Віктор Пинзеник: в кінцевому рахунку за все доведеться платити

logo


Віктор Пинзеник: в кінцевому рахунку за все доведеться платити Оптимістичні настрої керівництва країни стосовно незворотності висхідного тренду в економічному розвитку України дуже часто не корелюють з прогнозами авторитетних українських практиків та вчених. Більше того, окремі макроекономічні диспропорції експертним середовищем оцінюються як надзвичайно небезпечні для перспектив економічного зростання.

Колишній міністр фінансів України Віктор Пинзеник на своїй сторінці у Facebook наголошує на тому, що «вартий уваги ще один перекос нинішньої економічної ситуації. При зростанні економіки на рівні близько 2% заробітна плата зросла на 37,2% (вересень до вересня попереднього року). Очевидна серйозна диспропорція, яку наша економіка наповнити не здатна. А тому значну частину «наповнення» доходів узяли на себе ціни. За підсумками десяти місяців інфляція перевищує навіть уже уточнений річний прогноз – 11,5% (до грудня 2016 р.).

Та ціни не взяли на себе весь «удар». Бачимо ще одну аномалію. Реальна зарплата в Україні зросла на 17,3% (за цей же період). Як таке можливо при двовідсотковому зростанні економіки? Можливо, якщо наші доходи наповнюють імпортні товари. Їх купують за долари, продаючи на внутрішньому ринку за гривні. Та це почало відроджувати нездорову проблему останнього десятиліття.

Останні три роки (2014-2016 рр.) Україна мала позитивний баланс зовнішньої торгівлі. Експорт товарів і послуг перевищував імпорт. У нинішньому році, за вісім місяців, товарна частина (без послуг) зведена з дефіцитом у 3,3 млрд. дол. проти 1,4 млрд. за відповідний період минулого року. 11% імпорту не покриваються надходженнями від експорту. Після трьох років позитивної динаміки, коли зовнішній борг зменшився на 29 млрд. дол., у нинішньому році він знову почав зростати (на 2 млрд. за півріччя).

Вкотре хочу нагадати: спожити можна тільки те, що вироблено. Можна спробувати обійти цю економічну аксіому. І певний час це може вдаватися. Але в кінцевому рахунку за все доведеться платити. А тому привертаю увагу до цих тривожних дзвіночків, що потребують адекватної реакції. Як би не сприймалися «приємні» соціальні рішення «шлунками» багатьох наших громадян».

Зростання зовнішнього боргу – це дуже небезпечний сигнал для національної економіки, особливо в умовах зниження рівня інвестиційної привабливості внаслідок конфлікту на сході країни та відсутності реальної боротьби з корупцією у владних коридорах. Тим більше, що в переговорному процесі з МВФ в частині продовження співпраці не все гаразд.

Зростання непродуктивного імпорту також негативним чином відобразиться на стабільності національної грошової одиниці, викликавши чергову хвилю зростання цін на споживчі товари.

Український журнал «Економіст»