У законодавстві хочуть чітко визначити підсудність справ про банкрутство

logo


У законодавстві хочуть чітко визначити підсудність справ про банкрутство

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект про законодавче врегулювання чіткої визначеності підвідомчості, підсудності усіх категорій справ у межах процедури банкрутства.

На сьогодні суди хоча й розглядають усі спори у справі про банкрутство в одному й тому ж суді, однак, поза межами розгляду справи про банкрутство (не в межах провадження про банкрутство), що призводить до правової невизначеності та відсутності контролю за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

З цього приводу ведуться спори про повноважність суду, який розглядає спори з боржником хоча й в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство (мається на увазі суд як територіальна одиниця, для прикладу господарський суд Львівської чи Одеської, чи Черкаської тощо областей), але не в тому ж складі (колегії), що й суд, який безпосередньо розглядає справу про банкрутство.

Тому автори законопроекту пернконані, що введення в законодавство більш чіткого розуміння підвідомчості, підсудності та підстав для порушення провадження у справі про банкрутство дасть чітке розуміння і українським судам, і учасникам процесу поняття «якість закону», що в розумінні ЄСПЛ є направленим на те ж таки «чітке розуміння підвідомчості, підсудності усіх категорій справ у межах процедури банкрутства», та усуне відповідні спори, на які постійно доводиться шукати відповідь не у Законі (законодавстві), а чекати роз’яснень різного роду Пленумів судів вищих інстанцій, які по Закону «Про судоустрій і статус суддів» носять виключно рекомендаційний характер.

Відтак пропонується частину четверту статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» викласти новій редакції, передбачивши, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Виключно суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, концентрує усі спори у межах справи про банкрутство без відкриття нових справ задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Крім цього, частина третю статті 19 доповнюється абзацом сьомим, відповідно до якого протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються платежі, в тому числі за поточними зобов’язаннями, щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначених пенсійним законодавством.

Абзац четвертий частини восьмої статті 23 доповнюється застереженням, що спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи без відкриття нових справ.