Сусіди заговорили про транспортний коридор Європа — Азія

logo


Наша країна має унікальний логістичний і транзитний потенціал, який потребує уваги й стимулів розвитку. Ці слова Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана пролунали на Міжнародній транспортній конференції високого рівня «Інтегровані транспортні коридори Європа — Азія». Глава уряду назвав захід однією з основних платформ для обговорення питань розвитку глобальної транспортно-логістичної мережі, які потребують ухвалення рішень на високому політичному рівні. Місцем проведення стала Одеса, оскільки Україні належить ключова роль у перевезеннях між Європою й Азією. Наприклад, максимально можливий товарообіг територією України за сприятливих для транзиту умов може досягти 300 мільярдів доларів.

Окремо йшлося про масштабну програму розвитку дорожнього господарства, корпоратизацію Укрзалізниці, лібералізацію доступу до авіаційного, автомобільного, водного транспорту, залізнично-поромного сполучення. «Розвиватимемо річковий флот. Бачимо потенціал розвитку саме річкового судноплавства в Україні», — резюмував Володимир Гройсман, виокремивши досягнення в реформуванні тарифної політики в портах та на залізниці на всіх напрямках доставки вантажів. Зокрема, встановлено пільгові тарифні умови на залізничні перевезення південь — захід — південь у межах Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту: з 1 січня 2018 року відбудеться зменшення всіх портових зборів на 20% для нетранзитних вантажів та на 75% — для нафтових і нафтопродуктових танкерів у порту «Южний». А ще запрацювала Координаційна рада з питань логістики (має стати майданчиком високого рівня для ухвалення рішень і розвитку української логістичної інфраструктури).

Глави урядів України й Молдови мають багато спільних поглядів на світові й регіональні виклики. Фото з Урядового порталу

Учасники конференції говорили переважно про виклики, які доводиться долати для залучення нових перевізників, щоб запропонувати їм вигідні умови співпраці. Визначено й підходи та стандарти логістичних рішень: запорука розвитку торгівлі, залучення додаткового вантажопотоку, створення нових робочих місць і збільшення бюджетів різних рівнів.

Володимир Гройсман нагадав, що розвиток дорожнього господарства, логістики, транспорту, транзитних перевезень — пріоритет роботи уряду. За його словами, цього року планують спрямувати майже 30 мільярдів гривень на ремонт доріг, а наступного запрацює новий інструмент залучення коштів — Дорожній фонд. На часі й створення Державної служби морського та річкового транспорту і Координаційної ради з питань логістики при Кабінеті Міністрів.

На цьому заході був присутній і прем’єр-міністр Молдови Павло Філіп. Він підтримав ідею формування транспортної мережі Європа — Азія словами: «Республіка Молдова поділяє погляди на рішення з транспортної політики. Інтеграція у транспортні коридори Європа — Азія важлива для наших країн».

Економіку посилить логістика

Володимир Гройсман провів із Павлом Філіпом окремі переговори. Коли зустріч добігла кінця, стало зрозумілим, що обидві країни підтримують посилення кооперації в економіці та розвитку прикордонної співпраці й готові поглибити політичний діалог для збереження своїх суверенітетів. Глава українського уряду сказав, що Київ зацікавлений у політичній стабільності в Молдові, поділяє й підтримує принципи територіальної цілісності сусідньої держави, вважає правильним і своєчасним необхідність внесення питання виведення російських військ із Придністров’я в порядок денний роботи Генеральної Асамблеї ООН. «Ми також розраховуємо на підтримку нашої ініціативи щодо введення миротворчого контингенту ООН на Донбас», — додав Прем’єр.

Сторони обговорили стан виконання затвердженої на початку року дорожньої карти взаємодії. За їхніми даними, товарообіг між країнами за перше півріччя зріс на третину — до 317 мільйонів доларів. У межах розвитку прикордонної інфраструктури запроваджено спільний контроль у пункті пропуску «Кучурган», а незабаром відкриють міст Бронниця — Унгурь, зводитимуть новий міст через Дністер Ямпіль — Сорока і відновлюватимуть залізничне сполучення на ділянці Березине — Басарабяска. А ще до кінця року Київ очікує на завершення процедури демаркації українсько-молдовського кордону.

На 2018-й обіцяють 3% зростання ВВП

Під час спілкування з представниками ЗМІ Володимир Гройсман виокремив рішення КМУ, які дадуть змогу контролювати коливання цін на продукти харчування. «Мене турбує зростання цін, зокрема на продукти харчування. Але воно зумовлено коливанням зовнішніх ринків і сезонними чинниками. Очевидно, що імпорт тисне на ціни в середині країни. Але ми тримаємо це питання в полі зору. Головне, щоб доходи громадян випереджали зростання цін. І ми спробуємо заходи, які дадуть змогу зупинити зростання», — пояснив Прем’єр.

КМУ закладає у проекті державного бюджету на 2018 рік прогнозне зростання економіки на рівні 3%, зберігає видатки на оборону й безпеку, підтримку освіти, медицини і цільових програм розвитку виробництва. Представлятимуть документ 15 вересня. «У проекті бюджету ми забезпечуємо видатки на оборону, будівництво доріг, децентралізацію, підтримку освіти; модернізацію початкової школи, на агросектор — близько семи мільярдів гривень, включно з мільярдом на підтримку фермерів. Ми підтримуватимемо програму «Доступні ліки» та інші економічні програми. Бюджет структурований і базується на трирічному макропрогнозі. Зокрема зростання ВВП 3% в 2018 році».