Проблеми легалізації фонду оплати праці в Україні

logo


Легалізація фонду оплати праці є однією з сторін проблеми тіньової економіки, зокрема в Україні. До тіньової економіки також належать виведення коштів закордон або «обготівковування», неофіційні платежі, кошти, матеріальні ресурси та послуги тіньового сектору. В Україні тіньова економіка складає до 50% від офіційного ВВП.

Основна проблема у процесі легалізації фонду оплати праці — значні податки, особливо на робоче місце, на заробітну плату. Це дивно, що найбільші податки саме за робоче місце, адже людям (а, отже, і державі, суспільству) добре, коли люди мають гарну, підходящу роботу для кожного і можуть забезпечити себе, не потребують додаткової допомоги від держави, підвищують свою кваліфікацію. Однією із цілей економічної політики є створення робочих місць, забезпечення населення підходящою роботою про це багато сказано в Законі «Про зайнятість населення» зокрема в статті 15 частина 2 пункт 3, частина 3 пункт 8.

Я підахував витрати працедавця (загальний фонд оплати праці) умовного працівника при нарахованій заробітній платі 1000 гривень до «компромісної» податкової реформи в кінці 2015 року та після. Відношення суми «на руки» до фонду оплати праці змінилося близько на 7%.

Податок (1 — робітника, 2 — підприємства)Було (грн.)Стало (грн.)Єдиний соціальний внесок (1)36 (3,6 %)НемаєНа доходи фізичних осіб (1)144,60 (15%)180 (18%)Військовий збір (1)15 (1,5 %)15 (1,5 %)Єдиний соціальний внесок (2)376 (37,6 %)220 (22%)На додану вартість (2)275,2 (20%)244 (20%)Всього податків846,8639Працівнику «на руки»804,4805Фонд оплати праці1651,21444

Великою гаванню для «оптимізації» (ухилення від податків) фінансів підприємств, у тому числі заробітної плати, є ФОПи (фізичні особи підприємці), особливо із спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності. Її запровадження у 1998 році Указом Президента дало можливість багатьом «дрібним лавочникам» вийти з тіні та розвиватися на той час, то було найдоцільніше покращення бізнес-клімату на теренах всієї СНД.

Особисто я стикався з подібним і помітив, що мені продав товар ФОП в таких місцях як: заклад швидкого харчування «Пузата хата», ресторан у Львові «Криївка», «Львівська копальня кави», магазин електроніки «City.com».  Мені відомо, що, наприклад, і в сфері ІТ багатьох програмістів в компанії оформлюють, як ФОП і замовляють у нихх роботи. Так само і у зовнішньоекономічній діяльності ФОПів-фрілансерів (дизайнерів, програмістів, перекладачів, консультантів різного роду тощо). В Україні офіційно не припинили діяльність (діють згідно  Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) 3 040 тис. ФОП тут формально можна сказати, що українці є вкрай підприємливими, можливо найпідприємливішими в світі. Кожен п’ятнадцятий є підприємцем, кожен п’ятнадцятий не працює «на дядька». Для порівняння в  Республіці Білорусь підприємською діяльністю займається 1 з 38 людей.

Усі шляхи оптимізації фонду оплати праці мають два явні прямі негативні наслідки:

той, хто працює не отримує стаж для пенсії, відповідного страхування на випадок тимчасової чи повної втрати працездатності (інвалідності), визначених Кодексом законів про працю умов праці.

теперішні пенсіонери та отримувачі соціальних допомог отримують менше, ніж могли б (зараз один офіційно працюючий (платник внесків) утримує одного пенсіонера).  

Отже, проблема легалізації фонду оплати праці є для України актуальною і суттєво не вирішуваною вже багато років, нагальною проблемою є існування спрощеної систему у теперішньому виді, кожне рішення є лише відтермінуванням та «залатуванням дірок» законодавства. Рішенням цієї проблеми я вбачаю у Проекті Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації №3357, що розробляється Комітетом Верховної Ради України з питань податкової та митної політики під головуванням Ніни Южаніної сумісно з представниками громадянського суспільства та бізнесу.



Читайте также: