2019 рік – черговий шанс для економічного повороту

logo


2019 рік – черговий шанс для економічного поворотуПишу «поворот», навіть «переворот», а не «прорив», бо останній надто вже набив оскому. Можу гарантувати, що дефолту не буде, оскільки вже майже 30 років Захід надає Україні рівно стільки, скільки потрібно для утримування на плаву.

Але і не більше, через сумніви у належному використанні. Тож у «стабільному» варіанті продовжиться животіння попереднього року з фанфарами на честь кожної частки відсотка покращення, яке народ ніяким чином не відчує, і ми залишимося унікальною країною, що розвивається, яка не розвивається.

Щодо «поворотної» альтернативи, то тут слід усвідомити що 3% сьогоднішньго зростання – це трава що пробилася крізь асфальт і досягла цього цілком самотужки. Так, капітальні вкладення (інвестиції) на 80% профінансовані власними коштами підприємств. Банки надали 6%, і їх участь за останні роки удвічі скоротилася. Славнозвісні іноземні інвестиції забезпечили менше 2%, і їх частка теж скорочуєтся.

Держава подвоїла свою участь і профінансувала з бюджету 14%. Але таке втручання погоди не робить, не кажучи про відволікання від безпосередніх функцій. Тепер можете уявити, який потенціал закатано під «асфальт» і що розкривається, якщо пропорцію між власними і залученими джерелами фінансування буде перевернуто. Тут багато шляхів для втілення, і хочу звернути увагу лише на те, що упускають більшість колег. Крім усього іншого, слід подолати табу, яке влада наклала на повернення незаконних капіталів, похованих по Кіпрах та Панамах.

Інтрига у тому, що навіть капітали Януковича повертають дуже неохоче, тому що це невідворотно потягне за собою і «розкрутку» сьогоднішніх можновладців. А на кону не менше 100 мільярдів доларів – і для кредитування, і для подолання інфляції та зниження ставок відсотків, і для зміцнення гривні.

Щодо необхідності зміцнення, то тут слід взяти до уваги хрестоматійну істину, що за надмірного послаблення національної валюти стимулювання експорту вироджується у пограбування країни. Тому у нас вирубають ліси, злочинність навколо бурштину, розквіт контрабанди і далі всюди.

Забороною вивозу лісу-кругляка держава фактично визнала таке пограбування, але лише імітує боротьбу з ним. Щодо чергової глобальної кризи, то вона дуже малоімовірна, тим паче, що описаним внутрішнім поворотам ніякі зовнішні впливи не перешкодять.

Володимир РЯБОШЛИК,Фулбрайтівський професор Університетуштату Іллінойс, США,Центр розвитку Інновацій, Київ