Новий Трудовий кодекс: конституція працівника чи знову «все для роботодавців»

logo


Нинішній Трудовий кодекс написаний виключно для роботодавця і для влади. Про це в ексклюзивному коментарі интернет-виданню Новости Украины – From-UA розповів голова Громадської палати України, генеральний секретар Національної конфедерації профспілок Петро Петриченко.

За словами нашого співрозмовника, олігархи чи круті роботодавці ніколи не напишуть нормальний Трудовий кодекс для простої людини.

«У них інші завдання. Вони ставлять питання, щоб якомога дешевше купити робочу силу, оскільки це є основним мотивом олігархату», — пояснює експерт.

«Треба, щоб цій Трудовий кодекс писали фахівці трудового права, які розуміються на цих юридичних моментах. В ВР 300 депутатів, які відстоюють інтереси роботодавців, тому вони відстоюють це таким чином, щоб закабалити працівника», — додає Петриченко.

З іншого боку, зазначає голова Громадської палати України, філософія нинішнього Трудового кодексу «не трудова».

«Вона не передбачає спонукати роботодавця до створення нових робочих місць, до підвищення заробітної плати, щоб весь прибуток направляти на розвиток виробництва. У нас сьогодні олігарх отримує 200-300% прибутку. А в Європі, якщо він там отримає прибуток 10%, то вважається ефективним роботодавцем», — констатує наш співрозмовник.

На думку Петриченка, «ті люди, які уособлюють себе, буцімто вони захищають свій народ, не мають до цього народу ніякого відношення».

«Це Федерація профспілок України, яка фактично ніколи не відстоювала інтереси працівників, це організація роботодавців, які захищають свої інтереси. Там нема конкретних людей, які дійсно захищають трудових людей, тобто там немає незалежних профспілок. Незалежні профспілки — це ті профспілки, які фактично й створилися на протидії робітничого класу олігархічним наступам на права людей. Це суспільно-політична основа», — каже спеціаліст.

В цілому, зазначає експерт, в Трудовому кодексі є дуже багато позитивних речей. Але існує один суттєвий негатив.

«По-перше, він повністю виключає захист трудової людини з боку профспілок. На сьогодні все це знищено, і фактично захистити людину, яку попрали на виробництві, профспілка на сьогодні не може. Її прирівняли до того, що вона може піти в суд захищати, так це можна і так, не треба і профспілка. По-друге, сьогодні виключається участь трудового колективу в лобіюванні власних інтересів. Що це значить? На найвищому рівні це генеральна угода, яка укладається профспілковими функціонерами, і там захищають власні корпоративні інтереси, а не права людини. На обласному рівні ходять корпоративні сили старих профспілок і «приватизованих» роботодавців, які теж не лобіюють інтереси», — пояснює Петриченко.

Таким чином, констатує він, для цього залишається колективний договір на підприємстві.

«Що робить влада? Вона робить так, щоб до колективного договору допустити тільки прикормлену профспілку, залежну, і вона відстоює інтереси роботодавців, тому що роботодавці її прикормлюють. Прикладом є «Арселор Миталл», де на сьогодні є головна профспілка, яка фактично не реагує ні на які забаганки: заробітна плата низька, продукція продається по європейським цінам, а зарплата не європейська. І є альтернативні профспілки, які лобіюють ці інтереси. Але в країні є закон про соціальний діалог, який передбачає створення такої спільноти профспілковців, т.з. репрезентативних профспілок. Там є умови для того, щоб стати репрезентативними. І вони позбавлені права приймати активну участь в лобіюванні інтересів працівників в цих колективних договорах, і таким чином колективний договір на підприємстві є забаганкою роботодавця, якій робить все, що може зробити з працівниками. В зв’язку з цим соціальний діалог перетворюється в формальність. Таким чином через всі ці моменти через репрезентативність, інші підзаконні акти, фактично обмежується роль і діяльність тих організацій, які мають право і повинні захищати працюючу людину», — каже експерт.

Петро Петриченко нагадує, що у Конституції у ст. 36 написано, що усі профспілки рівні перед законом і мають рівні права.

«Але за рахунок різних інструкцій, положень, постанов Кабміна, указів президента фактично це призвело до того, що розділили профспілки на правильні і не правильні. На тому ж «Арселор Миталл» є основна профспілка провладна, і є 4 чи 5 профспілкових організацій незалежних, які борються проти цієї основної профспілки. Що робить влада? Вона прикормлює 1-2 з незалежних профспілок, і вони продають наші інтереси», — каже співрозмовник видання.

Щоб вирішити це і ряд інших важливих питань, каже Петриченко, Трудовий кодекс має бути зроблений на юридичній основі міжнародного трудового права.

«У центрі трудового договору мають бути тільки інтереси працюючої людини. Там не повинно бути ніяких роботодавців. Це повинна бути конституція працівника, де мають розписати від початку трудових відносин до закінчення всі його права і можливості бути людиною. Від заробітної плати, яка відповідає його вкладам, до його захисту, якщо його будуть потурати. І це тоді буде відповідати дійсності. А сьогодні Трудовий кодекс написаний виключно для роботодавця і для влади», — резюмує експерт.