив Mind Олексій Оржель.

Зайве говорити, що протягом перехідного періоду між фіксованими «зеленими» тарифами і аукціонами, тобто до завершення формування нового законодавчого поля, кредитори відновлюваної енергетики займуть вичікувальну позицію і утримуватимуться від інвестування нових проектів.

Ось як прокоментував Mind позицію банкірів директор екологічного департаменту Укргазбанку Родіон Морозов:

«Банкам буде важко кредитувати найперші проекти з ВДЕ, тариф в яких визначатиметься на аукціонах – необхідний час для вивчення нового механізму і можливих ризиків, пов’язаних з проходженням інвестором всього шляху, починаючи від заявки на участь в аукціоні та закінчуючи підписанням договору купівлі-продажу електроенергії. Саме тому важливо, на наш погляд, щоб нове законодавство передбачало достатню кількість проведення пілотних аукціонів, і за їх результатами – ретельне доопрацювання підзаконної нормативної бази перед повноцінним запуском нової системи».

Про що говорять кредитори

Наразі система аукціонних торгів на право зведення об’єктів ВДЕ впроваджена більш ніж в 70 країнах світу і активно витісняє з користування систему так званого фіксованого «зеленого» тарифу на електроенергію (Feed-in-tarif).

За словами старшого фахівця з питань інвестицій Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Нікола Р. Сапоріті, з кожним проведеним тендером у багатьох державах світу ціна «зеленої» кіловат-години, як правило, знижується. Це пов’язано, серед іншого, зі збільшенням довіри інвесторів до кожної конкретної країни в міру розширення практики проведення аукціонів, а також появою уявлення про реальну ринкову вартість електрики, виробленої з альтернативних джерел.

«Аукціон – це найкращий друг споживача», – заявив Нікола Р. Сапоріті під час проведення інвестиційного форуму з відновлюваної енергетики Україна – ЄС 18 грудня минулого року в Києві.

Представник IFC при цьому представив позитивну динаміку зниження ціни «зеленої» кіловат-години в низці країн світу в різні часові періоди протягом 2010–2017 років.

Зокрема, вартість електроенергії ВЕС, в округлених показниках, знижувалася в Італії – з 18 до 8 центів за 1 КВт*год, ПАР – з 14 до 6, Чилі – з 9 до 5 і в Марокко – з 9 до 4 центів за 1 кВт*год.

Під час інвестиційного форуму західні банкіри виклали своє бачення, за яких умов сектор відновлюваної енергетики в Україні збереже свою інвестиційну привабливість у довгостроковому періоді.

За словами директора департаменту електроенергетики EBRD Гаррі Бойд-Карпентера, Європейський банк продовжить кредитування нових проектів зі спорудження ВДЕ в Україні лише за результатами майбутніх аукціонних торгів.

Гаррі Бойд-Карпентер виділив наступні умови привабливості альтернативної енергетики:

Перше. Наявність довгострокового ринку, який буде організований на принципах прогнозованості ціни електроенергії ВДЕ. Тарифи мають бути стійкими, прозорими, і найголовніше – відповідати рівню платоспроможності споживача.

Друге. Розвиток ВДЕ має супроводжуватися паралельним стійким розвитком електромереж.

Третє. У країні має діяти стабільний регуляторний режим.

Основні положення законопроекту №8449-д
Новий механізм аукціонів

1. Дата запровадження нової системи підтримки виробництва електроенергії з альтернативних джерел:

1 січня 2020 року

2. Модель підтримки:

Державна підтримка надаватиметься через механізм аукціонів з розподілу підтримки шляхом гарантування викупу всього обсягу електричної енергії, відпущеної виробником з альтернативних джерел електроенергії («ВАД») за ціною, визначеною за результатами відповідного аукціону в межах придбаної на аукціоні квоти

3. Строк підтримки переможця аукціону у вигляді фіксованого тарифу:

20 років

4. Розмір квоти:

Розмір щорічної квоти затверджується рішенням Кабінету Міністрів («КМУ») за поданням Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на підставі пропозицій наданих оператором системи передачі та Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження

5. Принципи формування щорічних квот:

Щорічна квота розподіляється на частки за 3 категоріями:

енергія вітру;

енергія сонячного випромінювання;

інші види альтернативних джерел енергії («Технології ВАД»).

Частина квоти за певною категорією, яка не була розподілена під час аукціону, може за рішенням КМУ бути спрямована до іншої категорії під час наступного аукціону

6. Строк, на який встановлюються квоти:

Квоти встановлюються щороку на наступні п’ять років

7. Модель аукціону:

Одноетапний статичний аукціон закритих пропозицій. Учасники подають закриті пропозиції, які містять технічну пропозицію (величину потужності, щодо якої є намір набути право на підтримку) та цінову пропозицію (ціну, яку учасник пропонує за 1 кВт*год виробленої електроенергії). Визначення переможця здійснюється шляхом одночасного розкриття пропозицій всіх учасників аукціону. Єдиними критеріями обрання переможця є найнижча ціна

8. Аукціони є обов’язковими для:

Об’єктів, які використовують Технології ВАД, частка яких (за даними Регулятора) за попередній рік у загальному обсязі електричної енергії виробленої з ВАД, досягла 15 відсотків (наприклад, станом на сьогодні лише сонячна та вітрова енергетика досягли порогу 15%), потужність яких становить:

у 2020 році – для вітру – більше 20 МВт, та для інших Технологій ВАД – більше 10 МВт;

у 2021 та 2022 роках – для вітру – більше 20 МВт, та для інших Технологій ВАД – більше 5 МВт;

з 2023 року – для вітру – більше 3 МВт, у тому числі об’єктів з однією вітротурбіною, та для інших Технологій ВАД – більше 1 МВт

9. Технології ВАД, які можуть брати участь в аукціонах добровільно:

Всі Технології ВАД

10. Пілотні аукціони:

Передбачається, що КМУ проведе пілотний аукціон протягом шести місяців від дати набрання Законопроектом чинності

11. Платформа для аукціонів:

Українська електронна платформа для державних закупівель Prozorro

12. Аукціонна ціна:

Аукціонна ціна фіксується шляхом перерахування в євро станом на дату проведення аукціону за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату

13. Забезпечення конкуренції на аукціоні:

Наявність конкуренції є обов’язковою вимогою до аукціону. Величина потужності, щодо якої за результатами аукціону учасники набувають право на підтримку, не може бути більше 80% від сукупної величини запропонованої всіма учасниками аукціону потужності

14. Обмеження спрямовані на недопущення монополізації ринку:

Максимальна частка щорічної квоти, право на підтримку щодо якої може набути один учасник (разом із пов’язаними особами) не може перевищувати 25% від щорічної квоти (тобто разом за результатами двох щорічних аукціонів)

15. Верхній ліміт вартості електричної енергії для аукціону:

Ставка «зеленого» тарифу («Зелений Тариф») для відповідної технології станом на дату аукціону

16. Банківська гарантія для участі в аукціоні:

15 000 євро на кожний МВт потужності, що включає в себе:

5 000 євро на кожний МВт як гарантія для участі в аукціоні;

10 000 євро на кожний МВт, яка надається додатково у разі перемоги в аукціоні у якості гарантії виконання зобов’язань (для забезпечення будівництва об’єкта) 

17. Попередні кваліфікаційні вимоги до учасників аукціону:

підтвердження наявності прав власності/користування земельною ділянкою;

договору про приєднання об’єкта електроенергетики

18. Договірна база:

Договір купівлі-продажу електричної енергії («PPA») з гарантованим покупцем, згідно з яким останній зобов’язаний викупати весь обсяг електроенергії у переможця аукціону за аукціонною ціною. Умови оплати – повний розрахунок за розрахунковий місяць (М) до двадцятого дня місяця наступного за розрахунковим місяцем (M+1)

19. Вирішення спорів за PPA:

За заявою переможця аукціону, який є підприємством з іноземними інвестиціями (частка іноземного капіталу у статутному капіталі такого підприємства дорівнює або перевищує 10%), спори за PPA вирішуються в міжнародному комерційному арбітражному суді.

Проте неясно чи такий міжнародний комерційний арбітражний суд це внутрішній (наприклад, Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України) чи іноземний суд 

Джерело: аналіз експертів CMS в Україні
Наслідки для «зеленого» тарифу

Підтримка в рамках Зеленого Тарифу для об’єктів, які вже введені в експлуатацію, залишається до:

1 січня 2030 року

Механізм підтримки в рамках Зеленого Тарифу можуть продовжувати використовувати:

Об’єкти будь-якої потужності та Технології ВАД, які були введені в експлуатацію до 2020 року.

Об’єкти будь-якої потужності та Технології ВАД, які уклали попередній PPA до 31 грудня 2019 року, за умови, що компанія, яка реалізує проект, має: 

документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою;

договір про приєднання;

дозвіл на будівництво електростанції для проектів категорій CC2-CC3 або декларацію про початок виконання будівельних робіт для проектів категорії CC1.

Умовами отримання Зеленого Тарифу в такому випадку є введення в експлуатацію електростанції протягом двох років від дати попереднього PPA для сонячних електростанцій і трьох років – для інших Технологій ВАД.

Ставка Зеленого Тарифу визначається станом на дату введення в експлуатацію об’єкта.

Будь-які об’єкти, для яких аукціони не є обов’язковими

Зменшення Зеленого Тарифу для нових сонячних та вітрових електростанцій:

Тариф для сонячних електростанцій підлягає зменшенню для об’єктів, які вводитимуться в експлуатацію у 2020 році на 25% з подальшими щорічними зменшеннями приблизно на 3,5% для об’єктів, які вводитимуться в експлуатацію протягом трьох наступних років (тобто до 2023 року включно).

Тариф для вітрових електростанцій підлягає зменшенню для об’єктів, які вводитимуться в експлуатацію у 2020 році на 10% з подальшими щорічними зменшеннями приблизно на 1,9% для об’єктів, які вводитимуться в експлуатацію протягом трьох наступних років (тобто до 2023 року включно)

Зелений Тариф для інших Технологій ВАД (виробництва електроенергії з біомаси, біогазу, гідроелектростанціями, з геотермальної енергії):

Як заплановано у діючому Законі Україні «Про альтернативні джерела енергії» від 20 лютого 2003 року № 555-IV («Діючий Закон») – для об’єктів, які введені в експлуатацію після 2020 року – зменшення на 10% та ще одне зменшення в розмірі 10% для об’єктів, які введені в експлуатацію після 2025 року

Спрощений порядок встановлення Зеленого Тарифу (без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії):

Застосовується в таких випадках:

Для малих вітрових та сонячних установок до 50 кВт (діюче обмеження – 30 кВт). PPA щодо цих об’єктів буде укладатися з постачальником Універсальних Послуг (наразі це спеціальна компанія, яка була створена під час анбандлінгу регіонального оператора розподільчих систем).

Для сонячних установок потужністю від 50 кВт до 500 кВт, за умови, що вони встановлені на дахах, фасадах капітальних будівель або споруд. Єдиний тариф для всіх виробників цього типу. PPA щодо цих об’єктів буде укладатися з гарантованим покупцем

Надбавка до Зеленого Тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва:

Надбавка за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва застосовується до електростанцій, які введені в експлуатацію до 2025 року. Надбавка залишається тією ж самої, що і в поточній редакції Діючого Закону (ставка надбавки становить 5-10%)

Джерело: аналіз експертів CMS в Україні

Інші зміни

Відповідальність за небаланси:

Повна відповідальність за балансування застосовується до об’єктів ВАД, які:

набули право на підтримку за результатами аукціону, що відбувся в наступному році, після визнання внутрішньодобового ринку ліквідним, але не пізніше ніж з 1 січня 2024 року; та

виробники електричної енергії за Зеленим Тарифом, об’єкти яких будуть введені в експлуатацію починаючи від 1 січня 2024 року

Технічні умови:

Технічні умови («ТУ») тепер матимуть строк дії:

ТУ видані переможцям аукціону є дійсними весь строк протягом якого вони повинні побудувати відповідні об’єкти. За замовчанням це два роки (для сонячних електростанцій) та три роки (для всіх інших Технологій ВАД) із можливістю продовжити ці строки (та дату введення в експлуатацію) на один рік, за умови, що переможець надасть банківську гарантію із розрахунку 30 000 євро на кожний МВт.

ТУ видані більш як за два роки до набрання чинності Законопроектом зберігають силу, якщо на об’єкт виданий дозвіл на виконання будівельних робіт (для об’єктів категорій CC2-CC3) або зареєстрована декларація про початок про початок виконання будівельних робіт (для об’єктів категорії CC1): 

для сонячних електростанцій – протягом одного року;

для всіх інших Технологій ВАД – протягом двох років від дати набрання чинності Законопроектом.

В іншому випадку, такі «старі» ТУ автоматично  втратять силу коли Законопроект набере чинність.

ТУ видані менш ніж за два роки до набрання чинності Законопроектом зберігають силу: 

для сонячних електростанцій – протягом двох років від дати набрання чинності Законопроектом;

для всіх інших Технологій ВАД – протягом трьох років від дати набрання чинності Законопроектом

Джерело: аналіз експертів CMS в Україні

Також читайте

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті