Білорусь замінить російську нафту після скандалу: її транспортуватимуть через Україну

logo


На тлі скандалу, після заяв концерну «Бєлнафтохім» про різке погіршення якості нафти, що надходить нафтопроводом із Росії, Білорусь активно здійснює пошук альтернативних джерел закупівлі нафти поза РФ.

Нагадаємо, джерело забруднення нафти виявлено на ділянці Самара-Унеча. Через це обидва білоруських НПЗ – ВАТ «Мозирський НПЗ» (Гомельська область) і ВАТ «Нафтан» (Вітебська область), повідомили про загрозу пошкодження обладнання та майже на 50% скоротили обсяги нафтопереробки.

Згодом концерн «Бєлнефтєхім» заявив про тимчасове обмеження експортних постачань нафтопродуктів з Білорусі до країн Балтії, Польщі та України з урахуванням зростання внутрішніх потреб через проведення посівної кампанії. Керівництво «Бєлнєфтєхім» має намір вимагати від ПАТ «Транснєфть» відшкодування витрат через надходження у нафтопровід неякісної сировини.

Ситуація з постачанням російської нафти як і раніше знаходиться в режимі «форс-мажор». Зазначимо, «Бєлнєфтєхім» заявили про різке погіршення якості нафти, в якій було виявлено 20-кратне перевищення норм за змістом сполуки хлору.

Вони здатні викликати корозію як трубопроводів, так і обладнання НПЗ. Один з них — Мозирський — в понеділок повідомив про аварійну ситуацію. Починаючи з вівторка Білорусь вимушена повністю зупинити експорт світлих нафтопродуктів в Україну, Польщу та Прибалтику.

Наразі Білорусь зголосилася на кардинальні заходи й розробляє плани щодо початку закупівлі нафти поза Росією до кінця року після того, як партія, забруднена хлором, поставила на межу технологічного колапсу білоруські трубопроводи та НПЗ.

Альтернативний імпорт здійснюватиметься через порти України та Прибалтики, як повідомив у вівторок заступник генерального директора Білоруської нафтової компанії (БНК) Сергій Гриб.

В переліку постачальників розглядаються компанії з Саудівської Аравії, Нігерії та Азербайджану, нафтові марки яких за характеристиками схожі з російської Urals.

У Литві та Латвії, планується зарезервувати портові термінали на 300 тисяч тонн нафти в місяць. Таким чином Мінськ зможе закуповувати 3,6 млн тонн сировини на рік, замінивши 20% постачань з РФ (18 млн тонн у минулому році), розповів Сергій Гриб.

«Мозирський НПЗ знаходиться ближче до України, і цілком ймовірно, що нафта буде транспортуватися через Україну. Ближче до прибалтійських портів розташовані потужності НПЗ «Нафтан» (ред. – інший великий НПЗ Білорусі), а відтак, логічно розглянути порти Балтійського моря», – прокоментував Сергій Гриб.

Коментуючи ситуацію щодо скандалу, Сергій Гриб зазначив, що джерело забруднення було виявлено в Самарській області на ділянці нафтопроводу «Дружба», який ще з радянських часів забезпечує сировиною країни Східної Європи. Надалі, «Траснафта» анонсувала розв’язання проблеми протягом тижня. Але, наразі говорити, що є хоч якийсь прогрес щодо ліквідації проблем транспортування нафти передчасно, додавши, що ситуація залишається складною.

«Проблема має технічний характер і не пов’язана з питаннями, які обговорюються з білоруськими партнерами в частині взаємовідносин в нафтогазовій сфері на середньо- і довгострокову перспективу», – зазначило в неділю Міненерго РФ, коментуючи паливний конфлікт, який почався з фінансових претензій Мінська.

Нагадаємо, у разі незадоволення фінансових претензій на тлі спричинених збитків, влада Білорусі погрожує призупинити транзит російської нафти до Європи й підняти тарифи за транзит на 23%.

Оцінити збиток наразі неможливо, розповів у свою чергу заступник голови концерну «Білнафтохім» Володимир Сизов: технологічне обладнання герметичне, внутрішній стан реакторів і трубопроводів може бути оцінений лише після капітального ремонту.

Білорусь, нагадаємо, вимагає, щоб Росія компенсувала їй втрати від податкового маневру, який передбачає скасування експортного мита на нафту з одночасним збільшенням ПВКК. Це позбавить Мінськ можливість купувати нафту за пільговою ціною (без мита) і перепродувати за кордон.

Чисельні переговори, в тому числі на президентів держав, закінчилися безрезультатно.

Подальший розвиток подій нагадує недавні торговельні відносини з Україною. З 10 квітня відносини загострилися до стану торгової війни: Россільгоспнагляд ввів заборону на постачання яблук і груш з Білорусії, що в Мінську розцінили як санкції.

Якщо Білорусь не отримає компенсацію за податковий маневр, РФ може позбутися свого єдиного союзника на західному напрямку, пригрозив Лукашенко на одній із зустрічей з Путіним.

РФ категорично відмовляється компенсувати збитки Білорусії. Податкова політика — внутрішня справа Росії, наголошував перший віце-прем’єр і міністр фінансів Антон Сілуанов.

В підсумку зазначимо, частка білоруського дизпалива за підсумками I кварталу 2019 року становить 34,5% українського ринку. У 2019 році Україна в середньому щомісяця імпортувала з Білорусі майже 160 тис. тонн дизпалива, тепер потрібно десь знайти за оптимістичним сценарієм 80-100 тис. тонн, за песимістичним – 150-180 тис. тонн. Основними джерелами заміщення білоруського палива стане імпорт морем, а також можливе нарощування перероблення «Укртатнафтою» на Кременчуцькому НПЗ.

Проблема диверсифікації постачання наразі є істотним фактором зростання ціни на нафтопродукти. Відтак зростання цін є прогнозованим. Основним чинником зростання буде підвищення котирувань на світовому ринку внаслідок зменшення постачань з Ірану та Венесуели. Додатковим фактором ціноутворення є проблема з імпортозаміщенням, яка позначиться на витратах, а відтак на зростанні вартості пального.