Актуальний погляд на органік з України

logo


Про тенденції розвитку органічного ринку в Україні, про світові тренди, нові можливості збуту та міжнародну конкуренцію, а також про те, як готуватись до експорту органічної продукції, як знайти своїх споживачів, – про усе це йшлося під час форуму: «Made in Ukraine: експортні практики в агробізнесі», організованому Українською продовольчою долиною (Ukrainian Food Valley) у рамках ІІ Міжнародної виставки продовольчої продукції «Ukrainian Food Expo 2018», яка відбулась у Києві в грудні 2018 року.

Як повідомив Олександр Кривенко, журналіст газети «Агробізнес Сьогодні», одним із промовцем цієї події була Марія Махновецька, консультант із експорту органічної продукції, Organic Trade from Ukraine. Вона погодилась розповісти про нюанси закордонних можливостей вітчизняних аграріїв у ексклюзивному інтерв’ю нашому виданню.

Пані Маріє, у своєму виступі ви зазначили, що виробництво органічної продукції і її експорт мають бути дуже продуманими, оскільки органік-ринок розвивається за трендом «Доступний органічний продукт на кожному столі». Що це означає?

– Органік – це хайп. Про нього точиться багато розмов. І споживач, і виробник хочуть більше вирощувати. На органік переключаються конвенційні аграрії, ті, хто відводять спеціальні позиції саме під виробництво органічної продукції.

Це світова тенденція?

– Так. Рівень споживання зростає. Водночас так само динамічно розвивається виробництво. Набирають обертів тренди про те, що ланцюги постачання в органіці мають скорочуватись, споживання бути локальним. Причому кількість посередників має зменшуватись і формуватись тільки зі своїх регіонів, позаяк не вважається стійким розвиток органічного ринку, якщо багато продуктів експортується чи імпортується через увесь світ.

Чому? Долання великих відстаней погіршує якість товару?

– Зверніть увагу, під час транспортування багато викидів шкідливих речовин потрапляє в атмосферу, що спричиняє забруднення довкілля. Як ми кажемо: «Органіка – це філософія, це бережливе ставлення до всього живого, насамперед»? Я хотіла наголосити на тому, що було би хибним уважати, що органіці настав кінець. Ні, жодним чином. Наразі ця аграрна галузь перебуває в тому періоді, коли вона, досягнувши свого піку у світі, переформатовується у пошуку нових шляхів свого розвитку. Можливо, з’являтимуться цікаві ринки збуту. Звісно, Європейський Союз не буде вирощувати багато цитрусових культур – апельсинів, лимонів класу «органік», а продовжить імпортувати цю продукцію, так само, як, скажімо, й органічну каву. Водночас євроспільнота стимулюватиме виробництво власної продукції. Можливо, будуть запроваджені нові стандарти та їх сортування. Споживач у ЄС, у світі вже не завжди розрізняє маркування товару: «органічний», «екологічний», «без ГМО». Існують думки, що варто зменшити кількість усіх цих позначок на продукції. Ймовірно, євроспільнота вестиме більш активну пропагандистську роботу серед споживачів.

Мова йде про просвітництво?

– Саме так. Ви маєте рацію. Як кажуть імпортери, вони працюватимуть зі стійкими виробниками, які давно присутні на ринку та мають сталу довіру, та, можливо, з новачками, які спроможні надійно постачати товар і завдяки додатковим інформаційним технологіям надавати супер-сервіси та супер-продукти. Водночас компанії, які здебільшого концентруються на кількості, а не на якості, не на роботі з покупцем і не на створенні довіри, рано чи пізно, на мою думку, підуть із цього ринку. В Україні зростає кількість саме органічних виробників, які і заробляють більше, і техніку сучасну використовують, і можуть уже розглядати нові, південні ринки збуту, де створювати конкуренцію тим гравцям, які вже давно там працюють. Ці аграрії не підуть, наприклад, у Херсон, де діють успішно трейдери, але, можливо, в Одеську чи Миколаївську області завдяки, скажімо, новим логістичним компаніям, які інвестують кошти в органічне складування. Якщо ж знайдеться херсонський партнер, який погодиться працювати переважно з органічним виробником, без посередництва трейдерів, то і там, імовірно, відкриються можливості для нових органік-аграріїв. Узагалі ж ми бачимо тенденцію, яка свідчить про те, що органічні виробники стають усе більш досвідченими та самостійними. Вони вже можуть дозволити собі працювати на експорт великими партіями, а в перспективі – створити власний офіс у Євросоюзі, де розвантажувати та розмитнювати свою продукцію. В подальшому ці аграрії вже конкуруватимуть за ринки з трейдерами навіть у ЄС, а згодом і переробкою займатимуться, формуючи додаткову цінність для споживача.

Тобто перспектива за тими, хто ще більше спонукатиме, вмотивовуватиме покупця придбати товар?

– Саме так. Звісно, нам треба дбати про розвиток внутрішнього ринку, про додаткову вартість продукції. Коли ж мова йде про експорт, то це не кінцева стадія, а лише початок для постачальника. Проте розумний підприємець в органічному ринку шукатиме можливості бути не лише експортером, але й імпортером, переробником, або, скажімо, працювати глобально, відкривши, наприклад, офіс у Дубаї, США чи в Японії. Це нормально, бо ж ринок не стоятиме на місці. Наразі він перебуває на піку свого розвитку. Кажу про це з огляду на тривалий досвід моєї співпраці і з імпортерами, і з експортерами органічної продукції.