«Сутність точного землеробства — у відсіканні зайвого і вторинного, що впливає на кінцевий результат»

logo


Сучасне аграрне виробництво неможливо уявити без прогресивних технологій, які вже активно використовують провідні аграрні компанії України. Проте відчувається гострий дефіцит відповідних кваліфікованих фахівців. Про заповнення цієї прогалини, практичну роботу з підготовки молодих спеціалістів — дипломованих інженерів «УК» розповів декан інженерно-технологічного факультету Сумського національного аграрного університету Михайло ДОВЖИК.

Декан інженерно-технологічного факультету Сумського національного аграрного університету Михайло Довжик

— Михайле Яковичу, цього навчального року в університеті відкрили магістерський курс «точне землеробство». Чим продиктовано такий крок і наскільки він вписується в нинішню аграрну освітню систему?

— Він влучає у самісіньку десятку, бо спричинений гострою потребою часу, і його слід розглядати виключно у загальноосвітньому контексті.   Для якісного і всебічного засвоєння програми магістерського курсу за фінансової підтримки партнерів компаній  Case Ih і «Хорш» відкрили спершу спеціалізований навчальний клас, а недавно — клас точного землеробства, у який вкладено понад мільйон гривень.

За 40 років, відколи створено факультет, напрацьовано масштабний алгоритм різнопланової роботи. Нинішні наші випускники здатні очолювати не лише окремі сегменти чи галузі АПК, а й різні підприємства, установи, організації. Адже готуємо фахівців за такими спеціальностями, як електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, агроінженерія, транспортні технології.

До того ж молоді спеціалісти мають ще одну істотну перевагу, бо разом із дипломом про вищу освіту одержують додаткові робітничі спеціальності: тракторист-машиніст, водій категорії В, С, електрик.   Тобто це професіонали, готові до будь-якої роботи на будь-якому аграрному щаблі.

 — У чому суть системи  точного землеробства?

— Насамперед у цих двох словах, які відсікають зайве і вторинне.

Новітня система ґрунтується на відповідних принципах і чинниках, по-перше, визначенні точної площі землекористування завдяки використанню геоінформаційних технологій та GPS-методу. Знання конфігурації поля дає змогу відстежувати рух, місцезнаходження, швидкість переміщення техніки на всіх технологічних операціях.

По-друге, стан посівів фіксують через супутниковий моніторинг — за допомогою оперативного фото і відео, формування карт забезпечення елементами живлення й визначення проблемних зон за допомогою індексу  вегетації NDVI. На підставі цього приймають рішення щодо внесення добрив, засобів захисту в межах поля з огляду на потреби рослин на кожній ділянці.

По-третє, технологічні операції з догляду за рослинами в різні періоди вегетації потребують додаткових досліджень, зокрема температурного режиму, зволоження рослин, ґрунту й повітря. Тому в точному землеробстві застосовують так званий Web-агромоніторинг з використанням мобільних метеостанцій.

Перед кожним виробничим циклом відбирають ґрунтові проби, проводять комплексний агрохімічний аналіз ґрунту і на основі результатів приймають рішення щодо виду, обсягу та строків внесення добрив, мікроелементів тощо. Інформація про кожне поле формує єдину  базу з доступом до неї всіх фахівців та керівників підприємства через відповідне програмне забезпечення. Користуватися ним можна з робочого місця через персональний комп’ютер і мобільно, використовуючи планшети або смартфони.

З огляду на застосування в точному землеробстві широкого спектра сучасних новацій програму підготовки відповідних фахівців формують з різних складових: інженерної, агрономічної, економічної.

 — Як співпрацюєте з представниками аграрного бізнесу?

— Безумовно, теорія без практики безсила, тому всі знання неодмінно апробуємо на виробництві. Укладено майже 200 договорів, які регламентують умови проходження виробничої практики нашими студентами. До слова, більшість із них у цей час офіційно працює на відповідних посадах із виплатою заробленого.

Співпрацюємо з такими відомими аграрними компаніями, як «Кернел», «Миронівський хлібопродукт», «Індустріальна молочна компанія», транснаціональними постачальниками техніки «Джон Дір», «Хорш», «Клаас», «Пьотінгер», вітчизняними — «Лозівські машини», що на Харківщині, «Завод Кобзаренка» в Сумській області.

 — Розкажіть про  подальші плани  факультету.

— Створити освітньо-науковий інженерно-технологічний центр, де навчатися і підвищувати освітній рівень зможуть не тільки нинішні, а й колишні студенти. Перший крок уже зроблено — запрацювала агроінтернатура, де всі охочі вчаться і в аудиторіях, і дистанційно.

Плануємо відкрити постійно діючий демонстраційний майданчик сучасної сільськогосподарської техніки, що значно спростить навчальний процес. До того ж цей майданчик міг би слугувати потенційним покупцям.

Тобто все підпорядковуємо підготовці спеціалістів, які б сповна відповідали потребам сучасного виробництва.

Олександр ВЕРТІЛЬ, «Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Михайло ДОВЖИК. Народився  1955 року на Львівщині. Закінчив факультет механізації сільського господарства Української сільськогосподарської академії (кваліфікація «інженер-механік») та аспірантуру цього вишу. У Сумському НАУ працює з 1977 року, пройшовши шлях від старшого лаборанта до декана. Кандидат технічних наук (спеціальність «механізація сільськогосподарського виробництва»), доцент.