Перший бюджетний трильйон

logo


Видаткова частина бюджету України на 2018 рік вперше досягла майже трильйона гривень

Цьогоріч Держбюджет України презентували ще у вересні. Хоча, зважаючи на оперативність та працездатність нардепів, його спокійно можуть ухвалити під ялинку на новорічні свята.

Очікувати якогось небаченого прориву із новим кошторисом країни не випадає. Для цього є низка як об’єктивних, так і суб’єктивних причин. В країні фактично триває війна, економіка перебуває в далеко не кращому стані, натомість реформи буксують на місці.

Про корупційну складову і говорити годі. У тіні обертається, напевно, ще не один бюджет держави. Але, схоже, такий стан речей багатьох задовольняє.

Тривають процеси над колишніми подільниками Януковича, частково (зі значним запізненням) арештовують їхні активи, але навіть отримані кошти не співмірні з тим, якими темпами та обсягами розкрадали країну.

Перший мільярд

Бюджет 2018 року – його видаткова частина, — вперше сягнула позначки майже мільярд гривень. Якщо дохідна частина бюджету прогнозується на рівні 877 мільярдів гривень, то видаткова – майже 950 мільярдів. Експерти кажуть, що дефіцит бюджету (а його до ухвалення в цілому будуть ще не раз переглядати та виправляти) 7,5% — не катастрофічний. Бо, наприклад, у першому півріччі цього року перевиконання кошторису становило 10%.

У бюджеті ж на 2018 рік вартість долара закладена на рівні 30 гривень

Щоправда, досить оптимістично виглядає показник прогнозованої інфляції – лише на рівні 7%. Хоча це досить занижена цифра. Якщо цього року у бюджеті заклали рівень інфляції 8,2%, то до кінця року він може сягнути понад 12%.

Долар подолає 30 гривень

Уже цього року ми спостерігали за тим, що курс іноземних валют в Україні досить сильно коливається. Якщо сьогодні курс долара перебуває десь у межах 26,5 гривні, то на початку року він був трохи дорожчий за 25 гривень.

У бюджеті ж на 2018 рік вартість долара закладена на рівні 30 гривень. Хоча напередодні презентації бюджету міністр фінансів Олександр Данилюк прогнозував, що долар може коштувати десь 29,3 гривні.

Для поповнення державного бюджету завищений курс долара надзвичайно вигідний. Тоді навіть не доводиться вмикати друкарський верстат. Але для людей таке зростання валюти болісно б’є по кишені та можливості придбати різні товари і послуги.

— Я щодо курсу долара взагалі спокійний. Насильно його до 30 не так уже й легко дотягнути. Як говорив і раніше, у нас курс долара постійно завищений. І він досить значною мірою грає роль товару для гривні. Що більше люди будуть тратити на покупку долара, то менше у них буде залишатися гривень для купівлі товарів. А це буде стримувати зростання цін на товари, — вважає економіст-міжнародник, голова Чернівецького осередку Європейських студій Володимир Козменко. — Закладка підвищеного курсу долара в бюджетні розрахунки свідчить про те, що уряд має надію на іноземні кредити наступного року і на зростання вітчизняного експорту. Але знову ж… Додатковий приплив долара в національну економіку зменшить попит на нього і гривня буде міцнішати.

Нині ні для кого не таємниця, що зростання ціни валюти неодмінно призводить до підвищення цін на увесь спектр товарів та послуг.

Зарплата знову зросте

Уряд учергове прогнозує зростання мінімальної заробітної плати. Якщо на початку цього року її підняли до 3,2 тисячі гривень, то вже з наступного року вона може збільшитися на 500 гривень – до 3,7 тисяч.

Також поступово буде змінюватися прожитковий мінімум. Хоча ці зміни будуть не такими вже й відчутними. Якщо на початку року його розмір становитиме 1700 гривень, то до кінця року він має зрости до 1853 гривень.

Якщо для бюджетної сфери підняття мінімалки досить позитивно, то для дрібного та середнього бізнесу – це черговий крок до тінізації. Навіть з нинішнім мінімальним розміром заробітної плати 3,2 тисячі бізнес скорочує працівників. Виплачує гроші у «конвертах» чи взагалі припиняє діяльність, то через зростання фіскального навантаження це перетвориться на масове явище.

Соціалка «з’їдає» найбільше

Щодо статей видатків на наступний рік, то найбільше грошей споживе Міністерство фінансів – 291 мільярд. Для Мінсоцполітики передбачено 153 мільярди (різні соціальні виплати) – також досить збільшена стаття видатків.

Традиційно чималі суми підуть на потреби науки та медицини – 94 та 86 мільярдів відповідно.

Водночас для Міноборони передбачено лише 83,3 мільярда гривень. Цей показник дещо більший за торішній, але навряд чи у нинішніх умовах достатній для забезпечення національної безпеки та оборони.

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ

Думки експертів

Андрій Новак голова Комітету економістів України

Бюджет на 2018 рік можна назвати двома літерами «Б» — блага і борги. Блага високопосадовці запланували для себе. Витрати на утримання Адміністрації Президента збільшили на 35%, Верховної Ради — 40%, Кабінет Міністрів — 2,5 раза. Для порівняння, мінімальну зарплату збільшили на 15% — із 3200 до 3723 гривні. Натомість державний борг запланували збільшити ще на 231 мільярд гривень, що досягне рекордних 85% ВВП країни. Всі підвищення, які так голосно анонсують, робляться із збільшення боргу. При цьому девальвацію гривні уряд запланував на 15% — із 26 до понад 30 за долар на кінець наступного року. Це означає, що інфляція 7% не втримається ніяк. Інакше кажучи, знецінюються як мінімум на 15% доходи всіх українців.Бюджет треба будувати на стабільності гривні. Для цього є всі умови і можливості. Маємо збалансовану зовнішню торгівлю, плюсовий зведений платіжний баланс, Україна регулярно отримує масштабну зовнішню валютну допомогу. Гривню можна зміцнити до 25 за долар.Крім того, у проекті бюджету немає ніякої децентралізації. Мали би передати на місця більше фінансів. Натомість, як і цього річ, 80% податків спрямовують напряму у центральній бюджет країни і лише 20% залишається всім місцевим бюджетам. Тому бюджет гіперцентралізований, а уряд Гройсмана нічим не відрізняється від попередніх. Як результат — по всій країні на місцях скорочують заклади освіти, науки, культури, спорту, медицини. Повноваженнями наділили, а фінансів не дали.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України

Володимир Козменко економіст-міжнародник, голова Чернівецького осередку Європейських студій

Поверхневий огляд і справді не додає оптимізму на розвиток економіки. Та про швидкий розвиток ще можна було би десь не дуже наполягати, якби йшлося про значні витрати на кардинальну розбудову інфраструктурної сфери. Особливо корисно би було будувати добротні дороги, відновлювати та розвивати залізниці, аеродроми для малої авіації. Це як мінімум посприяло швидкому розвитку транспортних перевезень, що своєю чергою потягнуло би за собою розвиток у найближчому майбутньому туризму, а то і виробництва товарів та послуг. Хоча і тут все відносно.Виділяти гроші на інфраструктуру навіть до деякої міри небезпечно. Адже це найвідкатніша сфера, куди, як і в будь-яке будівництво, можуть списувати величезні кошти, з яких більше половини розкрадуть. Підготовка до Євро-2012 це чітко показала. Не треба відкидати і те, що 2018 рік передує президентським виборам. Інфраструктура себе виправдає аж через кілька років, а тут треба якось задобрити народ, щоб виграти другий термін. Тому в тактичному плані все задумано «правильно».Щодо долара, то що ліпший його курс, то більше можна намалювати гривень і легше виконувати бюджет. Але МВФ не дає гроші на розвиток економіки. Ця організація дає кредити на підтримання стабільності національної валюти за рахунок поповнення валютного резерву і на погашення державного іноземного боргу. Тому треба ще зуміти кинути ті гроші якось в економіку через банківську систему. Думаю, що уряд більше надіється на кредити ЄБРР і Світового банку. Ті гроші точно ідуть на розвиток економіки. Між іншим, Світовий банк насамперед кредитує розвиток інфраструктури і сільське господарство. Тож для будування добротних доріг якраз добре було скористатися кредитами Світового банку. Але СБ не дасть кредити, якщо їх заморозить МВФ. Тому у нас дуже часто чути про кредити МВФ і дуже рідко про кредити Групи СБ.Про підвищення заробітної плати — для цього задіяно три джерела. Перше — це те, що підвищення зарплат веде до збільшення відрахувань у бюджет. Друге — це все-таки якась мобілізація тих коштів і збільшення контролю за ними, які розкрадали. Третє — це додатково намальовані гривні…Все-таки надіюся, що запас міцності гривні настільки великий, що до її кризи ще далеко. Та й відкриття ринку з ЄС збільшить експорт туди. А це — приплив інвалюти, що покриє всякі «домальовки»…

Володимир Козменко, економіст-міжнародник, голова Чернівецького осередку Європейських студій

Оксана Грубляк доцент кафедри факультету фінансів, підприємництва та обліку ЧНУ

Цей бюджет, як і попередні – соціальний, бо значні видатки передбачені саме на цю сферу. Власне, основна функція держави – соціальний захист населення. Прем’єр-міністр під час його презентації зауважив, що це бюджет розвитку. Але це лише гарно звучить. Щодо коштів, передбачених на виплати субсидій, то сума на рівні 2017 року – 55 мільярдів. Але через приріст заробітної плати розмір субсидій для споживачів буде зменшуватися. Окрім того, говорять про тре, що видатки на оборону на рівні 5% від ВВУП. Але це лише прямі видатки, а є ще приховані, які йдуть через інші міністерства та за іншими програмами. Щодо ефективності їхнього використання – то це питання радше до експертів.

Оксана Грубляк, доцент кафедри факультету фінансів, підприємництва та обліку ЧНУ