В українських елеваторах зберігається до 40 млн тонн зерна

logo



Вічний дефіцит

Потенційна місткість ринку для постачальників елеваторного обладнання та відповідних послуг величезна. Сумарний урожай в Україні сільськогосподарських культур, зерно яких елеватори традиційно беруть на зберігання, 2016 року перевищив 83 млн тонн — стільки виростили пшениці, кукурудзи, соняшнику, ячменю, сої та ріпаку всі господарства країни. А місткість зерносховищ — приблизно в 1,5–2 рази менша.

Середні й великі сільгосппідприємства, які мають власні елеватори або користуються послугами сторонніх об’єктів такого класу, зібрали торік 67 млн тонн названих вище зернових й олійних. Місткість же елеваторів, яких сьогодні умовно називають сертифікованими, експерти оцінюють приблизно в 35 млн тонн. Точні цифри з місткості після скасування у 2014 році обов’язкової сертифікації елеваторів називати перестали. Президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачов уважає, що нині «загальна ємність елеваторів зі зберігання в Україні — 30–35 млн тонн». Деякі експерти озвучують цифру в 35–40 млн тонн. Дефіцит нормальних потужностей для зберігання зерна сягає 30 млн тонн, а незадоволені потреби у цивілізованих елеваторах — ще вище.

Специфіка конкуру

Спроби будівельників і виробників техніки ліквідувати дефіцит зерносховищ стримували обмежені фінансові можливості аграріїв й особливості політичного моменту в країні. З 2016 року ситуація почала потроху поліпшуватися. З’явилися ознаки стабілізації економічної ситуації в країні, частково підвищилася інвестиційна привабливість українського зернового ринку, в галузь почали надходити міжнародні інвестиції, тож аграрії й фермери стали вкладати кошти в довгострокові проекти. Позитивно позначилося для сільгоспвиробників й скасування спецрежиму з ПДВ. У результаті окреслилося зростання кількості замовлень, — каже Микола Годзик, керівник представництва NEUERO Farm в Україні.Ринок пожвавився, а слідом загострилася й конкуренція. Однією з причин пожвавлення експерти називають уведення в дію режиму вільної торгівлі з Євросоюзом.Зросло суперництво на ринку ще й тому, що зміцніли вітчизняні компанії. Їх продукція й послуги вже цілком конкурентні з іноземними не лише за ціною, а й за якістю. Деякі з компаній за аналогією з такими гігантами глобального елеваторного ринку, як AGI і GSI, сьогодні пропонують клієнтам в Україні власні мультибрендові варіанти комплектації з проектів портових терміналів і лінійних елеваторів. Віталій Галич — комерційний директор групи компаній «Зернова Столиця», каже, що його підприємство у 2016–2017 рр. здійснило якісний прорив не лише у виробництві нової лінійки елеваторного обладнання, а й в реалізації великих об’єктів «під ключ».

До речі, скасування мита на ввезення металопродукції із ЄС не стало вирішальним чинником у розвитку українського ринку. Деякі вітчизняні виробники й зовсім заявляють, що обсяги продажів великих закордонних компаній‑виробників скорочуються. Причина — високі ціни на готову продукцію. «Це є наслідком того, що виробничі потужності розташовано в інших країнах і вартість логістики обладнання в Україну на виході робить їх продукцію неконкурентоспроможною», — пояснює Дані Шуфані, директор ТОВ «Варіант Агро Буд», здатного переробити до 1100 т металу на місяць.

Структура доходів

Протягом останніх півтора року, за оцінками учасників ринку на підйомі пере­бувають всі сегменти галузі — портовий, лінійний і фермерський. І скрізь є свої досягнення. Більшість експертів зазначають активне будівництво у цей період лінійних елеваторів, а також модернізацію сучасних і будівництво нових морських і річкових терміналів. У сегмента портових елеваторів великий обсяг, а лінійних об’єктів самих по собі більше.

Фермерські елеватори — це і зовсім новий, але досить цікавий напрям, — уважає В’ячеслав Коваленко, директор ТОВ «Торнум». «Фермери — це новий тренд, це вже не „колгоспник”, а європейський фермер з українським акцентом», — образно висловився директор підприємства. До речі, саме для таких клієнтів інша компанія — «Варіант Агро Буд» — і вивела на ринок нову лінійку фермерських (полегшених) силосів місткістю 0,1–4 тис. куб. метрів і діаметром 5,5–18,3 м, пояснює Дані Шуфані.

Експерти зазначають також успіхи вітчизняних виробників, що постачають устаткування практично на всі типи елеваторів. «Деякі українські виробники приємно здивували — якість їх обладнання було відзначено представниками заводу у Швеції», — каже Коваленко. Підтвердженням належної якості продукції місцевих виробників є великі обсяги її постачань на закордонні ринки. Наприклад, Хорольський механічний завод, що випускає зерноочисні сепаратори й інше обладнання, у 2016 році на експорт відправив 40% виробленого. Продукція постачалася в 10 країн.

Індивідуальний підхід

Потреби в зберіганні зернових й олійних нині забезпечують близько 800–900 елеваторів класу колишніх сертифікованих і прирівнюваних до них. «У нас є близько 800 елеваторів, які можуть вантажити понад 700 тис. тонн на добу», — стверджує Горбачов з УЗА. Сукупна ємність усіх таких об’єктів за торік, за оцінками фахівців, зросла приблизно на 15%. Позитивна динаміка спостерігалася й у сегменті дрібніших складів. До того ж потужності елеваторів 10 найбільших їх власників (холдингів) за 2016 рік збільшилися, за розрахунками журналу Landlord, лише на 3–4%.

Нинішнього року процес будівництва в розпалі. Аграрні компанії й переробні підприємства вже повідомили про виконання робіт у першому півріччі або планах на другу половину 2017 року як мінімум на 40 об’єктах зі зберігання зерна. Постачальники обладнання заявляють, що завантажені замовленнями на 3–4 місяці наперед. Опитані нами «залізні» мене­джери озвучують річні темпи зростання своїх підприємств у 10–50%. Наприклад, у компанії «Деметра» стверджують, що їх «самопочуття» у 2017‑му на 50% краще, ніж роком раніше. Особливо відзначають успіхи щодо постачання обладнання для зберігання зерна. А компанія «Елеваторні системи», що виробляє транспортувальне елеваторне обладнання, заявила про аномальне зростання — перевищення показників минулого року у 2,5 раза. Компанія на ринку молода, можливо, позначається низька база порівняння. До речі, як каже керівник відділу продажів цієї компанії Олександр Шпитько, близько 40% їх замовлень припадає на елеватори для олійноекстракційних заводів і приблизно стільки само — на лінійні елеватори.

До провідних операторів ринку експерти зараховують компанії «Варіант Агро Буд», Symaga, «Зернова Столиця», KMZ Industries, «Сокіл» і «Лубнимаш». Переважають вітчизняні компанії. Імпортна складова ринку проглядається не лише в продовженні цього списку, а ще й у складниках, що їх активно використовують у будівництві й оснащенні елеваторів. Галич щодо цього висловився однозначно й із перспективою на майбутнє: «З урахуванням динаміки будівництва об’єктів зернозберігання та переробки очевидно, що національний виробник не здатний повністю покрити попит в обладнанні. Обсяги імпорту, однозначно, теж виросли, особливо силосів». Керівник представництва NEUERO Farm в Україні Микола Годзик також прокоментував діяльність лідерів ринку: «Серйозний ривок уперед у 2016 році зробила компанія «Варіант Агро Буд». Вона дуже активно почала працювати й відбирає частки ринку не лише в KMZ Industries і „Лубнимаш”, а й в іноземних виробників».

Ціновий інструмент

Одним з інструментів компанії «Варіант Агро Буд» у боротьбі за симпатії клієнтів в умовах зростання світових цін й українських тарифів, судячи зі слів директора підприємства, є ціна виробленого обладнання. «Ми в компанії починаємо спроби максимально довго утримувати ціни шляхом оптимізації закупівель», — розповідає Дані Шуфані.

Інший український виробник — «Хорольський механічний завод» — також притримує ціни. «Ми не змінювали ціни з початку 2016 року», — заявляє Геннадій Полуектов, заступник голови правління заводу з маркетингу та правової роботи. У «Зерновій Столиці» намагаються стримувати зростання цін уніфікацією складників. «Наші конструкторські розробки дозволяють уніфікувати деякі деталі в обладнанні для його здешевлення, але ми не можемо вплинути на валютний клімат в Україні та на зростання світових цін на метал», — коментує комерційний директор цієї групи компаній Віталій Галич.

Більшість же опитаних іноземних виробників в Україні визнали, що уникнути підвищення цін їм не вдалося. Підсумок заочному обговоренню цінової проблеми підбив Коваленко з «Торнум»: «Так, усе дорожчає, але через жорстку конкуренцію маржа у виробників обладнання падає, і це дозволяє кінцевим замовникам купувати обладнання за мінімальними цінами».

Перспективи

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачов ємно описав райдужні перспективи всієї елеваторної галузі. «З огляду на те, що в країні вирощують понад 60 млн тонн зернових, ємності можна подвоїти, й елеватори, як і раніше, матимуть попит», — уважає він. За таких умов виробники елеваторного обладнання отримають замовленя на роки вперед. Вистачило б кош­тів в аграріїв і переробників — амбіцій ж у виробників достатньо. «Наша стратегічна мета — бути гідною альтернативою американським і європейським виробникам, — заявляє Галич.



Читайте также: