Популярна конспірологія: чи поглинуть «Нафтогаз України» Ротшильди та Сорос

logo


Династія Ротшильдів і фінансист Джордж Сорос залучені до реформи НАК «Нафтогаз України». Їхні імена – символи теорії змов: їм приписується неймовірна економічна міць, повсюдний політичний вплив і встановлення нового світового порядку. Mind розібрався, чи так це насправді та як поширення демократії формує перемогу теорії змов у конкуренції на ринку ідей.

«Нафтогаз України» шукає юридичних консультантів для своєї реструктуризації, а саме – виділення зі структури держхолдингу бізнесу з транспортування природного газу. Як стало відомо вчора, в системі ProZorro зареєстровано заявку на закупівлю відповідних юридичних послуг на суму 65,5 млн грн. А кількома днями раніше, 8 листопада, за результатами наявного тендеру «Нафтогаз» підписав договір з італійським підрозділом групи компаній Rothschild.

Предметом договору стали інвестиційно-банківські послуги, які супроводжують виведення оператора ГТС з-під крила «Нафтогазу». Ці послуги передбачають допомогу в залученні європейського партнера для управління українською газотранспортною системою. І в разі успіху – підготовку та супровід угоди з купівлі-продажу частини оператора ГТС. Загальна вартість послуг – $3,7 млн (98 млн грн) до кінця 2020 року. А якщо частину ГТС буде продано, то Rothschild S.p.A. отримає 0,5% від ціни цього договору, але не більше $1,59 млн.

Угоді «Нафтогазу» з Rothschild S.p.A. передувала поїздка глави НАК Андрія Коболєва в Лондон, де він зустрічався з Джорджем Соросом для обговорення реформи держхолдингу.

І знову – теорія змови. Поєднання слів «Нафтогаз», «Сорос» і «Ротшильди» в одному контексті стало подарунком для прокремлівських конспірологів. Вони вчергове пов’язали збройне протистояння на Донбасі з прагненням західної еліти отримати контроль над українською економікою, заради чого і був «спровокований конфлікт між братніми народами».

І не забули згадати, що французький банк Rothschild & Cie, що входить до складу Rothschild Group, намагався навести мости між різними власниками українських держоблігацій, щоб згодом реструктурувати борг України, що перебувала на межі дефолту навесні 2015 року. І цьому ж банку Петро Порошенко довірив управління своєю корпорацією Roshen в «сліпому трасті» після того як став президентом України.

У чому підозрюють «фігурантів»? Американець Сорос – одіозна фігура у світових фінансах. На початку 1990-х він обвалив курс фунта стерлінгів, а в 2000-них (якщо вірити прихильникам теорії змов) – кілька політичних режимів у колишніх радянських республіках.

Ще більш вражаючий перелік звершень і намірів – у сім’ї Ротшильдів, якій, крім спроб поневолити Росію і Україну, приписують сотні мільярдів доларів особистих статків, контроль над усіма центробанками світу і участь у всіх значущих подіях світової історії за останні двісті років. Також проросійська пропаганда приписує Ротшильдам володіння американською інвесткомпанією Franklin Templeton (великий утримувач українського держборгу), нафтовою компанією Royal Dutch Shell і Vanco International, яка претендувала на розробку чорноморського шельфу України.

Пікантним нюансом також є те, що успішна кар’єра в Rothschild & Cie відкрила двері у велику політику президентові Франції Еммануелю Макрону.

Де засвітилася «імперія Ротшильдів»? Сучасне її уособлення – Rothschild Group – з’явилася після Другої світової війни в результаті злиття французької та англійської гілок династії. Компанії, що входять до групи, займаються консалтингом в області злиттів і поглинань, реструктуризації та залучення кредитів, а також управлінням приватним капіталом і торговим банкінгом. За своєю суттю це затишний сімейний бізнес з офісами по всьому світу.

У наші дні Ротшильдам вдалося зайняти свою нішу серед банкірів-конкурентів з чудовою репутацією, але не більше того. Судячи з усього, основний актив нинішніх носіїв прізвища – їхнє ім’я, пов’язана з ним ділова репутація, а також широкі зв’язки.

Наприклад, Rothschild Group консультувала Nestle, коли вона купувала підрозділ Pfizer за $11,9 млрд. У 2012 році компанію Ротшильдів найняв консорціум AAR російських олігархів Михайла Фрідмана, Германа Хана, Віктора Вексельберга та Леонарда Блаватника з метою залучення $20 млрд для викупу акцій ТНК-BP (компанію в результаті купила «Роснєфть»).

У списку Forbes зараз є тільки один спадкоємець гучного імені – швейцарець Бенджамін де Ротшильд з французької гілки сім’ї. Його стан оцінюється в $1,88 млрд (1376 місце в глобальному рейтингу Forbes 2017 року) – це в 46 разів менше, ніж у лідера списку Білла Гейтса. Найбагатша людина на прізвище Ротшильд – топ-менеджер соцмережі Facebook Джеф Ротшильд (зі статком $2,9 млрд) – жодним чином не пов’язаний з європейською династією.

А хто такий Сорос? Джордж Сорос в рейтингу найбагатших людей світу 2017 року за версією Forbes посідає 29-й рядок з капіталом у $25,2 млрд.

Виходець із небагатої єврейської родини Будапешта, Сорос після Другої світової війни емігрував до Великобританії, де закінчив Лондонську школу економіки, а з 1956 року почав працювати на Уолл-стріт. Тринадцять років по тому йому вдалося зібрати $4 млн на створення власного хедж-фонду, що отримав назву Double Eagle. Інвестиції Сороса були настільки успішними, що той, хто вклав у Double Eagle в 1969 році $100 000, до 1994-го (тоді фонд було перейменовано на Quantum) став би володарем стану $130 млн.

У 1993 році Джордж Сорос створив інститут «Відкрите суспільство» для просування демократії в колишніх радянських республіках і східноєвропейських країнах. Україна в роботі цього фонду зайняла одне з пріоритетних місць.

У листопаді 2014 року Сорос опублікував статтю «Прокинься, Європо!», в якій закликав Міжнародний валютний фонд негайно дати Україні $20 млрд на відновлення економіки. «Нова Україна має політичну волю, аби й захистити Європу від російської агресії, і зайнятися радикальними структурними реформами», – написав він.

Навесні 2015 року Сорос заявив про готовність вкласти в українську економіку $1 млрд, у тому числі в інфраструктуру та сільське господарство. А в листопаді 2015 року керований структурами Сороса Ukrainian Redevelopment Fund LP став одним з якірних інвесторів українського фонду прямих інвестицій Dragon Capital New Ukraine Fund.

Порушуючи тему реформ і необхідність подолання корупції в Україні, Джордж Сорос пропонує «негайно роздрібнити» холдингову структуру НАК «Нафтогаз України», оскільки вона представляє «величезну корупційну загрозу для економіки України» і є «чорною дірою» в українському держбюджеті.

На чому базується нинішня конспірологія? На відміну від Ротшильдів, головним героєм «теорій змови» Сороса зробила не суперечлива історія сімейної династії, а щедрі пожертви з багатомільярдного статку, який він заробив на інвестиціях і спекуляціях. Таким чином він опинився серед першопрохідців індустрії хедж-фондів.

Одна з популярних у конспірологів теорій стверджує, що Сорос діє в інтересах Вашингтона, зміщуючи «незручні» режими. Наприклад, він профінансував опозицію режимові Слободана Мілошевича в Югославії на суму близько $100 млн. Після Революції троянд у Грузії 2003 року вихідці зі структур філантропа посіли державні пости. Навесні 2004 року Сорос приїжджав з візитом до Києва, а через півроку в країні відбулася Помаранчева революція.

Показово, що вже в 2006 році мільярдер опублікував книгу «Епоха помилок. Світ на порозі глобальної кризи», в якій жорстко розкритикував американський лад і зовнішню політику. «Основна перешкода для стабільного і справедливого світового порядку – це Сполучені Штати… Решта світу танцює під дудку Сполучених Штатів, і якщо це триватиме занадто довго, ми опинимося перед загрозою знищення нашої цивілізації», – написав він.

Критикують Сороса і в США. Серед іншого, його звинувачують у тому, що він десятиліттями ухилявся від сплати американських податків, використовуючи такі країни з низькими податковими ставками, як Ірландія і Кайманові острови. За підрахунками Bloomberg, якби такий же успішний менеджер, як Сорос, почав з інвестицій у $12 млн 40 років тому, то до теперішнього часу він би заробив $15,9 млрд. Якби він при цьому сплачував усі місцеві, федеральні та регіональні податки, то від цієї суми у нього залишилося б $2,4 млрд. Судячи з того, що зараз оцінка статків Сороса набагато ближча до першої сумі, ніж до другої, він дійсно не був старанним платником податків.

Чому теорії змови – ознака демократії? Бізнес родини Ротшильдів і Сороса будується на холодному діловому розрахунку і прагматизмі. А шукаючи пояснення зростанню популярності теорій змови в сучасному світі, британська газета The Guardian звертає увагу на одне з досягнень сучасного ліберального суспільства і демократії – свободу слова.

З одного боку, конкуренція на ринку теорій (тобто плюралізм думок) необхідна суспільству для досягнення або підтримання свободи слова. Але не варто сподіватися на те, що тут, як на економічному ринку, перемагатимуть найкращі ідеї – найпрогресивніші і найадекватніші серед них.

Коли «ринок ідей» поводиться як ринок в економічному розумінні, обов’язково виникає лобіювання, і ці самі ідеї стають справжнім товаром. За таких умов завоювати популярність може будь-яка з них, незалежно від своєї адекватності та об’єктивності. І поки суспільство відділятиме зерна від плевел, хтось встигне повірити в чергову теорію змови.

Популярна конспірологія здатна підняти інформаційний шум і відвернути увагу від реальності. Але основу порядку денного в країні визначає боротьба за владу всередині політичної еліти. Її результат здатний вплинути і на перспективи української економіки, і на майбутнє «Нафтогазу», контроль над яким як і раніше залишається однією з найпривабливіших цілей в українській владі – поки умови діяльності держхолдингу диктує держава, а не регулює вільна конкуренція на ринку.