Українські євробонди: спроба першого прориву

logo


Єврооблігації України виходять на зовнішній ринок. Залишилося кілька днів для підтвердження професіоналізму людей, які керують українськими фінансами, або для протилежної оцінки їхньої роботиМіністерство фінансів України, кероване професійним оптимістом Олександром Данилюком, кілька днів тому оголосило про готовність викупити єврооблігації з терміном обігу 2019 і 2020 років за рахунок випуску нових цінних паперів.Востаннє Україна, без політичних домовленостей, робила такий крок у квітні 2013 року. Тоді вдалося випустити десятирічні євробонди на 1,25 млрд дол. під 7,5% річних. Щоб це здійснити, в США літали на переговори двоє наближених до тодішнього українського гаранта фінансистів — Сергій Арбузов і Юрій Колобов.Після цієї події в Україні іноземні гроші з’являлися тільки з політичних, а не ринкових причин. Наприкінці 2013 року Російська Федерація купила на Ірландській фондовій біржі українські євробонди на 3 млрд дол. Крім того, після Революції гідності наша країна тричі випускала євробонди під гарантії уряду США, щорічно по 1 млрд дол.«Розмістили єврооблігації на 1 млрд доларів під гарантії США за найнижчою в історії України ставкою у 1,471%. Це ще одне підтвердження того, що ми йдемо правильним шляхом. Це ще одна перемога», — написав у вересні минулого року на своїй сторінці у Facebook Олександр Данилюк про останній випуск євробондів. Однак у Штатах з’явився новий господар Білого дому, якому, судячи з усього, не так вже й важлива правильність українського шляху. Ймовірно, вже не знайде підтримки реструктуризація українських боргів, як у 2015 році, коли інвестори в ході такої процедури втратили 20% на 15 млрд дол.Ще в червні нинішнього року українські фінансові чиновники сподівалися вичавити максимум з діючої програми МВФ, підписаної на початку 2015 року тодішнім міністром фінансів Наталією Яресько. Згідно з цією програмою, у 2018 рік Україна має увійти з 28,5 млрд дол. золотовалютних резервів (ЗВР), а за підсумками 2018 року й зовсім накопичити 35 млрд дол. На початок серпня ЗВР нашої держави становили 17,794 млрд дол. — це свідчить про те, що ми не здатні досягти запасів, які можна порівняти з початком передреволюційного 2013 року, коли ця цифра була 22,647 млрд дол. Тож із траншем МВФ щось вийшло не дуже гарно.З наступного року починається виплата 20 млрд дол. наших зовнішніх боргів, а на 2019 рік припадає пік виплат за борговими зобов’язаннями в розмірі 4,6 млрд дол.Мінфін оприлюднив на сайті все тієї ж Ірландської фондової біржі свою готовність викупити всі єврооблігації 2019 року, що перебувають в обігу, і більшість облігацій 2020 року за ціною 106% і 106,75% номіналу відповідно. Термін пропозиції спливає 15 вересня о 22.00 за лондонським часом. Ці папери планують викуповувати не за гроші, а коштом нових єврооблігацій, випуск яких анонсують наступного дня. Передбачається, що кінцевий розрахунок з інвесторами відбудеться 27 вересня 2017 року.Мінфін сподівається викупити «короткі» папери, продавши «довгі» зі строком обігу від 10 до 15 років. З 11 вересня українські чиновники, що мають стосунок до фінансів, катаються світом і розповідають потенційним інвесторам про надійність і привабливість наших паперів. Організаторами цих зустрічей, спочатку в Лондоні, потім у Нью-Йорку і Бостоні виступають BNP Paribas, J.P. Morgan і Goldman Sachs. Міжнародні фінансові фахівці тягнуть Україну в такий проект через сприятливу ситуацію, що склалася на ринках. Наприклад, нещодавно така сумнівна держава, як Таджикистан, розмістила десятирічні євробонди під 7,125% річних, а ще раніше подібні папери продали вітряна Аргентина, арабськовесняний Єгипет, контрольована Бацькою Білорусь та Ірак, що постійно воює.Виходить, на ринках зараз привабливою є не надійність, а прибутковість, і українська пропозиція цілком може зацікавити інвесторів як для викупу, так і для розміщення. Наша держава цілком здатна не лише випустити нові папери, але й викупити старі випуски. Головне — отримати ставку меншу за 7,75%, яка з’явилася у наших паперів після реструктуризації у скрутному 2015 році. Таджицькі ставки цілком можуть стати орієнтиром для українців у десятирічних паперах, а щодо п’ятнадцятирічних, то тут цілком доречною є ставка, вища відсотки на півтора. Залишилося кілька днів для підтвердження професіоналізму людей, які керують українськими фінансами, або для протилежної оцінки їхньої роботи.Читайте також: Криптовалюта в Україні: чи зможе держава стати на шлях прогресу