Провідні українські торговельні мережі підозрюють у масштабній діяльності в окупованому Криму

logo


07.12.2017 11:15

Звісно, торговельні українські мережі відхрещуються, як можуть, від своєї прибуткової діяльності в Криму — адже податки вони сплачують у скарбницю окупанта, Росії. Отже, фінансують війну проти України. Хто ж у такому зізнається?

Однак розслідування, проведене експертом Асоціації рітейлерів України Миколою Маранчаком, свідчить про таке: деякі відомі українські торговельні мережі продовжують контролювати свій бізнес на півострові. Подробиці з’ясовуємо в розмові з експертом ринку Миколою Маранчаком.

— Як ви проводили дослідження?

— Я проаналізував діяльність всіх торговельних центрів через їхні сайти, а також заручився підтримкою знайомого в Криму — він витратив декілька днів на моніторинг та фотографування магазинів із явною чи злегка замаскованою належністю до українських брендів.

— І що ви зауважили?

— Так от, навіть після чотирьох із половиною років окупації, в Криму не відбулося заміни українських торговельних мереж російськими. Нині кримчан забезпечують продукцією ті самі українські бренди або містечкові новоутвори, які зберігають стилістику попередніх українських брендів і, ймовірно, у якійсь формі належать їм.

— І які ж українські рітейлерські бренди продовжують завзято торгувати на півострові?

— Найбільш відкрита в цьому сенсі мережа супермаркетів Novus — одразу після окупації, у березні 2014 року, оголосила, що залишається там працювати. Так само супермаркети «Фуршет» — у Криму діють 16 магазинів, як і раніше. Перереєструвалися у Симферополі.

Кримські активи мережі гіпермаркетів Fozzy Group перереєстрували на російській території — у Краснодарі. Україномовний бренд супермаркетів «Сільпо» група з окупованого півострова прибрала, натомість зберегла гуртові гіпермаркети Fozzy Сash&Сarry.

Виявлено на території Криму заклади «Люксоптики» — однієї з найбільших українських мереж у своєму секторі, а також магазини Eva — однієї з чотирьох найбільших наших мереж торгівлі засобами гігієни. Ресторани японської їжі українського бренда «Муракамі» теж продовжують годувати місцевих кримчан і приїжджих росіян.

У лютому 2017 року про проблеми з активами на анексованій території публічно заявив український дизайнер Андре Тан. Він сказав: «Так, дійсно, до березня 2014 року наш товар був офіційно представлений в Криму. На цей момент ми не супроводжуємо продажі в цьому регіоні». Однак у соцмережах і на офіційному сайті симферопольського ТРЦ «Центрум» можна побачити новину від 27 травня 2017 року про відкриття нового магазину Andre Tan. 

— Оце так список!

— І це ще не кінець. Працює в Криму українська торговельна марка товарів для дітей «Bembi». У торговельних центрах Meganom, SeaMall і «Центрум» можна знайти магазини українського бренда спідньої білизни Anabel Arto, причому останній з них відкрився навесні цього року.

А наприкінці літа у соцмережі Facebook виник неабиякий скандал довкола бренда Comfy. Адже з’явилася інтернет-сторінка кримського Comfy, де повідомляли про відкриття нового магазину цієї мережі в симферопольському торговельному центрі Tair. У російському сегменті інтернету можна знайти і дані про ще одну подію, що відбулась на рік раніше. Опубліковано фото з красномовним підписом: «Открытие обновленного магазина Comfy  (03/04-09-2016)». Сама українська компанія всі звинувачення інтернет-користувачів, звичайно, спростовує, мовляв, «компанії невідомо, хто саме відкриває магазини в Криму з використанням найменування та бренду ТОВ «Комфі Трейд». 

Словом, начебто «іх там нєт», однак чомусь про позови до російського суду з цього приводу досі ніхто не чув, хоча це — велика компанія, і можливість відстоювати свою репутацію у суді, безперечно, має.

Магазини українських мереж на анексованому Росією півострові:

— А які торговельні мережі змінили назву, але продовжують викликати обгрунтовані підозри в контролюванні українськими власниками?

— Це магазини провідних українських рітейлерських мереж, які після російської анексії Криму не тільки перереєструвалися в органах держави-агресора, а й змінили назву, однак корпоративні кольори і фірмовий стиль українських брендів цілком зберегли. Притім українські рітейлери, частиною яких до перереєстрації і перейменування були ці кримські мережі, чомусь не судяться з нібито новими власниками.

Можу назвати три яскраві приклади. По-перше, мережа з понад 60 дискаунтерів «ПУД — Продукты у дома», що зберегла впізнаваний стиль «АТБ». Щойно з’явилося повідомлення російського «КоммерсантЪ» про те, що ця кримська мережа магазинів змінює власників. Росіяни пишуть, що досі керівництво мережею здійснював український рітейлер «АТБ-маркет» через чотири різні юрособи — «В-траст», «Реверс», «Ессо-Крим» і «Берковець», а тепер в обмін на півмільярда рублів (8,3 мільйона доларів) контроль над магазинами мережі на півострові отримає російська компанія «Агрокомплекс ім. Ткачова» (належить родині голови Мінсільгоспу Росії Олександру Ткачову). І це тоді, як у самому «АТБ» запевняли, що не працюють у Криму ще з 31 березня 2014 року…

По-друге, магазини «Чистый дом», яких, згідно із сайтом бренда, на території півострова не менше ніж 20. Там за стилем і оформленням легко впізнається український бренд «Космо». І, по-третє, гіпермаркет «Новацентр», у чиєму оформленні все, крім зміни декількох літер у назві, залишилося від українського «Епіцентру К».

— Чому українські рітейлерські мережі, які відкрито торгують у Криму, не несуть за це покарання?

— Обмеження на торгівлю з Кримом в Україні 16 грудня 2015 року запровадили постановою Кабміну №1035 «Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію», — коментує ситуацію експерт «Майдану закордонних справ», екс-кримчанин Юрій Смелянський. — Однак цей документ робив нереальним виїзд із власним майном на материкову Україну тих людей, які не хотіли жити під окупацією.

Через те громадські організації просили уряд поправити постанову, а не дочекавшись реакції, подали в суд. Як наслідок, рішеннями суду першої інстанції в березні цього року та апеляційного суду в червні перший пункт цієї постанови (який і встановлював обмеження на переміщення товарів) був скасований.

Відтоді ситуація зависла в уже звичній для України правовій невизначеності — з одного боку, фури з товаром через пункти пропуску на кримському перешийку наші прикордонники й далі не пропускають, а з іншого — нову, вдосконалену постанову про обмеження руху товарів уряд з червня так і не спромігся ухвалити. 

Тому тепер на постачання товарів у Крим обмежень де-юре нема, хоча це абсурдно і з юридичного погляду (територія ж окупована іншою державою), і з морального — перереєстровані в Росії підприємства платять податки у бюджет держави-агресора, з якого вона фінансує, зокрема, і війну проти України.

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter