Підвищення зарплат для вчителів стартує з низької планки – Коберник

logo


Після запровадження нового закону про освіту, заробітна плата для вчителів зросла більше, ніж для решти бюджетників, але говорити про заможність вчителів ще рано, адже до підвищення їхня зарплата була меншою, ніж в середньому по Україні, зазначає радник міністра освіти Іванна Коберник. Директор однієї з київських шкіл Сергій Горбачов вітає позитивні зрушення, проте вважає, що для поліпшення фінансування освітньої галузі потрібно змінити застаріле бюджетне законодавство.

Голова Асоціації керівників шкіл Києва Юрій Шукевич вважає абсолютно реальними заробітні плати, які прем’єр-міністр анонсував для вчителів.

8500 – це може бути досить реальне число для вчителя вищої категорії з надбавкою за вислугу років 30%

«Десь 6500-6800 – це може бути мінімальна заробітна плата. Але, оскільки ми кажемо про вчителя найнижчої категорії і без надбавки за вислугу років, а ця надбавка до 30% може бути при відповідному стажі, то тоді друга цифра, яку він озвучив, 8500 – це може бути досить реальне число для вчителя вищої категорії з надбавкою за вислугу років 30%. І те, що Гройсман озвучив в середньому підвищення на 1500 з січня цього року, десь так воно і може бути, рахували економісти».

Радник міністра освіти і науки України Іванна Коберник зазначає, що середня заробітна плата для вчителів зросла більше, ніж для працівників решти галузей.

«Найвищі підвищення серед усіх категорій, які є в Україні – саме освітянам. Це понад 11 мільярдів гривень, в межах держави це досить велика та значна для українського бюджету сума. Враховуючи, що минулого року 50 мільярдів була освітянська субвенція на зарплати, то зараз вона 61 «з хвостиком», – сказала Коберник в ефірі «Ранкової Свободи».

Окрім підвищення середньої заробітної плати, представниця МОН вказує на іншу зміну від Кабінету міністрів – підвищення граничного обсягу надбавок з місцевого бюджету. Раніше він становив від нуля до 20% окладу.

«Гранична надбавка збільшена до 30%, а мінімальна – 5%. Тобто місцева влада зобов’язана буде хоча б мінімально платити. При цьому важливо зазначити, що визначені мінімальні надбавки для деяких категорій вчителів на рівні не менше 20%. Це для вчителів початкової школи, які апробовують зараз новий стандарт української школи, а також вчителям української мови і літератури шкіл із навчальними мовами національних меншин», – пояснює Коберник.

Хоча середня заробітна плата, за її даними, в січні цього року склала 7,6 тисяч гривень, суми відрізняються залежно від того, де саме працює вчитель. Найменші зарплати отримують освітяни, які працюють в об’єднаних територіальних громадах.

«Наприклад, за дев’ять місяців 2017 року вчителі в ОТГ отримали більше ніж 5800 гривень, а вчителі, які отримували з обласних бюджетів, отримали 6800. При цьому середня по Україні – 6200», – констатує Коберник.

Загалом, не дивлячись на підвищення заробітної плати, говорити про різке покращення рівня життя освітян наразі не можна, визнає радник міністра.

Зарплата вчителя була нижчою, ніж в середньому по Україні. Зараз ми рухаємося до того, що вона стає вищою, ніж в середньому по Україні

«Підвищення стартує з дуже низької зарплати. Зарплата вчителя була нижчою, ніж в середньому по Україні. Зараз ми рухаємося до того, що вона стає вищою, ніж в середньому по Україні. І це, звісно, говорить про ставлення держави до вчителя. Але це зовсім не говорить про те, що вони стали заможнішими».

Більшість українських шкіл не мають власних рахунків

Тим не менш процес рухається в правильному напрямку, вважає директор київської школи № 148 Сергій Горбачов. Він відзначає не тільки підвищення вчителя в тарифній сітці, а й загальне збільшення фінансування освіти.

«Коли я в 2015 році повернувся в освіту після тривалої роботи в медіа, моя зарплата чистими складала 4200 гривень – це враховуючи директорську роботу і півставки вчителя. Зараз моя чиста зарплата при тому, що я став брати менше уроків, бо часу не вистачає, становить 8900 гривень», – розповідає Горбачов.

Однак разом із позитивними зрушеннями є й складнощі – директор нарікає на те, що більшість українських шкіл не мають власних рахунків.

«Ми маємо кошторис, але не маємо бюджету. Бюджет має розпорядник бюджетних коштів, тобто управління освіти. Саме воно визначає розміри фінансування, і всі розрахунки ведуться через централізовану бухгалтерію. Це одна причина, яка не дозволяє гнучко реагувати і заохочувати вчителів», – стверджує освітянин.

Другу проблему він убачає в заформалізованому бюджетному законодавстві. Як каже Горбачов, так було не завжди.

У шкіл, які мали досить велику фінансову самостійність в 1990-ті роки, відібрали цю самостійність, і ми зараз просто зв’язані по руках і ногах

«На початку 2000-х років в освіті почався відкат від експериментів та оновлення освіти до радянської моделі, – згадує він. – У шкіл, які мали досить велику фінансову самостійність в 1990-ті роки, відібрали цю самостійність, і ми зараз просто зв’язані по руках і ногах».

Як наслідок, школи не можуть оперативно покривати поточні витрати, адже тендерні процедури надто повільні.

«Діти бігають, можуть щось зламати, шибку вибити, стілець поламати. Для того, щоб ці гроші швидко отримати, в нас зараз немає інструментів. Саме тому школи вимушені звертатися по допомогу до батьків поки що», – визнає директор.

Аби уникнути такого становища, на його думку, школи повинні мати невелику суму – три-чотири тисячі гривень на місяць – на екстрені витрати. В такому випадку, сподівається він, керівництво шкіл могло б і додатково заохочувати своїх підлеглих.

Щоб запобігти зловживанням при закупівлях на потреби школи, Сергій Горбачов пропонує максимально прозоро звітувати про те, як саме витрачаються фінанси.

«Одразу треба повідомити на сторінці школи або на сайті школи: от у нас таке сталося, ми на оці цілі витратили стільки-то грошей, і щоб всі це бачили. Тоді не буде питань, куди гроші зникають», – впевнений він. І додає: важливо інформувати не тільки про видатки, а й про джерела надходження коштів.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі