Переговори Путіна і Меркель. Чого чекати Україні?

logo


Меркель і Путін у Москві

Меркель і Путін у Москві

Востаннє РФ пані Меркель відвідувала 10 травня 2015 року — тобто майже 2 роки тому. Єдиною метою візиту у контексті України було запустити процес практичної реалізації домовленостей лютого 2015 року — іншими словами запустити роботу відповідних підгруп. І підгрупи, які були незадовго до цього сформовані почали працювати.

Тому на 90% певен, що і цього разу під час переговорів у Сочі Ангела Меркель ставитиме питання щодо того яким чином сторони можуть вийти із ситуації, коли процес врегулювання у рамках Мінських домовленостей по суті мертвий. Чекати, що канцлерін почне ховати ці самі угоди марна справа — для Берліна Мінські угоди це «священна корова» — тобто єдино можливий варіант у рамках якого і треба шукати рішення конфлікту на сході, оскільки чи не єдиний формат щодо якого є згода усіх сторін, не зважаючи на різне трактування Україною і РФ.

У відповідь на таку постановку питання із боку Ангели Меркель можна очікувати як мінімум 2 варіанти того, якою буде реакція Володимира Путіна. Є велика іморівність, що він почне просто розповідати, як це робить РФ на офіційному рівні, що процес врегулювання на основі Мінських угод блокує виключно Україна і європеці мають тиснути на Київ із метою приймати відповідні закони(про особливий статус ОРДЛО у Конституції, про вибори місцеві) для початку врегулювання. У відповідь на це Меркель спокійно може сказати, що як можна говорити про політичну частину врегулювання, коли мінімальний рівень безпеки в ОРДЛО не гарантований — доказом тому є підрив машини СММ ОБСЄ із жертвами серед спостерігачів. І тому від РФ по суті залежить чи почнеться цей самий процес врегулювання

В такому випадку переговори Меркель-Путін у Сочі закінчаться нічим — сторони просто задекларують свої позиції, які по суті розходяться і на цьому справа і завершиться. І такий сценарій дуже вірогідний, зважаючи на непоступливість Кремля на міжнародній арені.

Набагато менш вірогідний сценарій, але тим не менш можливий, і головне небезпечний для України наступний. Путін на фоні спроб Меркель розблокувати процес врегулювання може запропонувати наступний сценарій — давайте замість послідовного процесу виконання Мінських угод візьмемо паралельний. Цей варіант просуває РФ із вересня 2016 року, і Меркель на Мюнхенській конференції із безпеки 2017 року обмовилася, що на її думку для початку політичного процесу треба усього 4-5 днів стійкого припинення вогню. Іншими словами це прямо суперечить «Комплексу заходів по виконанню Мінських угод» від 12.02.2015 року, який серед всього іншого передбачає перехід до політичного процесу не просто після припинення вогню на лінії зіткнення, але і відведення всього важкого озброєння і підтвердження цього факту із боку ОБСЄ. Тому Путін на такому фоні міг би запропонувати Меркель саме паралельний процес. Який фактично на відміну від послідовного «спочатку безпека, а тоді політика» несе в собі ризики для України — не дає гарантії, що у відповідь на наші більші поступки по політичним питанням не буе пропорційних поступок по питанням безпеки. І внаслідок цього можемо спокійно прийти до реалізації Мінських угод так як хотіла б РФ.Але такий сценарій менш ймовірний чим перший, хоча і виключати його не можна. І головне, що він несе загрози для України.

Але є іще радикальніший сценарій, який РФ могла б використати на нинішніх переговорах на фоні однієї цікавої заяви Гернота Ерлера про те, що обєднувати тему Донбасу і Криму нерозумно. По суті цим самим навіть сьогодні європейці, і американці також, зберігають для Кремля можливість вийти із Донбасу при цьому зберегти обличчя і вплив на Україну через по суті збереження за ними Криму. Санкції по Донбасу до окупації Криму ніхто не привязав — це ж власне про що Ерлер і натякає. При цьому піди РФ із Донбасу, то Захід не лише скасує санкції, але є велика імовірність, що кримське питання не стане на заваді ні країнам ЄС, ні США співпрацювати із РФ де це їм необхідно і вигідно, при звичайно ж декларативному нагадуванні із боку Заходу про невизнання окупації Криму.Але цей сценарій №3 іще менш вірогідний чим сценарій №2 — РФ настільки вперта і хоче всього зразу, що піти на такий розмін їм буде дуже і дуже важко. Хоча навіть на сьогодні Захід залишає для Кремля таку можливість.

Тому думаю, що переговори Меркель-Путін по частині України сьогодні завершаться по сценарію №1 — сторони просто озвучать свої позиції. Однак ситуація залишиться без змін і головне без загроз для України.

Джерело: блог Миколи Бєлєскова

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди співпадають з позицією редакції «Главкома»