Підсумки року: чого вдалося досягти небанківському сектору

logo


Рік, що минає, для ринку небанківських фінансових послуг виявився досить продуктивним. Останній, на відміну від банківського ринку, не підпав під тотальну «чистку» і навіть наростив свої показники. Так, станом на жовтень в Україні функціонувало 2012 небанківських фінансових установ, а їхні сумарні активи становили 187 млрд грн, тобто близько 7,8% ВВП країни.

Домогтися зростання дозволила низка змін, прийнятих цього року регулятором цього ринку – Нацкомфінпослуг, а також ініціативи Верховної Ради. Проте не всі зміни, запропоновані владою, мають позитивний для ринку характер. Деякі з них, навпаки, ставлять його існування під загрозу. Гендиректор «Об’єднання фінансових установ» Вікторія Волковська спеціально для Mind виділила топ-5 найбільш значущих подій для ринку небанківських фінпослуг за останній рік і проаналізувала їхній вплив на роботу фінансових установ.

1. 10 грудня 2016 року набули чинності Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, затверджені постановою Кабміну №913. Актом були встановлені вимоги до здійснення фінансової діяльності з урахуванням особливостей кожного її виду. А саме надання гарантій та поручительств, довірчого управління фінансовими активами, фінансового лізингу, факторингу тощо.

Як повідомив член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов, станом на вересень з 500 небанківських установ ліцензію отримали 60–70% компаній.

Переліцензування – дуже важлива річ, бо, по-перше, тепер наведено лад у сфері ліцензування, чітко визначені види діяльності, які надає фінансова компанія. По-друге, нарешті ми отримали ліцензії, які є безстроковими і видаються за заявницьким принципом – протягом 10 днів від дня отримання заяви.

2. Переліцензування внесло певні зміни і до правил звітності фінансових установ. Так, 21 листопада 2017 року набули чинності Положення про обов’язкові критерії та фінансові нормативи, а також вимоги, що обмежують ризики в діяльності фінансових компаній при наданні фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, затверджене розпорядженням Нацкомфінпослуг №3384. Тепер, за словами учасників ринку, фінансова звітність фінкомпаній стала більш зрозумілою, прозорою і такою, завдяки якій можна як здійснювати пруденційний нагляд, так і вести статистику.

Змінився і порядок подання фінансової звітності компаніями. Зокрема, вже перша квартальна звітність повинна буде подаватися згідно з новим Порядком.

3. 10 червня набув чинності Закон України №1734-19 «Про споживче кредитування», покликаний захистити права і законні інтереси українських кредиторів. Одна з ключових норм нового закону – вимога до фінустанов надавати клієнту всю інформацію про кредит до підписання договору. Жодних додаткових і прихованих платежів у договорі бути не повинно. Вся ця інформація має бути прописана в так званому Паспорті споживчого кредиту, який позичальник повинен отримати в обов’язковому порядку перед оформленням кредиту.

4. А ось законопроект №6027 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення довіри між банками і їх клієнтами», який був покликаний захистити права кредиторів, цього року, схоже, не приймуть. У червні депутати відправили документ до профільного комітету ВР на доопрацювання для подання на повторне перше читання.

Дуже шкода, що ця подія «недовідбулася». Бо законопроект здатний вирішити більшість гострих питань щодо повернення заборгованостей за проблемними кредитами. Так, в його назві поки фігурують лише банки. Але ще влітку, після зустрічей, обговорень і навіть суперечок, вдалося домогтися того, щоб він поширювався як на банківський, так і небанківський фінансові ринки.

5. Ще один документ, який поки благополучно спочиває в надрах комітетів ВР, – законопроект №2413a щодо консолідації функцій держрегулювання ринків фінансових послуг, більш відомий як «закон про СПЛІТ». Він був прийнятий парламентом у першому читанні ще два роки тому, але наприкінці цього року почав активно просуватися з подачі міжнародних партнерів України – МВФ, Світового банку, ЄБРР, USAID та Представництва ЄС в Україні.

Документ передбачає передачу функцій державного регулювання від Нацкомфінпослуг двом іншим регуляторам – Національному банку і НКЦПФР.

На думку міжнародних партнерів, така консолідація – це обов’язкова умова підвищення рівня нагляду і важливий крок на шляху інтеграції фінансового сектора України в міжнародні ринки. Водночас учасники фінансового ринку в перерозподілі регуляторних повноважень поки не бачать жодного сенсу.

Щоб прояснити ситуацію, а також обговорити питання, які їх турбують, представники фінспільноти зберуться на великому фінансовому форумі 13 грудня цього року. Регулятори, депутати, представники ринку і споживачі фінансових послуг поспілкуються щодо подальших кроків відносно долі законопроекту і висловлять свої побажання до нього.

Слідкуйте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Viber та Telegram