Без державного регулювання ціни на електроенергію піднімуть до 60%

logo


Україну чекає подорожчання електроенергії  на 30%-60% у випадку введення ліберальної моделі на монополізованому ринку вже з 1 липня. Відтак існує потреба у перенесенні запуску нових правил на 1-2 роки для доопрацювання нормативної бази.

Про це йдеться у заяві Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг, пишуть Наші гроші.

Згідно прийнятого у 2017 року закону «Про ринок електричної енергії», з 1 липня 2019 року має запрацювати нова модель ринку електроенергії. Закон позбавляє державу права регулювати  тарифи виробників електричної енергії. Натомість передбачено саморегулювання ринку за допомогою механізмів конкуренції, попиту та пропозиції.

«Дійсно, такі моделі працюють у багатьох (хоча і у не у всіх) країнах світу… Але в Україні є ключова розбіжність із іншими країнами, де таке вводилося – немає конкуренції на ринку, а є глибока монополізація ринку. Отже, виробники з 1 липня зможуть виставляти будь-які ціни на електроенергію, не зустрічаючи реальної конкуренції, яка може обмежувати зростання ціни За різними оцінками, стрибок цін із введенням такого «лібералізованого монопольного ринку» може скласти 30%-60%», – заявила Асоціація.

Антимонопольний комітет раніше визнавав, що у ДП «НАЕК Енергоатом» та групи ДТЕК існує ринкова влада. Це зумовлено високим рівнем концентрації, бар’єрами вступу на ринок, закритістю ринку та невеликим розміром конкурентів.

«На сьогодні біля 60% грошей із кожної платіжки за електроенергію іде групі ДТЕК, це понад 100 млрд грн у рік. У висновках Антимонопольного комітету тоді стверджувалось, що ринкова влада виробників електроенергії не може бути реалізована через технічне та цінове державне регулювання (Міністерство енергетики та НКРЕКП). Яка ж тепер логіка реформи — з 1 липня зняти це регулювання, щоб монополісти змогли повністю реалізувати свою ринкову владу?», – відмічає Асоціація.

При цьому монополізація ринку електроенергії в Україні йшла значними темпами саме останніми роками, коли ДТЕК отримав низку активів і у якості вертикально інтегрованої групи контролює 80% від усього видобутку вугілля, 80% від усіх вугільних електростанцій, 7 підприємств обленерго, які контролюють понад 40% постачання електроенергії.

Відтак ДТЕК і «Енергоатом» контролюють біля 90% виробництва електроенергії. Ще біля 5% ринку – це учасники (ТЕЦ та «зелені»), які не братимуть участь у економічній конкуренції, бо субсидуються за рахунок спеціальних високих тарифів. За даними АМКУ, показник монополізації ринку (індекс Герфіндаля-Гіршмана) складав 3957, що свідчить про дуже високу ступінь.

Довідково: Індекс Херфіндаля-Хіршмана (Herfindahl-Hirschman Index (HHI) – показник, що використовується з метою оцінки рівня монополізації галузі. Нацбанк України називає високим рівнем концентрації показник більше 1800. У США вважають висококонцентрованими ринки з показниками понад 2500.

Окрім проблеми монополізації ринку, Асоціація також вказує на ряд інших проблем: високий обсяг неврегульованих боргів (понад 36 млрд грн), високий обсяг перехресного субсидіювання (біля 60 млрд грн у рік, які непобутовий споживач додатково сплачує за побутового споживача), неготовність систем обліку та ІТ-систем.

У виграші від введення нових правил гри на монополізованому ринку залишаться «українські олігархи, які контролюють енергетичні монополії. Вони зможуть виставляти будь-які ціни на свою електроенергію, розуміючи, що альтернативи для покупця не буде. Саме тому деякі монополії та їх «агенти впливу» так активно проштовхують ідею нової моделі ринку, називаючи його «конкурентним ринком», таким чином вводячи суспільство в оману», відмічає Асоціація.

«Звертаємось до Уряду та Верховної Ради України щодо необхідності перенесення введення такого ринку мінімум на 1-2 роки до моменту створення необхідної конкуренції та технічної готовності ринку», – йдеться у заяві Асоціації.

Асоціацію споживачів енергетики та комунальних послуг очолює колишній член НКРЕКП Андрій Герус. У квітні його представили одним з радників кандидата в президента Володимира Зеленського.

Основні віхи концентрації енергоринку України останніх років:

Група ДТЕК у серпні 2017 року придбала на приватизації блокуючі пакети акцій 5 крупних енергетичних компаній (Західенерго, Дніпроенерго, Київенерго, Дніпрообленерго, Донецькобленерго)

Група ДТЕК (із дозволу Антимонопольного комітету) купила контрольні пакети акцій ще двох обленерго: Одесаобленерго та Київобленерго

Видобуток вугілля групи компаній ДТЕК збільшився з частки 67% у 2013 році до частки понад 80% у 2018 році (тобто відбулася подальша монополізація ринку сировини для вугільних електростанцій)

У грудні 2017 року Антимонопольний комітет України видав рекомендацію щодо необхідності відкриття імпорту електроенергії, який може добавити конкуренції. Але на жаль, відбувся повний саботаж цієї рекомендації як зі сторони Міністерства енергетики, так і зі сторони НКРЕКП, а також і зі сторони Ради Оптового ринку електроенергії, яку очолював у той час представник групи ДТЕК. Ціна електроенергії на біржі в Угорщині в останні місяці була на 30%-60% нижча, аніж тариф українських вугільних електростанцій. І таке відкриття імпорту призвело б до конкуренції та зниження ціни. Варто відзначити, електроенергія — це чи не єдиний товар в Україні, імпорт якого повністю заборонений (не важко здогадатися у чиїх інтересах).

Не відбулося залучення західних інвесторів в українську енергетику, зокрема процес приватизації ПАТ «Центренерго» було зірвано.