НБУ погіршив свій попередній прогноз зростання економіки

logo


18.07.2017 10:00

 НБУ погіршив свій попередній прогноз зростання економіки

Нацбанк переглянув основні економічні маяки на цей рік. Так, замість запланованого раніше збільшення ВВП країни на 1,9%, тепер передбачається лише 1,6%. Прогноз інфляції не змінився — 

Оцінки зростання економіки на 2018 і 2019 роки наразі також ті самі — 3,2% і 4% відповідно. Цікаво, що перед цим Кабмін також змінив свій прогноз щодо ВВП — з 3% до 1,8%.

— Про що свідчить зміна даних цифр?

— Такі мінімальні коливання показують, насамперед, що в нас дуже незначні завдання в економіці, — каже Володимир Лановий, директор Центру ринкових реформ. — Зростання на 1,6% — це, по суті, тупцювання на місці, яке свідчить про стагнацію економіки та її загнивання. І навіть, якщо ВВП буде на 0,3% більшим, то навряд чи ми помітимо це.

— Однак якщо прогноз знижено, то справи йдуть не дуже добре. У чому причина?

— Уряд прийняв дуже дефіцитний бюджет, взяв багато додаткових кредитів для того, щоб профінансувати цей дефіцит. Не встигли наші керівники прийняти бюджет на цей рік, як заявили, що потрібно капіталізувати Приватбанк на 120 мільярдів гривень. А це додатковий дефіцит бюджету, який формально не включений у бюджетні процедури. Як погасити ще ці 120 мільярдів? Йдеться про надзвичайні навантаження! Пообіцяли, що це зроблять за рахунок облігацій, що впливу на інфляцію не буде, друкування зайвих грошей — також. Однак це неправда.

— Що доводить, що всі ці заяви були брехнею?

— Виступ голови Приватбанку Олександра Шлапака. Він сказав: не даватимуть грошей із центрального банку в Приватбанк — я йду з посади. Отже були домовленості, що друк зайвих грошей таки відбуватиметься. У результаті, в січні Нацбанк надрукував більше як 30 мільярдів і передав Приватбанку, тому й затримки з виплатами, у тому числі з банкоматів, були одразу вирішені. Однак одразу в січні-лютому інфляція стрибнула до 2,1%. Це ненормальні темпи, які означають, що за рік може бути 25 — 30%. Проте це не зупинило друкування грошей.

А нещодавно пан Шлапак сказав, що таки йде з Приватбанку. І стало відомо, що Нацбанк надрукував додаткові гроші, монетизував їх і передав на покриття боргів, провалів, розривів у балансах Приватбанку. Відтак маємо подвійну інфляцію порівняно з тією, яка була торік.

— У НБУ скромно зазначили, що «прискорення інфляції до 13,5% у травні й до 15% в червні дещо перевищувало траєкторію прогнозу НБУ». Що це означає для економіки?

— Чим вища інфляція, тим менший фізичний обсяг виробництва. Тобто якщо підвищення цін є більшим, ніж планувалося, то реальне фізичне зростання ВВП є меншим. Відбувається розхитування фінансової системи, що негативно позначається на споживачах, вкладниках, активності в економіці. Немає ресурсів для заощаджень, інвестицій, тобто для того, щоб пожвавити економіку.

— Яка ситуація з виробництвом продукції, особливо тієї, яка йде на експорт?

— Щодо промислових галузей, то вони, на жаль, застарілі й навіть морально деградовані. Їхня продукція не користується особливим попитом. Деякі експерти кажуть, що треба чекати, доки на світових ринках зростуть ціни на метал. Мовляв, тоді обсяги експорту будуть більшими й до нас буде надходити більше валюти. Але така позиція неправильна, бо тоді ми не розвиватимемося. Хоча в першій половині цього року світові ціни на сировину дещо зросли після провалу минулих років, та це не витягне економіку в цілому, не дасть ресурсів для інвестицій.

Якщо говорити про аграрний комплекс, то тут дуже цікава ситуація. Торік урожай зернових і багатьох інших культур був рекордним, але виробництво в сільському господарстві за минулий рік продемонструвало -2,5%. І така тенденція продовжується також в цьому році. Аграрне виробництво не зростає. 

— У чому причина?

— Річ у тому, що зерно вивозиться за кордон, а всередині країни його не вистачає. Відтак худобу ріжуть. Відповідно на ринку бракує м’яса й молока. Показники тваринництва падають. Уся модель аграрного комплексу працює на експорт. Гроші заробляють за кордоном інвестори та посередники, а нам дістається лише частина вартості й частина валютної виручки. Наш аграрний комплекс міг би давати чимало прибутків, але в Україні діє модель бананової республіки.

Світлана ОЛІЙНИК

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter