Бізнес вважає Верховну Раду лідером із корупції — дослідження UNIC

logo


14:19 12.02.2019

Київ. 12 лютого. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА — Верховна Рада очолила рейтинг Топ-5 корумпованих органів влади, на думку підприємців, до якого також увійшли суди, митниця, Кабінет Міністрів, а також великий бізнес, свідчить дослідження Всеукраїнської мережі доброчесності та комплаєнсу UNIC «Корупція в Україні — погляд бізнесу».

«Найменш корумпованим підприємці вважають малий і середній бізнес, тоді як великий бізнес наближається до середини рейтингу. Топ-позицію, на думку бізнесу, посідає Верховна Рада», — повідомила голова секретаріату UNIC Анна Герасимчук під час презентації результатів дослідження на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у вівторок.

Як показують матеріали дослідження, проведеного шляхом опитування 305 керівників підприємств та їхніх заступників, 54% респондентів зазначили, що корупція та недоброчесна поведінка для народних депутатів «дуже характерна», 13% — «дещо характерна», 7% — іноді, 23% — не змогли відповісти і лише 2% погодилися з думкою, що корупція в парламенті майже не поширена, 1% — відсутня.

До Топ-5 найбільш корумпованих органів і сфер увійшли також суди — 43% респондентів вважають корупцію для них «дуже характерною», митниця — 39%, Кабінет Міністрів — 31%, а також великий бізнес — 31%, зазначено в матеріалах дослідження.

«Це означає, що великий бізнес так чи інакше зростається з державними органами влади, так званими впливовими людьми», — пояснила під час прес-конференції член виконавчого комітету UNIC, партнер юридичної фірми Arzinger Лана Сінічкіна.

При чому одна з найбільш недобросовісних практик з боку бізнесу — це підкуп співробітників своїх контрагентів або конкурентів, уточнила вона.

«Однак зараз бізнес, особливо великий, починає розуміти вартість внутрішньої корупції. Починає підраховувати, скільки грошей його співробітники виводять із бізнесу. Замовляють внутрішнє розслідування, яке визначає прогалини в бізнес-процесах, що дають змогу витікати грошам через «відкати», зловживання з боку власних співробітників. Як правило, йдеться про недобросовісні домовленості з контрагентами, завищення цін на продукцію або послуги, які купує підприємство або непроведення необхідного тендеру та вибір контрагента через недобросовісні домовленості», — сказала Л.Сінічкіна, коментуючи результати дослідження.

Крім підкупу контрагентів або конкурентів, найбільш поширеними формами корупції представники бізнесу назвали «подвійну бухгалтерію» та виплату зарплат «у конвертах». Водночас, на думку респондентів, найбільш ефективними в боротьбі з корупцією є ЗМІ, громадські організації та НАБУ, зазначають автори дослідження.

Також опитування показало, що бізнес не сприймає корупцію як першорядну перешкоду для ведення бізнесу, зазначають в UNIC. Найбільшими перепонами респонденти найчастіше називали низьку купівельну спроможність населення та високі податки — їх згадують майже 70% опитаних.

«Одним із найбільш частих факторів звернення до так званих впливових осіб — це отримання дозволів та ліцензій. Тобто бізнес часто змушений вдаватися до таких практик, щоб мати можливість вести підприємницьку діяльність. Можливо, не настільки легкі та зрозумілі наші регуляторні процедури… Також звертаються до «впливових осіб», щоб вирішити конфлікти з тими самими конкурентами або контрагентами», — пояснила Л.Сінічкіна.

Водночас 48% респондентів не змогли чітко відповісти на запитання, хто найчастіше виступає як «впливова особа», тоді як 21% назвали таким адвоката, 11% — співробітника органу виконавчої влади, 10% — депутата, по 9% — працівника органу місцевого самоврядування та співробітника податкової інспекції, адміністрації або міліції.

«Далеко не всі юристи на ринку працюють в юриспруденції, часто це «кур’єри». Звичайно, це не має нічого спільного з юридичною професією», — наголосила Л.Сінічкіна.

Дослідження здійснювалося в листопаді-грудні 2018 року в рамках проекту «Зміцнення основ доброчесності у взаємовідносинах держави та бізнесу» за підтримки ПРООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії.