Україна платить країні-агресору майже три мільярди доларів за імпорт на рік – Рябцев

logo


Експорт до Росії зріс разом із експортом на європейський ринок, тому що український машинобудівний комплекс не може адаптуватись до інших ринків збуту, переконаний фахівець з міжнародної торгівлі Руслан Осипенко. Натомість Україна закуповує з Росії товарів на три мільярди доларів щорічно, стверджує економіст Геннадій Рябцев. За його словами, далеко не всі товари, куплені на ці гроші, неможливо знайти в інших країнах.

Pop-out player

Минулого року економікою України рухало кілька чинників, каже провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України Ярослав Жаліло.

У нас зростали капітальні інвестиції. Це обумовило потребу в імпорті

«Перший рушій – це продовжилася достатньо активна динаміка інвестиційної діяльності, тобто в нас зростали капітальні інвестиції. Це обумовило потребу в імпорті інвестиційних товарів, тобто певних машин і обладнання. Другий момент, який рухав зростання минулого року, – це ріст споживчого попиту населення через підвищення мінімальної – а вона потягла за собою і середню – заробітної плати», – прокоментував Жаліло для «Ранкової Свободи».

Сприятлива зовнішня кон’юнктура, додає він, призвела і до росту експорту, проте імпорт мав все ж більшу динаміку, що й дало від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі (тобто перевагу імпорту над експортом).

Цей показник погіршується протягом останніх трьох років, зазначає, експерт з міжнародної торгівлі Руслан Осипенко. Зокрема, експорт до Росії росте, на його думку, через те, що українські виробники не адаптувались до умов європейського ринку.

В ЄС ми не можемо продавати продукцію машинобудівного комплексу

«Ми намагалися переорієнтувати свою економіку на Європейський союз. Але в ЄС ми не можемо продавати, наприклад, продукцію свого машинобудівного комплексу, який приносив нам великі прибутки, була задіяна велика кількість людей», – згадує Осипенко.

За словами експерта, український машинобудівний комплекс був інтегрований в цілісну радянську систему та після його розвалу орієнтувався на збут в Росії та країнах СНД.

Не закликаю відновлювати торгівлю з агресором, але уряд не вживає достатніх зусиль забезпечити можливість експортувати продукцію

«Я жодним чином не закликаю відновлювати торгівлю з агресором, але ми констатуємо об’єктивні речі при тому, що чинний уряд не вживає достатніх зусиль для того, щоб забезпечити цьому машинобудівному комплексу, який втратив свої ринки, можливість експортувати продукцію. Не створивши їм умови виходу на нові ринки, вони просто підштовхують природно їх повернутися на зрозумілі ринки, на яких вони торгували», – міркує він.

За словами фахівця, найближчим до російського ринку за вимогами до якості є китайський. За даними Держстату, за 11 місяців 2017 року саме туди, а також до Індії попрямували по 5% українського експорту.

Тим не менш, стверджує Осипенко, Україна досі не вийшла на той рівень торгівлі з Китаєм, який був у 2013 році.

В імпорті Китаю Україна становить 0,17%

«В загальному імпорті Китаю Україна становить 0,17% поставок. Тобто ми навіть на моніторі не з’явились як 1%, щоб нас державна статистика позначила», – каже він.

Економіст Геннадій Рябцев зазначає: від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі вказує на скорочення реального сектору економіки, який забезпечує валютні надходження до України.

Основною проблемою українського експорту лишається те, що він здебільшого складається з сировини замість перероблених товарів із високою доданою вартістю, стверджує Рябцев.

У нас традиційним товаром експорту завжди були метали, але їх в структурі зараз лише 19%. А обладнання займає 9%

«У нас традиційним товаром експорту завжди були метали, але їх в структурі зараз лише 19%, причому це переважно дуже низької якості, чорні метали. А ось обладнання, виготовлене з цієї продукції металургії, займає лише 9%», – порівнює він.

Імпорт з Росії має критичні складові – товари, від яких неможливо відмовитись, визнає економіст, однак їхній перелік вичерпний.

Від деяких пунктів імпорту дуже важко відмовитись – маю на увазі імпорт тепловиділяючих збірок російського «ТВЕЛівського» виробництва

«Ми дійсно підтримуємо країну-агресора, надаючи їй кожного року по майже три мільярди доларів за ті товари, які купуємо саме в цього нашого «партнера». Зрозуміло, що від деяких пунктів імпорту дуже важко відмовитись – я маю на увазі продукцію та паливо для ядерної промисловості, імпорт тих же тепловиділяючих збірок російського «ТВЕЛівського» виробництва».

Але, додає Рябцев, низка товарів мають відповідники українського чи європейського виробництва, тому відмова від них була б доцільною.

На думку експерта, імпорт в Росію росте швидше внаслідок некомпетентності, ніж спланованих дій.

«Я не думаю, що це саме комусь вигідно, просто цей хтось настільки непрофесійний та безпорадний, що просто не знає, що зробити для того, щоб змінити ситуацію на краще», – припускає він.

Перевага імпорту над експортом б’є в першу чергу по бюджету та соціальних функціях держави, зауважує Руслан Осипенко.

«(Виробники – ред.) заробляють кошти, є прихід сюди валюти, балансується бюджет. Ви з бюджету витрачаєте рівно стільки, скільки заробляєте. А якщо ви заробляєте менше, а хочете витрачати більше, то у вас зростає цей мінусовий розрив», – пояснює експерт.

Хоча Міністерство економічного розвитку і торгівлі розробило Експортну стратегію минулого року, на переконання Осипенка, варто працювати над комплексною зміною структури економіки

Перший крок – це розробка системного плану по промоції нашої економіки. Другий крок – це розвиток внутрішнього ринку

«Перший крок – це розробка системного плану по промоції нашої економіки. Другий крок – це розвиток внутрішнього ринку. В нас немає умов, люди не можуть кредитуватись, тому що височенні відсотки», – констатує експерт.

На його переконання, саме розвиток внутрішнього ринку дасть поштовх для економічного розвитку.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі