Знайдено метод розподілу аграрних дотацій, аби вони не дісталися агрохолдингам

logo


Схема розподілу дотацій у 2017 році дискредитувала себе, оскільки основну їх частину отримують крупні холдинги, а тваринництво і виробництво тваринницької продукції занепадає. Про це пише заступник директора ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Сергій Поважнюк у своєму блозі на «Економічній правді».

Нагадаємо, що аграріям можуть змінити формулу розрахунку дотацій.

За словами Поважнюка, дрібні і середні виробники через збитковість вирізають худобу, а молокозаводи і м’ясокомбінати через дефіцит сировини закуповують її за 200-300 км.

Тому експерт вважає, що механізм розподілу має бути змінений та приводить наступні принципи на 2018 рік:

Дотації повинні йти на здешевлення інвестицій в основні фонди, насамперед для малих і середніх виробників, які не мають доступу до дешевих кредитів західних банків. Фермери ще можуть сформувати оборотний капітал, а от кредитування у вітчизняних банках на пропонованих ними кабальних умовах їм не під силу», ‒ приводить перше зауваження Поважнюк.

По-друге він вважає за необхідне дотувати молочне і м’ясне скотарство, свинарство, тепличне господарство, садівництво, насамперед невеликі та середні господарства. Оскільки сектори через високе інвестиційне навантаження та довгий виробничий цикл, два-чотири роки, зазвичай збиткові через відсутність довготермінового кредитування і високі ставки.

Рослинництво в Україні високоприбуткове, рентабельність становить 35-50%, а за окремими культурами перевищує 90%. Воно не потребує дотацій. Також прибуткове інтенсивне птахівництво з огляду на короткий виробничий цикл — до трьох місяців. Дотації потрібно прив’язати до обсягів реалізованих чи поставлених на переробку молока та м’яса з коригуванням на їх якість», ‒ зазначає заступник директора.

За його словами, компенсація частини вартості аграрної техніки вітчизняного виробництва повинна застосовуватися до техніки з високим рівнем реальної локалізації (понад 45%) та яка експортується, що свідчить про її конкурентоздатність з іноземними аналогами.

Розвиток тваринництва, садівництва і тепличного господарства забезпечить створення робочих місць, сприятиме розвитку переробної галузі та збільшить експортний потенціал аграрної продукції з вищою доданою вартістю», ‒ підсумовує Сергій Поважнюк.