Урядовці знецінюють гривню і стимулюють ріст цін

logo


Попри відсутність економічних підстав для девальвації гривні, Кабмін та Нацбанк прогнозують її подальше послаблення

Уже кілька місяців поспіль курс гривні до долара є, якщо можна в нинішніх умовах так висловитися, стабільним. А коливання на кілька копійок у бік збільшення і зменшення пояснюють сезонним фактором. Однак уряд разом із Нацбанком так не вважає. Що і декларують у своїх прогнозах.

Власне, в Україні вперше вводять середньострокове бюджетування на три роки. Схвалений урядом текст Бюджетної резолюції опубліковано на сайті парламенту і містить економічні прогнози на трирічний період. Згідно з базовим сценарієм, 2017 року середньорічний курс гривні прогнозують на рівні 27,8 гривні за долар, 2018 року – на рівні 29,3, 2019-го – 30,5, а 2020-го – 31 гривень за долар. При цьому наголошують, що на такий проноз може вплинути світова кон’юнктура та проблеми експортерів.

На думку економістів, влада навмисне робить подібні прогнози, аби мати люфт для варіювання курсом і таким чином виконувати статті бюджету

Щодо рівня інфляції, то, згідно з сценарієм, до 2020 року інфляція впаде до 5%. Прогнозує Кабмін і зростання ВВП – з 1,8%  2017 року до 4%  2020-го.

Зважаючи на це, у планах також підвищення соціальних стандартів.

Якщо ці прогнози схвалить Верховна Рада, їх врахують при розробці закону про державний бюджет на 2018 рік.

Знецінення гривні – справа рук влади

Однак економісти такі прогнози не надто вітають. мало того – нині курс гривні стабілізувався, навіть на «чорному ринку» йде тенденція на його зниження. В Україні вже півтора року, як немає жодних причин для девальвації гривні. Натомість є всі можливості для стабільної гривні і навіть для її зміцнення. Проте девальвація гривні триває.

Голова комітету економістів України Андрій Новак вважає, що подібні заяви Кабміну означають тільки одне — що Кабінет Міністрів працює не в національних інтересах більшості громадян України, а в інтересах власників головних фінансово-промислових груп та експортерів.

— Безумовно, для експортерів що дорожча іноземна валюта, то краще, оскільки це збільшує їхній виторг і прибуток у гривневому еквіваленті, — зазначає А. Новак. – Водночас вони зазнають, в основному, гривневих витрат, передусім, зарплатних. Але, зрозуміло, зарплати у нас не піднімають адекватно, відповідно до показників інфляції. По-друге, завдяки девальвації гривні паралельно наповнюватимуться центральні та місцеві бюджети через інфляційний ефект, який йде від девальвації.

Коментар фахівця
Урядовці знецінюють гривню і стимулюють ріст цін
Володимир Козменко, кандидат економічних наук, голова Чернівецького осередку Європейських студій

Різні прогнози від влади чи від відомих експертів завжди є небезпечною об’єктивною «суб’єктивною» передумовою. Таке складне формулювання тому, що подібні заяви можуть робити з двох причин: повне невігластво в економічних процесах або спеціальне подання подібного прогнозу, щоб потім ним же і скористатися. Думаю, що в цьому разі спрацьовує друга причина. Прогнозні показники закидають спеціально для того, щоб мати люфт для варіювання курсом і таким чином виконувати статті бюджету.  А небезпека тих «прогнозів» полягає в тому, що таким чином у народу породжується очікування падіння курсу гривні, що призводить до скуповування ічи притримування доларів. Це призводить до зростання дефіциту його на валютному ринку, а отже і курс росте порівняно з гривнею.

На мою думку, економічних підстав давати такі прогнози навіть на рік, не те що на три, немає. Тому виходить, що влада штучно закидає падіння національної валюти в бюджетні показники. Це дозволить не за рахунок надходжень виконувати бюджет, а за рахунок прихованої додаткової емісії гривні.

За моїми неглибинними аналітичними прогнозами, курс гривні сьогодні не мав би  перевищувати 20 за долар. І це підтверджує досить стабільна в останні два місяці невелика маржа між продажем та купівлею долара.

На думку А. Новака, влада планує і далі девальвацію національної валюти. Це найлегший шлях для уряду, але дуже важкий шлях для всіх українських громадян і для переважної більшості українських підприємств, які не є експортерами. Фактично для малого і середнього бізнесу і для всіх громадян України — це поганий шлях, оскільки девальвація означає зниження купівельної спроможності громадян та підприємств — не експортерів.

— Одне слово, уряд обрав для себе найлегший шлях для досягнення своїх корисливих цілей — для збільшення прибутків експортерів і паралельно для легкого наповнення центрального і місцевих бюджету, — підсумовує А. Новак.

Негативні прогнози тільки нашкодять ринку

Прогнозувати курс дуже складно не лише в Україні, хоча в нас – насамперед.

— У нас прогнози не мають достатньої інституціональної основи, — каже кандидат економічних наук, доцент Євген Ткач. – Тобто повинна бути структура, яка системно працювала би над такою аналітикою і, на її підставі давала прогноз. У нас подібні прогнози мають більше декларативний характер. Елементарний приклад – стратегія президента, яку він презентував 2015 року, з ВВП на душу населення 10 тисяч доларів. Але щоб виходити на ці 10 тисяч, у рік потрібно було показувати динаміку економічного зростання на рівні 10% і більше. Втім, як можна було вийти на 10%, якщо у нас навіть на 2020 рік закладаємо лише 4% економічного зростання? Тому такі бюджетні резолюції були неодноразово. Але вони не дуже конкретизовані.

Давати негативні надії, щоб ринок починав працювати на те, що курс буде вищим, вважає Є. Ткач, неправильно. Адже коли курс 26, а суспільство очікує, що він буде 30, майбутні операції прораховують, зважаючи на девальвацію, яка може буде. Тому давати такі негативні сигнали ринку не потрібно.

Ситуація з курсом патова

Для курсу добре, коли він не девальвує. Хоча поріг безпечності як по девальвації, так по ревальвації, — 7% у рік.

Річ у тому, що в Україні інфляція вища – вона не може бути 1-2%, як у країнах з розвинутою економікою. З точки зору довгострокової перспективи, неможливо її утримувати на низькому рівні хоч би тому, що у нас не лише монетарна природа інфляції.

— У нас склалася патова ситуація, — зазначає Є. Ткач. – При незмінності курсу номінально, з урахуванням того, що у нас більший відсоток інфляції, він реально ревальвує. Це означає, що наші товари втрачають свою цінову конкурентоспроможність як на зовнішніх ринках, так і на внутрішніх, адже імпортний товар за рахунок реальної ревальвації виходить дешевшим.

Ситуація вимагає, щоб в Україні номінально відбувалася девальвація. Але девальвувати далі уже неможливо. Виходить, що номінально девальвувати не зовсім правильно – 31 гривня за долар – надто багато. Але якщо на нинішньому рівні курс тривати номінально, він девальвує реально. А це «б’є» по товаровиробнику, експорту, надходженню валюти, відпливі валюти з країни.

До теми
Транш Україна отримає не раніше осені

МВФ відклав виділення грошової допомоги через затягування ключових реформ

Україна може отримати п’ятий транш Міжнародного валютного фонду розміром до 1,9 мільярда доларів восени через затягування розгляду в парламенті пенсійної та земельної реформи.

— Є певні умови, які ми повинні виконати. Тільки-но ми їх виконаємо, то отримаємо завершення перегляду програми і транш. Ми очікуємо, що це станеться восени, — заявив міністр фінансів Олександр Данилюк. — У нас був амбітний план отримати транш влітку, але у парламенту зайняло більше часу розглянути необхідні законопроекти. Це пенсійна реформа, яка є пріоритетом номер один для нас. Ми зробимо все від нас залежне для її прийняття до закінчення парламентської сесії. Але виглядає так, що питання переноситься на осінь. Це нормальна ситуація, в остаточному підсумку два місяці нічого не змінюють.

За словами міністра фінансів, українська влада усвідомлює необхідність реалізації узгоджених реформ в інтересах країни.

У рамках третього перегляду програми з МВФ Україна зобов’язалася ухвалити земельну реформу до кінця травня, а пенсійну – до кінця квітня 2017 року.

— НБУ, Уряд, коли роблять такі прогнози, помилково створюють «щілину» для відступу, — каже Є. Ткач. – Як на мне, потрібно розвивати підприємницький сектор, банківську систему, інститути різного роду, фондовий ринок, стимулювати інновації. Тобто все те, що створить базу для зменшення ціни і стабільності валютного курсу. Після цього можна іти, аби показати, що курс сильний, на деномінацію, тобто укрупнення масштабу цін. Чимало країн вдавалися до такого. Ось США не випускають купюру, більшого номіналу, ніж 100 доларів.

Безвіз на зростання євро практично не впливає

Якщо долар нині у відносному штилі, то євро з кожним днем потроху зростає. Експерти кажуть, що на це є свої передумови.

— Коли в обіг ввели євро, долар був дорожчий за нього. Поступово вони вирівнялися, і з часом євро зростав. Оскільки гроші за своєю суттю є товаром, відповідно, вони мають ціну, яка формується під впливом попиту і пропозиції. Тоді долар у структурі обслуговування світової економіки займав більше 90%. Але поступово всі країни почали диверсифікувати свої заощадження, переходячи потроху на євро. Виходить, що долар продають, а євро купують. Тому під впливом цих факторів євро почав зростати. Можливо, відгомін тих процесів ми відчуваємо і нині. Євро займає нові сегменти світової економіки, як наслідок – збільшується попит на нього. Зрозуміло, якщо від долара відмовляються, на нього зменшується попит і він падає в ціні, — пояснює Є. Ткач.

Частково впливає також сезонний чинник – потік туристів в Європі. Те ж можна сказати і про український безвіз – частка українців виїжджає за кордон, купуючи євро. Хоча цей фактор не настільки суттєво впливає на зростання курсу євро, як решта.

Яна МАРІЯНЧУК