Третина об’єктів уже готова до зими

logo


Не встигли вичахнути батареї після минулого опалювального сезону, як уряд розпочав активну підготовку до наступного. Вже розроблено план відповідних робіт на рівні держави й на місцях, є всі підстави стверджувати, що прийдешній осінньо-зимовий період пройде стабільно й спокійно.

«Торік, хоч як би нас лякали, ми підготувалися до опалювального сезону. Він завершився 15 квітня. Ми провели серйозну роботу з накопичення ресурсів, ремонти, аби пройти зиму. І наступний опалювальний сезон пройдемо стабільно й якісно», — запевнив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час спеціальної селекторної наради з головами облдерж­адміністрацій. Тим більше, що часу для реалізації запланованого цілком достатньо.  

Уже завтра під час засідання уряду передбачають ухвалити рішення про внесення змін до цьогорічного державного бюджету для проведення розрахунків за комунальними пільгами й субсидіями. Від місцевої влади в уряді вимагають лише забезпечити 100-відсоткові розрахунки з постачальниками ресурсів. «Проводимо верифікацію всіх пільг та субсидій. Ми акумулювали 15 мільярдів гривень для проведення розрахунків за пільгами й субсидіями», — наголосив Прем’єр.

Крім того, місцеву владу він закликав ретельніше підійти до виконання планів за програмами енергоефективності, нарощувати розрахункову дисципліну, тим більше, що ресурси для цього в місцевих бюджетах завдяки децентралізації є.

«Окреме питання — енергоефективність. Ми пройшли надзвичайно важкий, але результативний шлях зменшення споживання ресурсів, диверсифікації постачання. Нам потрібна модернізація промисловості й житлового фонду. Ресурси в місцевих бюджетах для заходів з енергоефективності є, — цитує Прем’єра департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ. — Звертаюся до міських голів: просив би більшої відповідальності щодо проведення заходів з енергоефективності».

Населення платить. Звідки борги?

Не менш важлива, за словами глави уряду, організація розрахунків за енергоресурси та комунальні послуги, що входить до компетенції саме місцевої влади.

Володимир Гройсман запропонував залучити муніципалітети до розв’язання розрахункових проблем, бо підприємства теплокомуненерго, які є однією зі сторін розрахункових відносин, — здебільшого об’єкти комунальної власності. На його думку, місцеві бюджети вже мають достатні ресурси, щоб пропонувати власну гарантію розрахунків: «Завдяки децентралізації у нас до 50% зростають місцеві бюджети. Десятки, сотні мільйонів, мільярди є в ресурсах  місцевих бюджетів. Наголошую на тому, що потрібно по-господарськи ставитися до цього».

Із 2006 року розрахунки населення за спожиті ЖКП коливалися на рівні 92—97%, нині вони сягають майже 103%. Порівняно з минулими роками українці платять вчасно і витримують фінансову дисципліну, зазначив  віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

Щодо заборгованості населення за послуги з теплопостачання і постачання гарячої води дуже турбує Київ. За минулий опалювальний період в Україні сформувалася заборгованість 3,8 мільярда гривень.  25% їх сформувало Київенерго. Тут питання, вважає урядовець, не до киян, а саме до Київенерго: як там працюють з абонентським відділом, як нараховують і збирають гроші?

У цьому контексті міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик закликав уряд дати протокольне доручення держкомпанії «Укртранс­газ» відновити подачу природного газу для пуску ТЕЦ-6, яка забезпечує гарячою водою кілька районів Києва.

А Володимир Гройсман вимагає повного виконання програми встановлення лічильників енергоресурсів, бо це єдиний спосіб реальної оцінки споживання енергоресурсів та оплати за них. Утім, із доповідей представників місцевої влади випливає, що не скрізь буде забезпечено повне виконання планів.  На що Прем’єр відреагував чітко й недвозначно: «Коли ми все обліковуємо, то знаємо, скільки споживаємо. Розумію, що не всі хочуть це виконувати, бо в каламутній воді можна щось робити. Але це неприпустимо».

Тому він припустив можливість кадрових рішень щодо голів областей за провал програми встановлення лічильників і ведення обліку споживання енергоресурсів у регіонах. Головам тих областей, де план встановлення лічильників виконано менш ніж наполовину, Володимир Гройсман вказав, що в разі невиконання завдань без об’єктивних причин вони «підуть у відставку».

За інформацією Геннадія Зубка, рівень підготовки соціальних об’єктів становить понад 30%, що відповідає плану. Місцеве самоврядування має чітко розуміти свою відповідальність за підготовку. Це стосується не лише будинків чи соціальних об’єктів, а й розрахунків щодо заборгованості теплокомуненерго й роботи з населенням. Соціальні об’єкти перебувають безпосередньо у власності місцевого самоврядування.

«На сьогодні з 11 360 об’єктів вже підготовлено до наступного опалювального сезону понад 28,7%. Тому ще раз акцентую на підсиленні роботи місцевого самоврядування в підготовці комунальних систем, котелень, котлів і водовідведення до початку опалювального сезону», — цитує Геннадія Зубка його прес-служба.

Запаси комору не тиснуть

Реалізація положень Закону «Про ринок електроенергії» дасть змогу поліпшити фінансове становище ДП «Енергоринок» і відновити з його боку авансові платежі на адресу генеруючих компаній для закупівлі вугілля на ТЕС. Уже зараз щоденні поставки антрациту на ТЕС і ТЕЦ перевищують обсяг спалювання цього палива на 5—7 тисяч тонн.

«Нині запаси вугілля становлять 2,7 мільйона тонн, зокрема 2,2 мільйона вугілля газової групи і 0,676 мільйона — антрацитової, — цитує УНІАН слова профільного міністра. — Торік на цей час ми мали запаси антрациту 480 тисяч тонн. Тобто маємо фактично на 220 тисяч тонн більше, ніж торік».

Крім того, енергетичні компанії, які купують мазут за кордоном для роботи ТЕС і ТЕЦ, повинні будуть з 1 січня 2018 року імпортувати цей вид палива з вмістом сірки не більш як 1% відповідно до раніше взятих Україною екологічних зобов’язань. Нині на складах ТЕС і ТЕЦ є 65,9 тисячі тонн мазуту за прогнозного балансу 130 тисяч тонн.

Доповів Ігор Насалик і  про плани накопичення газу в підземних сховищах. Для вдалого проходження опалювального сезону обсяг на 1 жовтня цього року має становити 17 мільярдів кубометрів. На сьогодні у сховищах є 10,8 мільярда кубів. За словами профільного міністра, підготовка до наступного опалювального сезону порівняно з минулим роком не викликає зауважень.

Нарешті здійснилася заповітна мрія львівського міського керівництва: Кабінет Міністрів готовий розглянути рішення надати з резервного фонду державного бюджету 50 мільйонів гривень для проведення робіт з облаштування міського сміттєвого полігона і звертається до інших регіонів країни з проханням допомогти місту розв’язати сміттєву проблему, якщо львів’яни звернуться до них. Хоч усі технічні й технологічні аспекти утримання і облаштування сміттєвих полігонів повністю перебуває в площині саме місцевих посадовців, зокрема й львівських, про що неодноразово наголошував Прем’єр. Тому відповідальність за утилізацію сміття з міської влади Львова ніхто не знімає.

Михайло ЮРЧЕНКОдля «Урядового кур’єра»