Зниження цін чи ріст економіки: що обере Нацбанк

logo


На початку 2017 року Національний банк прогнозував: зростання цін в Україні вповільниться до 8% з 12,4% у 2016-му. Однак, сталося інакше – інфляція торік склала 13,7%. І це спричинило хвилю негативу.

Напередодні НБУ оприлюднив новий, значно погіршений прогноз інфляції на 2018 рік.

«Довіри до прогнозів Національного банку менше. Відповідно, всі чекають вищих цін. Відповідно, закладають ці очікування у свої бюджети і навіть у свої цінники», — каже Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital.

Економічні агенти – населення, бізнес, уряд – за непередбачуваної інфляції не можуть планувати ані свої доходи, ані свої витрати, підкреслює Марія Репко, заступник директора Центру економічної стратегії.

Чому ж Національний банк у 2017-му не впорався з таргетуванням інфляції, одним із основних своїх завдань? 

Дмитро Сологуб, заступник голови НБУ каже, що регулятор «вже зробив декомпозицію помилки», яка призвела до помилки прогнозу інфляції. За його словами, основна причина цієї помилки – «десь біля 70%» – це ціна на продукти харчування, яка підвищилася минулого року більше, ніж очікував НБУ.

У Нацбанку кажуть, що харчі подорожчали, зокрема, через поганий урожай зернових, овочів та фруктів. Крім того — збільшився експорт продовольчих товарів.

«Це негативно вплинуло на пропозицію на внутрішньому ринку і негативно вплинуло на ціни», – каже Сологуб.

Ну і з рештою, в НБУ звинувачують у зростанні цін уряд, який підвищує зарплати і пенсії, аби тільки догодИти виборцям.

«Ми будемо все робити, щоби люди відчували и стабільність і зміну якості життя в кращий бік», — пообіцяв прем’єр-міністр Володимир Гройсман на одному з засідань уряду.

Разом з тим у Нацбанку кажуть: підвищення заробітних плат та соціальних стандартів – це добре. Але це повинно відповідати економічним тенденціям і зростанню продуктивності, підкреслює Сологуб.

Ані на зростання зарплат, ані на подорожчання харчів Національний банк не впливає, нагадують експерти. «Регулятор може впливати лише на монетарні фактори, збільшуючи чи зменшуючи пропозицію гривні, тобто підвищуючи чи знижуючи облікову ставку», — пояснює Репко.

Напередодні НБУ оприлюднив новий прогноз інфляції на поточний рік. Регулятор очікує, що ріст споживчих цін пришвидшиться до 8,9%. Це значно гірше, ніж 7,3%, які Нацбанк прогнозував попереднього разу в кінці жовтня.

Проте регулятор сподівається, що інфляція поступово знижуватиметься у наступні два роки і в середині 2019 року досягне цільового рівня в 5,8%.

Сологуб зазначає: для того, щоб відчутно знизити інфляцію, Нацбанку потрібно буде зробити «дуже жорсткі монетарні умови», тобто значно підвищити облікову ставку. «Це буде мати негативний вплив на темпи економічного зростання і на відновлення кредитування. Тоді ми будемо намагатись збалансувати ситуацію», — каже він.

«Для того, щоб відчутно знизити інфляцію, нам потрібно буде зробити дуже жорсткі монетарні умови, тобто значно підвищити нашу відсоткову ставку. Це буде мати негативний вплив на темпи економічного зростання і на відновлення кредитування. Тоді ми будемо намагатись збалансувати ситуацію.

Чи справдиться прогноз Національного банку цього разу? Думки експертів щодо цього розділилися: одні вважають, що сувора монетарна політика НБУ втримає гривню, інші — побоюються непередбачуваності уряду й ринку.

«Наші очікування, що в цьому році інфляція буде в межах 9-10%. В принципі, я думаю, що ці прогнози цілком реальні», — каже Паращій. І уточнює — це за умови, що Національний банк буде продовжувати жорстку монетарну політику.

Протилежної думки дотримується Репко з Центру економічної стратегії. «Насправді скоріше інфляція буде вища, ніж цей рівень. Бо рік передвиборний, можна вже зараз очікувати нового підвищення заробітних плат, мінімальної заробітної плати», — каже вона.

Особливий ризик — від сировинних ринків. Якщо впаде ціна на руду і зерно, експорт приноситиме Україні менше прибутку і гривня ослабне.