В НБУ проаналізували стандарт МСФЗ 9

logo


У Національному банку відбувся міжнародний круглий стіл щодо проблем та можливостей впровадження міжнародного стандарту фінансової звітності МСФЗ 9.

Захід було організовано за підтримки проекту Канада – МВФ «Розбудова інституційної спроможності НБУ». Його учасниками стали представники восьми центральних банків країн Центрально та Східної Європи: Албанії, Вірменії, Болгарії, Білорусі, Македонії, Молдови, Грузії, Хорватії та України, повідомляє прес-служба Нацбанку.

Відкриваючи круглий стіл, Заступник Голови НБУ Роман БОРИСЕНКО зазначив, що для ефективного впровадження МСФЗ 9 Національний банк активно спілкується з міжнародною спільнотою, є відкритим для отримання інформації, досвіду і знань від міжнародних колег, консультантів міжнародних організацій, а також готовий поділитися власним досвідом.

 «Загалом впровадження МСФЗ в Україні розпочалося ще в 1997 році. Саме тоді банки України разом з Національним банком почали запроваджувати основні принципи МСФЗ: нарахування доходів і витрат, безперервність діяльності, превалювання економічної суті над юридичною формою у звітності тощо, – зазначив Роман Борисенко. – Проте час не стоїть на місці, МСФЗ удосконалюються. Тож наразі перед банківською спільнотою стоїть чергове завдання – з 1 січня 2018 року перейти на застосування МСФЗ 9. Упровадження МСФЗ 9 усіма учасниками фінансового ринку є важливим базовим елементом економічного розвитку та створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні, інструментом ефективного нагляду за фінансовим ринком та формування інформаційної інфраструктури країни. І ми впевнені, що перехід на новий стандарт відбудеться згідно із запланованим розкладом».

Директор Департаменту бухгалтерського обліку НБУ Богдан ЛУКАСЕВИЧ поділився практикою впровадження МСФЗ в Національному банку України. Він зазначив, що перехід на МСФЗ 9 – нову модель оцінки кредитних збитків від понесених до очікуваних, викликаний світовою фінансовою кризою, вимагає консолідованої та систематичної роботи як від державних регуляторних органів, так і від фінансових установ. «Якісна, доступна і достовірна фінансова звітність усього фінансового сектору дозволить суспільству оцінювати стан економіки. Переконаний, що спільна робота у цьому напрямі принесе користь нашій державі та посилить фінансову стабільність банківської системи», – зауважив Богдан Лукасевич.

«Запровадження МСФЗ 9 вплине на низку показників діяльності банку: нова класифікація фінансових активів та нові принципи оцінки кредитних ризиків – на баланс, а саме на вартість активів та обсяги статей власного капіталу, можливе значне збільшення суми резервів, зміну у волатильності показників прибутку та основні показники діяльності; разове коригування показника нерозподіленого прибутку на дату переходу (01.01.2018 р.). Ураховуючи те, що тепер усі класифікації та моделі оцінки базуються на меті діяльності установи, практиках управління її активами загалом та ризиках, зокрема, для успішної реалізації проекту критично важливим є залучення багатьох, у тому числі ключових, підрозділів банку та їх злагоджена робота, що НБУ довів своєю практикою», – сказала Людмила СНІГУРСЬКА, Заступник Директора Департаменту бухгалтерського обліку НБУ, обговорюючи з учасниками досвід та виклики із застосування МСФЗ 9.

Найбільш активна дискусія розгорілася навколо особливостей визначення та застосування центральними банками категорії обліку «за справедливою вартістю через інший сукупний дохід» до боргових фінансових активів, які включаються до міжнародних резервів.

З одного боку, як зазначив Олексій ЛУПІН, Начальник відділу Департаменту відкритих ринків НБУ, облік у цій категорії є найскладнішим, вимагає одночасного застосування низки складних методик оцінки кредитних, процентних та ринкових ризиків і вигод від фінансового активу, суттєвого доопрацювання інформаційно-технологічних систем, а також може призвести до ризику штучного покращення фінансового результату за рахунок придбання цінних паперів з високою номінальною ставкою, незважаючи на негативний тренд ринкової кривої дохідності.

З іншого боку, за спостереженням Олега СТРИНЖИ, Директора Департаменту фінансового контролінгу НБУ, в умовах сучасної ситуації на фінансових ринках облік фінансових активів у категорії «за справедливою вартістю через інший сукупний дохід» значно зменшить волатильність фінансового результату порівняно з фінансовими результатами, що визнаються у разі класифікації тих самих фінансових активів у категорію «за справедливою вартістю через прибутки/збитки», за рахунок виключення зі складу фінансових результатів швидко змінюваних коливань справедливої вартості за рахунок саме ринкових чинників.

Значна увага на заході була приділена моделям оцінки очікуваних кредитних збитків. При цьому було відзначено, що центральні банки – учасники круглого столу планують застосовувати аналогічні моделі оцінки очікуваних кредитних збитків за резервними активами, що базуються на моделях оцінки ймовірності дефолту на основі відкритих ринкових даних.

Учасники також дійшли згоди, що загалом боргові фінансові інструменти, емітовані державою або її центральним банком у валюті цієї держави, є такими, за якими умовно відсутній кредитний ризик, а отже, немає потреби у формуванні резервів.

Що стосується фінансових активів у вигляді кредитів, наданих вітчизняним банкам, центральні банки різних країн планують застосовувати різні за складністю та наповненням моделі оцінки очікуваних кредитних збитків, що пояснюється суттєвою відмінністю у практиці діяльності та видах наявних кредитних продуктів, стані економіки, рівні ліквідності банківських систем країн, історії та результатах минулих років, прогнозах економічного розвитку.

Важливими аспектами впровадження МСФЗ 9 центральними банками було також названо необхідність аналізу законів, що регулюють діяльність центральних банків та їхні взаємовідносини з державою, на предмет необхідності внесення змін, пов’язаних із виникненням нових видів та статей доходів і витрат. Також важливо налагодити спілкування з основними стейкхолдерами, у тому числі державними органами, з метою завчасного обговорення можливих впливів та розробки (за необхідності) планів їхнього пом’якшення.

Член Ради та Голова Аудиторського комітету Ради НБУ Віра РИЧАКІВСЬКА, підбиваючи підсумки круглого столу, зазначила: «Впровадження МСФЗ 9 в Національному банку надало поштовх до чіткої ідентифікації та опису цілей та бізнес-моделей. Центральним банкам слід з особливою уважністю, обґрунтованістю та обережністю підійти до побудови нових моделей оцінки кредитних збитків за своїми активами, зважаючи на специфічність самих активів та на особливу роль і функції центрального банку в економіці в цілому, а також не забуваючи про те, що результати його діяльності мають прямий вплив на державні фінанси».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Переглядів: 7