«Нинішній законопроект про антикорупційний суд не відповідає вимогам програми МВФ» — голова місії МВФ в Україні

logo


Створення незалежного антикорупційного суду, підвищення цін на газ, приватизація — ось неповний перелік вимог МВФ, які Україна повинна виконати в рамках програми співпраці з фондом, аби отримати черговий транш.

Програма, яку Україна почала виконувати 2014-го, передбачає кредит на загальну суму А17,5 мільярдів доларів. Вона завершується в першому кварталі 2019-го, утім, наразі Україна отримала близько половини — 8,6 мільярдів. Згідно з програмою, Україна мала би пройти 11 перевірок — за їхніми результатами держава й отримує транш. Поки що ж пройшла лише три.

Коли буде чергова перевірка й чи буде взагалі, залежить від прогресу в межах вимог програми. Чи демонструє Україна цей прогрес — в ексклюзивному інтерв’ю постійного представника МВФ в Україні Йости Люнгмана.

Почну з візиту групи МВФ в Україну. Що саме має відбутися впродовж цього візиту? Які ваші очікування?

До Києва прибуває невелика група з Вашингтона, вона обговорюватиме деякі технічні аспекти реформ — це необхідно зробити для того, щоб відбувся наступний етап перевірки (який має визначити, чи отримає Україна черговий транш — ред). Якщо вони констатують певний прогрес на технічному рівні, за цим уже має йти перевірка виконання програми місією.

Напевно, найважливіше питання — чи таки отримає Україна наступний транш і що є найважливішою умовою його отримання?

Ключові умови для наступної перевірки — це ухвалення відповідних законів, створення незалежного антикорупційного суду, підвищення цін на газ для населення відповідно до імпортної ціни. Важливо також упевнитися, що фіскальна політика відповідає умовам програми, що працює закон про приватизацію, який забезпечить відкритий, прозорий, на ринкових умовах продаж державних компаній.

І нарешті завершальною умовою є перевірка пенсійної реформи, яка повинна забезпечити справедливу і сталу пенсійну систему.

Голова представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман під час інтерв’ю Громадському, Київ, 9 лютого 2018 року Фото: Анна Цигима/Громадське

Наскільки Україна просунулася у виконанні цих вимог за останні місяці?

Ми обговорювали ці реформи, ми продовжуємо їх обговорювати, адже дискусії ще не скінчилися. Але щойно вони скінчаться, ми відкриємо можливість раді директорів МВФ узгодити наступний етап перевірки.

Наскільки можливим з вашої точки зору є отримання Україною решти суми за програмою до 2019 року, коли вона закінчиться?

Це дуже реалістично для України — таки пройти перевірки і за їхніми результатами отримати наступний транш.

Чуємо від міністерства фінансів і Нацбанку: якщо Україна не отримає транш за програмою до липня, складно буде завершити програму до 2019 року, вона взагалі може бути припинена. Чи ви згодні з цією думкою?

Я вважаю, що сьогодні важливо сфокусуватися на наступному етапі перевірки, на виконанні реформ, які повинні цю перевірку запустити.

Існує широкий консенсус щодо того, що цей законопроект не забезпечує створення сильного, незалежного антикорупційного суду 

Також важливо зосередитися на економічних кроках, які забезпечать збереження стабільності в Україні після криз 2014-го та 2015 років, на тому, щоб прискорити економічне зростання і втримати його в середньостроковій перспективі. З моєї точки зору, саме про це нині мають вестися дискусії.

Тоді до дискусій. В останньому листі МВФ ідеться, що фонд не може підтримати президентський законопроект про створення антикорупційного суду. Натомість у Світовому банку зазначають, що можливо працювати — з їхньої точки зору — з існуючим документом. Отже, чи потрібен Україні, на думку МВФ, новий законопроект щодо антикорупційного суду?

Давайте почнемо з того, що є дійсно визначальним — це необхідність створити незалежний антикорупційний суд, набрати незалежних суддів з бездоганною репутацією, запустити роботу цього суду без затримок.

Що стосується законопроекту, то тут існує широкий консенсус (серед міжнародний партнерів і донорів — ред.) щодо того, що документ у нинішньому вигляді не забезпечує вищезгаданих результатів, він не відповідає вимогам програми МВФ, а також рекомендаціям Венеціанської Комісії. Необхідно зробити крок назад і забезпечити створення законодавства, яке посилить успішну боротьбу з корупцією серед високопосадовців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Законопроект про антикорупційний суд: українська розробка з європейським тюнінгом

Тож, з ваших слів, серед міжнародних донорів та партнерів України існує широкий консенсус саме щодо законопроекту — що необхідно зробити крок назад у роботі над ним?

Існує широкий консенсус щодо того, що цей законопроект не забезпечує створення сильного, незалежного антикорупційного суду, так.

В Україні точаться дискусії щодо створення Громадської ради міжнародних експертів, яка повинна брати ключову роль у відборі кандидатів у судді антикорупційного суду. Йдеться саме про формулювання «ключової» та «зобов’язальної» ролі цієї ради, що саме вона повинна мати можливість ветувати кандидатури. Часто чуємо від політиків, що саме ця рекомендація викликає дискусії щодо суверенітету чи навіть конституційності закону. Як ви прокоментуєте ці думки?

Ключовим є те, що кандидатів у судді антикорупційного суду можна буде перевірити, можна буде впевнитися в їхній кваліфікації, чесності. Відбір кандидатів незалежним органом з високою довірою — це дійсно в інтересах України. Це допоможе зміцнити верховенство права та посилити боротьбу з корупцією. Це те, чого ми мусимо прагнути і те, чого мусимо досягнути.

Голова представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман під час інтерв’ю Громадському, Київ, 9 лютого 2018 року Фото: Анна Цигима/Громадське

Чому саме міжнародні експерти?

Знову ж таки, я вважаю, що процес відбору кандидатур суддів повинен отримати достатню підтримку, підтримку з боку незалежного органу, такого, що має довіру. Законопроект, яким створюється антикорупційний суд, повинен містити норми, які передбачають це.

Існує угода за програмами МВФ: внутрішні ціни на газ мають бути підвищені відповідно до імпортної ціни 

Про це також ідеться у висновках Венеціанської комісії, яка ретельно вивчила потреби України, її нинішній контекст, те, що необхідно для успішної боротьби з корупцією.

Чи ви побачили з часу останньої зустрічі в січні між президентом Порошенком та директоркою-розпорядницею МВФ Крістін Лагард сигнали, що Україна бере до уваги всі вище зазначені рекомендації, що над законом дійсно йтиме робота, про яку ви кажете?

Не думаю, що це мені коментувати кроки, які робить українська сторона. Існують чіткі умови програми МВФ — це і є наша роль.

Поговоримо про іншу вимогу — підвищення цін на газ. Бачимо, що в уряді не поспішають ухвалювати це рішення, але наскільки гнучким є часовий проміжок для підвищення цін та в якому стані нині дискусії щодо самої формули розрахунку?

Існує угода за програмами МВФ: внутрішні ціни на газ мають бути підвищені відповідно до імпортної ціни. Чому це важливо? По-перше, корегування ціни на газ необхідне для стимулювання його ефективного використання. По-друге, дуже важливі інвестиції на розвиток видобутку газу. Окрім цього, підвищуючи ціни на газ, ніхто не зможе купувати його нелегальним шляхом дешевше ринкової вартості, а потім продавати з націнкою в різні сфери індустрії, і таким чином заробляти на різниці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Ігри з ціною на газ: чому нервує Гройсман?

Не менш важливою є програма субсидій для домогосподарств, яка захищає бідні та вразливі господарства від різкого підвищення цін на газ, а нині це більш ніж половина всіх українських домогосподарств.

Чи готовий український уряд не лише підвищувати ціни, але й змінювати сам процес їхнього формування? Чи побачили ви готовність до цього впродовж останнього часу?

Єдине, що можу сказати — важливо не тільки одноразово підвищити ціну, але й продовжувати цей процес у майбутньому задля того, про що я вже сказав: стимулювання ефективності, заохочення інвестицій і закриття будь-яких прогалин для арбітражу.

Отже, наскільки строгою є ця умова з точки зору часу?

Це ключовий елемент програми і це важлива умова для призначення майбутньої перевірки.

Коли саме мають бути підвищені ціни в Україні?

Ми маємо знайти шлях до вирішення цього питання, щоб дати можливість призначити наступну перевірку.

Голова представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман під час інтерв’ю Громадському, Київ, 9 лютого 2018 року Фото: Анна Цигима/Громадське

Земельна реформа також є однією з умов. Проте останнім часом про неї чутно дедалі менше. Чому? Вона перестала бути ключовою?

Земельна реформа є також ключовим елементом програми і ми сподіваємося, що уряд усе-таки завершить ухвалення відповідного закону, над яким наразі працюють за підтримки Світового банку, і передасть його на розгляд парламенту. Земельна реформа важлива для України, адже вона забезпечить зростання інвестицій та продуктивність у сільськогосподарському секторі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ 15 років без землі: як працюють українські фермери — RE:ФОРМА

Незважаючи на те, що Україна має родючу землю, рівень продуктивності в сільському господарстві значно нижчий, ніж в інших європейських країнах, тому ключовим питанням залишаються інвестиції.

Окрім цього, земельна реформа дозволить використовувати українські сільськогосподарські угіддя в якості застави для банківських кредитів, а відтак ці банківські позики можна буде використовувати для для закупівлі техніки, скажімо, для зрошування, придбання насіння та добрив.

Як ви оцінюєте політику Національного банку та кроки, зроблені впродовж останніх років?

Я вважаю, що з усіх реформ, реалізованих в Україні від 2014 року, саме реформа Національного банку виявилася найуспішнішою. Переорієнтація основ монетарної політики з курсової на інфляційну дозволила Україні стати поряд з іншими розвиненими країнами. Це також допомогло усунути чи зменшити певний дисбаланс і вразливість української економіки.

Щоб утілити стратегію в життя, потрібні інвестиції, а якщо запитати інвесторів, що заважає вкладати гроші в економіку України, то у відповідь почуємо занепокоєння щодо прав власності, верховенства права, корупції 

Політика фінансового сектору є іншою важливою сферою, і заходи, які призвели до закриття неплатоспроможних банків, збільшення вимог до інших банків та модернізація фінансового нагляду допомогли його зміцнити. Тому ми підтримуємо політику Центрального банку.

Нинішній виконувач обов’язків голови Нацбанку Яків Смолій найближчим часом може таки стати новим головою. Чи підтримуєте ви його кандидатуру?

Як я вже зазначив, стратегії Національного банку є важливими і вони мають продовжити роботу під його кваліфікованим керівництвом. Ми вітаємо цю кандидатуру, наступним кроком є проведення законної процедури призначення у Верховній Раді.

Цього і прийдешнього року Україна має сплатити рекордні суми за державним боргом, що може призвести до збільшення кількості іноземних позик. Це, зі свого боку, може спровокувати фінансову кризу. Як МВФ оцінює ці ризики?

Політика і реформи програми за підтримки МВФ мають допомогти економіці України, забезпечити стійке зростання та уникнути моментів дисбалансу. Програма також гарантує забезпечення достатніми валютними резервами для обслуговування зовнішнього боргу. Тож сьогодні важливо продовжувати працювати над реформами, щоб у подальшому економіка України зміцнювалася, а держава виконувала всі свої зовнішні зобов’язання.

Голова представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман під час інтерв’ю Громадському, Київ, 9 лютого 2018 року Фото: Анна Цигима/Громадське

Якщо Україна не отримає чергового траншу, як це вплине на її економіку?

Я б не хотів висувати теорії. Як я вже сказав, реформи, які мають забезпечити отримання Україною чергового траншу, є цілком досяжними, тому основну увагу слід зосередити на тому, як ми можемо забезпечити їхнє успішне завершення.

Якщо оцінювати результат програми на цьому етапі, як багато вже зробила Україна, скажімо, у відсотках? Скільки ще потрібно Україні для повного виконання програми?

Починаючи з 2014 року реалізовано багато важливих реформ. Серед них можу виділити зміцнення монетарної політики, модернізацію фінансової політики, реформи у сфері енергетики, зокрема підвищення внутрішніх цін на газ, а також зміцнення корпоративного управління в «Нафтогазі». Окрім цього, важливим стало створення антикорупційних установ, таких як НАБУ, та введення в дію електронних декларації.

Що є найслабшим в українській економіці? На що найбільше слід звернути увагу?

Зростання економіки почалося після її скорочення у 2014-2016 роках. Це дуже позитивні зміни і ми це схвалюємо, але зростання і досі не є достатнім, щоб Україна мала змогу наздогнати інші країни центральної та східної Європи. Тому слід забезпечити активізацію сталого зростання економіки.

Щоб утілити стратегію в життя, потрібні інвестиції, а якщо запитати інвесторів, що заважає вкладати гроші в економіку України, то у відповідь почуємо занепокоєння щодо прав власності, верховенства права, корупції.

Тому важливою є політика, спрямована на вирішення цих проблем, задля покращення бізнес-середовища в Україні і гарантування надходження інвестицій. Ці заходи зміцнять економіку України.

Хочу також запитати про майбутню співпрацю. Як ми знаємо, навіть якщо нам ще багато чого потрібно зробити, в будь-якому разі програма завершиться у 2019 році. Наскільки можливою є співпраця в межах нової програми?

Дійсно, кінець програми припадає на кінець березня 2019 року без можливості її продовження. На мій погляд, на даному етапі ще передчасно говорити про те, що станеться у 2019-му. Краще сфокусуватися на тому, що потрібно зробити сьогодні, які реформи слід здійснити, щоб завершити перевірку, а також стратегії, необхідні для забезпечення продовження і прискорення стійкого зростання економіки.



Читайте также: