Вниз за течією: гордість і печаль бюджету-2018

logo


Уряд завершив внутрішню роботу над проектом держбюджету-2018 і переводить його обговорення у парламентський простір. Останній передвиборний держбюджет уряд бачить зі зростанням доходів порівняно з 2017 роком на 14% при надмірно самовпевненому очікуванні зниження інфляції до 7% – з 8,1% цього року.

У Нацбанку вже перестрахувалися і попередили, що бачать проінфляційні ризики через бюджетні витрати та пенсійні виплати. З урахуванням збереження значної ролі корупційної складової в реалізації державної політики таке очікуване збільшення фінансового потенціалу бюджету не вселяє оптимізму. Цей самий фактор ставить під сумнів як приватизаційні плани, так і прогноз зростання ВВП на 3% у цілому. Хоча режим м’якої монетарної політики, що зберігається в Європі, дає Україні додатковий шанс прискорити відновлення економіки.

Чи бути нам в печалі

В уряді традиційно запевняють: він за все хороше, проти всього поганого.

«Маски-шоу стоп! Домовилися, що всі силові структури відмовляться від застосування силових операцій на підприємствах. Бізнес не може відчувати впевненість, коли є ймовірність будь-яких атак, у тому числі з боку держави», – заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Бюджет на 2018 рік – реалістичний, збалансований, ефективний і розрахований на перспективу. Це бюджет розвитку і майбутнього зростання країни, який закладає основу для проведення системних глибоких реформ», – запевнив у свою чергу глава Мінфіну Олександр Данилюк.

Серед основних пріоритетів: освіта, медицина, оборона і безпека, соціальна сфера, децентралізація, підтримка фермерів, ремонт і будівництво доріг.

При цьому міністр фінансів не без гордості відзначив, що вперше за всю історію бюджетоформування в Україні буде впроваджено середньострокове бюджетне планування, а також вперше доходи загального фонду зведеного бюджету (державного і місцевих) перевищать 1 трлн грн і досягнуть 1,03 трлн грн.

В Україні три роки, в середині яких – вибори, це багато. За цей період або міністр зміниться, або прем’єр, або поведінка населення. З огляду на це сумнівна практична цінність – загадувати так далеко. Гордість же за трильйонні доходи спадає, якщо згадати, що загальний держборг перетнув лінію 1 трлн грн ще у 2014 році, а найближчим часом перевищить показник 2 трлн грн.

Уряд також спирається на сумний прогноз подальшої девальвації середньорічного курсу до 29,3 грн/$, що недивно в умовах наближення пікових виплат за зовнішніми боргами, у тому числі можливого погашення спірного боргу Росії за єврооблігаціями на $3 млрд.

Борг Фонду гарантування вкладів Мінфіну перевищує 60 млрд грн, Нацбанку – ще 9 млрд грн. Пенсійний фонд очікує списання боргу в розмірі 48 млрд грн. Але основним викликом у борговій сфері залишаються виплати за зовнішнім держборгом, які виростуть з $2,4 млрд до $3,3 млрд у 2018 році.

Утім, завдяки зусиллям МВФ, дефіцит держбюджету-2018 планується зменшити з 3,1% поточного року до 2,4%. У практичному сенсі це означає відмову від подальшого зниження податкового тиску при адміністративному примусі приватного легального сектора до підвищення мінімального рівня зарплат. У зв’язку з цим обґрунтованість риторики урядового агітпропу про детінізацію істотно знижується.

Запланована пенсійна реформа може скоротити витрати на підтримку Пенсійного фонду, але зекономлені кошти можуть бути поглинені судовою та медичною реформами.

Джерела натхнення

У проекті держбюджету на 2018 рік закладено надходження від приватизації на рівні 22 млрд грн. Глава уряду припустив, що приватизація і оновлення менеджменту в держкомпаніях відкриває дорогу до щорічного зростання економіки на 6–7%.

На продаж планується виставити, серед іншого, «Центренерго», Об’єднану гірничо-хімічну корпорацію, ДПЗКУ, Аграрний фонд, Одеський нафтопереробний завод, ОПЗ, Укргазбанк, «Турбоатом», «Укрспирт». Однак, як говорив Авраам Лінкольн: у собаки не стане п’ять лап, якщо собачий хвіст назвати лапою. Про реальні масштаби і якість приватизації можна буде судити, лише побачивши її.

В уряді також очікують, що план з митних надходжень до держбюджету в 2017 році буде перевиконаний на 50 млрд грн за рахунок скорочення тіньових схем: великі надії покладаються на подальше підвищення ефективності митної та фіскальної системи наступного року. Однак багато проблем з контрабандою залишаються. А при подальшому зближенні ставок акцизів зі ставками ЄС можуть виникнути нові.

Нацбанк також планує наростити підтримку центрального бюджету: прогноз прибутку НБУ за 2017 рік затверджено на рівні 47,8 млрд грн, після того як перерахування в бюджет-2017 його торішнього прибутку заплановано в 44,4 млрд грн.

Чи пощастить уряду з таким джерелом несподіваних надходжень, як конфіскація, ймовірно, ніхто сказати не зможе: цього року за рахунок конфіскованих коштів екс-президента Віктора Януковича Рада збільшила доходну частину на 39,7 млрд грн.

Витрати і вкладення

Оборона в наших умовах дуже важлива. Витрати на оборону України у 2018 році, за словами секретаря РНБО, складуть не менше 5%, тоді як цього року вони очікуються в розмірі 5,2% від ВВП. Тобто 5% військовий збір, швидше за все, стягуватиметься і далі.

За даними постійного представника програми розвитку ООН в Україні Ніла Уокера, 60% населення України вже перебуває за межею бідності. Але продовжує терпляче нести це навантаження.

Було б логічно, щоб такий патріотичний прояв з боку населення був підтриманий не менш патріотичними розслідуваннями зловживань у сфері постачання і розподілу ресурсів у армії та Нацгвардії. Поки ж складається враження, що вся країна заражена корупцією, і лише армія, включаючи буржуа зі складу генералітету, залишається поза підозрою. Утім, за оцінкою виконавчого директора Transparency International Ukraine Ярослава Юрчишина, наразі 86% українців уже залишили надію на перемогу уряду в питанні боротьби з цим злом.

Ефективність планованого нарощування вкладень у дорожнє будівництво без вирішення проблеми проїзду перевантаженого транспорту також під питанням. У 2015 році на будівництво доріг було витрачено 6 млрд грн, а у 2016-му – 10 млрд грн. У 2017-му планується 30 млрд грн, а наступного року – 40 млрд грн. Але в Україні вага перевантажених вантажівок іноді досягає 135 тонн, що веде до інтенсивного руйнування полотна.

У Мінфіні, як і раніше, не проти підвищення зарплат топ-менеджменту до непристойного рівня для такої бідної країни, але цей захід поки помітно не вплинув на корупційну ситуацію. Разом з тим Мінфін продовжує боротьбу з некритичними витратами, пропонуючи розпорядникам державних коштів скоротити або відкласти сплату внесків до міжнародних організацій. Крім того, у стінах Мінфіну живе ідея скоротити у 2018 році кількість одержувачів академічних стипендій з 40–45 до 25%.

Коли двері закриваються в одному місці – вони відразу відкриваються в іншому. Прем’єр висловив думку, що відхилена минулого року ідея зниження ренти для нових газових свердловин до 12% заслуговує на увагу. Ця ініціатива була відхилена через корупційні ризики – Мінфіну доручено підібрати відповідний інструмент для ухиляння від цього ризику. У цілому ж видобуток енергоресурсів залишається фаворитом: минулого року було схвалено зниження ренти на видобуток нафти і конденсату з 45 і 21% (залежно від глибини покладів) до 29 і 14% відповідно.

Хто за нас, хто – за них

Слабкість українських державних інститутів перед обличчям згуртованої високомотивованої та досвідченої команди професійних захисників бізнес-інтересів нагадує про аналогічну ефективність тимчасового уряду Російської імперії, поваленого рівно 100 років тому в результаті соціалістичної революції.

«Мінфін – одне з найслабших серед міністерств Європи. Традиційно у світі це дуже сильна інституція. Просто в Україні, на жаль, його спочатку перетворили на міністерство бюджету, а потім, коли перевернули з ніг на голову бюджетний процес, на міністерство бухгалтерії… У нинішніх умовах нам необхідно дуже сильне Міністерство фінансів. Без цього ми не будемо розвиватися», – визнав міністр фінансів Олександр Данилюк.

Дійсно, Мінфін часто поступається в боротьбі з бізнес-лобістами. Але це міністерство також набагато слабкіше за Генпрокуратуру. Після погроз з її боку відкрити кримінальні провадження щодо глави Мінфіну, ймовірно, фінансування органів прокуратури в 2018 році буде широким і всеохоплюючим, незважаючи на мінімальне зростання економіки. А ще ж є СБУ, МВС, НАБУ, Нацгвардія, армія і, звичайно, флот, як же без нього? Їм теж є чим пригрозити Мінфіну.

А ще є популісти, які, як завжди, набиратимуть політичний капітал, перекладаючи гроші з однієї кишені населення в іншу, не додаючи ані копійки. І їхнє значення не варто недооцінювати – главу держави обиратимуть у березні 2019-го, і настрій виборця буде сформовано саме держбюджетом-2018.

Виходячи з цього, Мінфін, швидше за все, як і раніше, реформуватиме населення і малий бізнес, та оформлятиме компроміси, досягнуті бізнес-лобістами і демагогами-популістами.

У цілому первинний варіант держбюджету-2018 не варто переоцінювати: документ може бути суттєво перероблений до другого читання – кількість пропозицій до бюджету від народних депутатів зазвичай перевищує 1500–2000. Але і після прийняття його параметри залишаються досить гнучкими – держбюджет-2016 правили 13 разів, держбюджет-2017 – уже чотири.

«У плані формування головного фінансового документа держави осінь буде складною. Треба буде узгодити всі фінансові потреби для реалізації реформ», – прогнозує глава парламенту Андрій Парубій.

Не опускати руки – життєстверджуючий крок

Незважаючи на очевидні макроекономічні та бюджетні ризики наступного року, бізнес налаштований цілком оптимістично. Згідно з недавнім опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, 86% респондентів очікують на позитивну динаміку зростання бізнесу наступного року, хоча 58% (минулого разу таких було 46%) не планують нових інвестиційних проектів на цей час. 

При цьому більшість – 29% – називають боротьбу з корупцією першочерговим завданням уряду. Для найманих працівників добра новина в тому, що 40% учасників опитування заявили про готовність збільшувати рівень зарплат від 10 до 20%, а ще 37% – на 5–10%.



Читайте также: