«Не страчувати НАБУ» — пристрасті довкола закону, що може обмежити слідчих-антикорупціонерів

logo


Антикорупційні активісти в Україні та західні дипломати стривожені проектом закону, який може заблокувати діяльність слідчих з корупційних справ. Депутати Верховної Ради запевняють, однак, що побоювання безпідставні.

У четвер, 16 травня, Верховна Рада України мала розглядати зміни до Кримінально-процесуального кодексу України щодо підстав закриття кримінальних проваджень. Громадські активісти заздалегідь підготувалися до розгляду: ще зранку вони влаштували пікет біля парламенту з вимогами заблокувати законопроект, який на їхню думку, зашкодить діяльності Національного антикорупційного бюро (НАБУ).

Шибениця під Верховною Радою

Під стінами парламенту зібрались активісти Центру протидії корупції, АвтоМайдану, Реанімаційного пакету реформ, Transparency International Україна та Ради громадського контролю при НАБУ. Вони вимагали від депутатів не ухвалювати законопроект за номером 6220 зі змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та підстав закриття кримінального провадження. Цей документ, на думку активістів, може заблокувати роботу діяльності НАБУ. 

Учасники пікету тримали в руках плакати «Законопроект 6220 — вбивство НАБУ», «6220 — вбиває слідство НАБУ». Вони встановили перед спорудою парламенту шибеницю, як символ «страти НАБУ» і закликали депутатів не підтримувати даний законопроект. Як пояснили журналістам організатори, ці законодавчі зміни покликані заборонити детективам НАБУ розслідувати корупційні злочини високопосадовців, якщо раніше за цими ж обставинами інші правоохоронні структури вже закрили кримінальні провадження. «Виходить, якщо Генпрокуратура або Національна поліція «зливатимуть» провадження, детективи НАБУ будуть змушені закривати і власні справи, що є фактично знищенням незалежного слідства НАБУ», — зазначила представниця Центру протидії корупції Олександра Устінова. 

ЄС висловлює стурбованість

Національне антикорупційне бюро було створене два роки тому в межах реформи з посилення боротьби з корупцією в Україні і на вимогу західних партнерів України. Його поява була однією з умов фінансової допомоги Україні з боку Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду. Активісти громадських антикорупційних організацій називають його «єдиним незалежним правоохоронним органом». Директор НАБУ України Артем Ситник назвав неприпустимим ухвалення законопроекту і спрогнозував, що «у запропонованій редакції буде заблоковано всю правоохоронну систему», — сказав Ситник журналістам у Києві. За його словами, проти ухвалення такого закону вже виступило Міністерство юстиції. У Генпрокуратурі України теж висловилися проти ухвалення даного законопроекту, який «створить низку ризиків порушення прав людини і можливість зловживань», а також «руйнуватиме основи кримінального судочинства».  

Посли країн Великої сімки в Україні попередньо вже висловили стурбованість можливим схваленням законопроекту, який, як заявляють у НАБУ, посилить контроль Бюро з боку Генпрокуратури та Служби безпеки України і фактично «дозволить їм встановити контроль над НАБУ». Посол Італії в Україні Давіде Ла Чечіліа написав на своїй сторінці в мікроблозі Twitter, що він і його колеги вважають проект закону таким, що «становить ризик для боротьби з корупцією”.

Депутати виправдовуються

Законопроект 13 квітня вже був ухвалений Верховною Радою в першому читанні. 17 травня поправки до нього має розглядати парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності, а вже наступного дня очікується винесення документу на остаточне затвердження депутатами. Незважаючи на суспільний резонанс і протести, голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив про «високу вірогідність ухвалення законопроекту депутатами». І прихильники у цього законопроекту справді є.

Олег Барна

Олег Барна

Член фракції Блок Петра Порошенка Олег Барна в інтерв’ю DW сказав, що насправді законопроект скерований не проти НАБУ, а покликаний запобігти використанню владою правоохоронних органів, як інструменту політичних переслідувань. «Я сам свого часу став жертвою повторного відкриття кримінальної справи проти моїх родичів, як засобу тиску на мене за мою принципову політичну позицію. В Україні це поширена практика і як спосіб політичних переслідувань, і як спосіб здирництва з боку можновладців чи правоохоронців», — сказав Барна.

Його колега з опозиційної фракції Радикальної партії Ігор Попов, який є одним з ініціаторів законопроекту та заступником голови парламентського комітету із запобігання і протидії корупції, також у розмові з DW запевнив, що документ має покласти край «правоохоронному рекету». «НАБУ скаржиться, що цей закон може поховати 10 їхніх кримінальних проваджень і чотири справи, що вже передані до судів. Але ми хочемо вийти на компроміс і схвалити, наприклад, поправку про те, що відновити не можна буде лише те провадження, яке було закрите за рішенням суду, а не якогось детектива, слідчого судді чи прокурора. Тобто, ми працюємо над тим, як вирішити одну проблему і не створити нову», — пообіцяв Попов.

Активісти ж обіцяють і надалі пильно стежити за законодавчими перипетіями у Верховній Раді.



Читайте также: