Небезпечні зв’язки. Всі бізнес-конфлікти Ігора Кононенка

logo


Близького соратника українського президента отруїли ртуттю. НВ Бізнес згадує скандали зі сфери державного управління та бізнесу, у яких фігурувало ім’я Ігора Кононенка.

Народний депутат від БПП Олексій Гончаренко підтвердив факт отруєння свого однопартійця Ігора Кононенка. «Йде шквал дзвінків з приводу отруєння Ігора Кононенка. По-перше, це, на жаль, правда… З того, що сталося, він не хотів робити сенсацій, тому інформації не поширював», – повідомив Гончаренко на своїй сторінці у facebook.

За інформацією різних джерел у пресі, у Кононенка наприкінці року виявили отруєння ртуттю. Вміст у крові хімічної речовини накопичувався тривалий час та вже у 50 разів перевищував норму, коли той звернувся до лікарів.

Проте факт отруєння сам Кононенко і його близьке оточення певний час приховували. За даними агентства Інтерфакс-Україна, до Генпрокуратури заяв за фактом отруєння народного депутата не надходило, тож кримінальне провадження не заведено.

Ім’я Кононенко, давнього бізнес-партнера президента України Петра Порошенка, неодноразово протягом 2015-2016 років фігурувало у бізнес-скандалах. Новое время назвало 50-річного «сірого кардинала влади» однією із найбільших помилок діючого президента. А у рейтингу НВ політиків із найгіршою репутацією лідер президентської фракції посів перше місце.

Ще з середини 2015 року Кононенка почали почергово різні джерела звинувачувати у впливі на роботу держкомпаній. Проте остаточно слава наздогнала народного обранця у лютому 2016-го, коли діючий на той момент міністр економічного розвитку Айварас Абромавичус публічно звинуватив у тиску та спробах призначити своїх людей заступниками у міністерстві.

Відставка міністра наробила стільки шуму, що на неї відреагували у Європі та США. Так директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард тоді зробила різку заяву, у якій наголосила на слабкому прогресі України у питанні поліпшення держуправління, боротьби з корупцією та скорочення впливу корисливих інтересів на політику.

Прямих доказів, за словами голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна щодо впливу Кононека на державні відомства чи підприємства нема. Як уже писало НВ, усі доручення щодо впливу Кононенка та певні об’єкти відбуваються найімовірніше в усній формі.

«Щодо впливу на конкретні підприємства залізобетонних документів ми не маємо. Але, нашому розумінні, на сьогодні у країні нема жодної серйозної схеми, за якою не стоїть Кононенко, або його ставленики. Наразі ситуація подібна до тієї, яка була за часів Януковича із Юрієм Іванющенко [він же Юра Єнакіївський, нардеп від партії регіонів і головний ідеолог системи тіньової економіки, організатор «тітушок»]» – каже Шабунін.

Проте основні інтереси Кононенко зосереджені в енергетичній сфері і з цим ніхто не сперечатиметься, упевнений Андрій Герус, екс-член Нацкомісії з енергетики та комунальних послуг. «Він присутній в енергетиці, формально чи не формально. В енергетиці конфліктують усі з усіма, це серйозна сфера, де крутиться багато грошей, а де багато грошей там серйозні конфлікти бувають. Не думаю, що йдеться про такі речі, які тягнуть на замах на життя. Але ми бачимо 20-30% конфліктів, всі інші питання не відбуваються публічно», – розмірковує він.

Герус перлічує: є конфлікт із олігархом Константином Григоришеним, який має в Україні інтереси у енергетичній сфері. Кононеко у 2015 році начебто відтіснив конкурента з кола приближених до президента та через історію із закупівлею трансформаторів за завищеними цінами саме на заводі Григоришина.

У відповідь Григоришин відвів Кононенко роль куратора державного Центренерго, куди останній нібито через фірми-прокладки поставляє вугілля. Біглий екс-нардеп Олександр Онищенко також підтвердив причетність до корупційних схем Кононенко, завдяки якому Онищенко постачав газ на Центренерго. За це, Онищенко повертав йому 2 тисячі гривень відкату з кожної тисячі кубів газу.

Від так, Кононеко звинувачують й у блокуванні приватизації Ценртенерго. Останнє сам нардеп спростовує: «Давайте оперувати фактами, а не голослівними звинуваченнями, які проплачені олігархами, що не одержали доступу до Центренерго. За моєю ініціативою ще восени минулого року в профільний парламентський комітет внесли законопроект про недопущення банкрутства Центреенерго».

Одночасно, Кононенко закидають інтереси у співпраці із окупованими територіями на Сході України. Саме звідти постачають вугілля і антрацит для Центренерго.

«Кононенко сам заявляв, що вугілля потрібно купувати на окупованих територіях. Бо якщо купувати не на Донбасі, то для України імпортне вугілля дорого буде обходитися. Якщо він має такі думки, отже вони на базі чогось сформовані, відповідно має інтереси», – каже Герус.

Проти торгівлі із ДНР та ЛНР виступають не лише праві радикали, але й чимала частина експертів з ринку. «Якщо подумати логічно, то ми беремо звідти вугілля і платимо за нього, що економічно укріплює ті псевдо-республіки. Якби ми перестали купувати це вугілля, то їм було б економічно складніше», – продовжує Герус.

За свідченням СБУ 47% грошей, які платять наші компанії за вугілля потрапляють у місцеві бюджети ДНР і ЛНР. Тому це навіть питання здорового глузду: воювати з ними і купувати у них вугілля.

Так, у грудні 2016 року було оприлюднена інформація із СБУ, що при закупівлі вугілля компанією Центроенерго 47% коштів, які надходили до бюджету ЛНР, переводилися у готівку та були направлені на закупівлю амуніції. За словми нардепа від Самопомічі Семена Семенченко, до 40% всього фінансування ЛНР і ДНР відбувається за рахунок торгівлі із територіями із зони АТО.

Має конфлікти Кононенко і з російською групою VS Energy. В їі офісі проводилися обшуки СБУ. «Це були саме ті хлопці які підпорядковуються Павлу Демчині, [заступнику голови СБУ по боротьбі з корупцією], останнього називають людиною Кононенка», – каже Герус.

Кононенку приписують і контроль над прокуратурою та судами, які начебто від його імені курує співпартієць Олександр Грановський.

Через слід соратників Грановського Кононенка звинувачували й у зриві приватизації Одеського припортового заводу (ОПЗ). Із березня 2015 по жовтень 2016 серед членів правління ОПЗ була колишня помічниця нардепа Грановського та екс-керівник київського ТРЦ SkyMall Ольга Ткаченко.

Проте ще у вересні до нового складу наглядової ради ОПЗ увійшли представники Фонду держмайна, зокрема, помічник Кононенко, Олександр Візір. У грудні минулого року стало відомо про те, що готується план згортання приватизації ОПЗ і зміни керівництва підприємства.

«Ми наразі приймаємо заявки від різних компаній, у нас є термін до кінця лютого. Коло інтересантів ширше, ніж просто приватизація: є листи заінтересованості щодо оренди, управління чи давальницького контракту, в т.ч. від швейцарської компанії. Якщо зміниться ринок і настане чудо, то можливо розглянемо і приватизацію. Зараз ми подали інформацію на номінаційний комітет з метою відбору нового керівника ОПЗ. Там потрібна нова кров, але завод не працює і важко знайти бажаючих», – прокоментував голова Фонду державного майна України Ігор Білоус.

Білоус неодноразово підкреслював, що має конфлікти із своїми заступниками. Мова йде не лише про Візіра, який завідує корпоративними державними правами, але й про начальника управління правового забезпечення діяльності Київської міськради Володимира Державіна, якого теж називають людиною від Кононека.

Посварився Ігор Коненко і з Ігорем Коломойським. Так Андрій Пасишник, якого Кононенко намагався пролобіювати  в заступники до Абромавічус ще в 2015 році, в 2016-му був призначений членом дирекції оператора нафтотранспортної системи компанії «Укртранснафта».

Наразі Пасішник проштовхує ідею змін до законодавства, які дозволять більш вільно розпоряджатися нафтою на балансі компанії.



Читайте также: