Наша економічна політика надто непрогнозована для іноземних інвесторів – Новак

logo


У світі є 40 трильйонів доларів для інвестицій, частина з яких могла б дістатися Україні, заявив днями президент Світового банку Джим Йонг Кім. На думку президента Комітету економістів України Андрія Новака, претендувати на капіталовкладення можливо лише за умови поліпшення інвестиційного клімату, зокрема й відкриття ринку землі. Зробити це неодноразово радили міжнародні організації-донори України. Зі свого боку, представник Національної антикризової групи Тарас Загородній скептично ставиться до цих рекомендацій, які, вважає він, можуть «зациклити» державу на сільському господарстві.

Pop-out player

Експерт Інституту економічних досліджень Віталій Кравчук каже, що 40 трильйонів доларів Україна точно не отримає, але на певну суму все ж таки може розраховувати. Ці гроші підуть на розвиток країни, зазначає експерт.

Стандартний бюджет витрат Світового банку для України – це кілька мільярдів доларів на кілька років

«Стандартний бюджет витрат Світового банку для України – це кілька мільярдів доларів на кілька років. Якщо якісь гроші будуть виділені – це буде на підтримку реформ загальних (це ближче до кредиту МВФ), або на проектні цілі, тобто на конкретний проект. Наприклад, побудувати п’ять модельних лікарень чи міст, чи дорогу, грубо кажучи».

Ще одним варіантом підтримки Кравчук називає так звану бюджетну: інвестицій в бюджет за умови прийняття конкретної реформи.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак нагадує, що на заваді притоку іноземного капіталу в Україну стоїть поганий інвестиційний клімат, що підтверджує поточний рівень інвестицій.

За 10 місяців цього року реальних прямих іноземних інвестицій приблизно лише півмільярда доларів. В найкращі роки на рік приходило сім мільярдів доларів

«За 10 місяців цього року в Україну надійшло 1,6 мільярда доларів. З них більше половини – офшори, в основному Кіпр, тобто це гроші фінансово-промислових груп, які вони проганяють через офшори. Реальних прямих іноземних інвестицій приблизно лише півмільярда доларів. Для порівняння: в найкращі роки – це приблизно друга половина 2000-х – в нас на рік приходило сім мільярдів доларів. Тоді в нас був ріст ВВП 11-12% на рік», – порівняв він в ефірі «Ранкової Свободи».

Економіст впевнений, що для збільшення інвестицій необхідні реформи, в першу чергу: реформа податкової та банківської систем.

Найголовніший бар’єр – це навіть не корупція, а те, що економічна політика уряду та Нацбанку непрогнозовані

«В нашу фінансову систему вкладати гроші ніхто не хоче перш за все тому що це надто ризиковано, а найголовніший бар’єр – це навіть не корупція, а те, що економічна політика уряду та Нацбанку непрогнозовані. В непрогнозоване середовище ніхто великі гроші вкладати ніколи не буде», – пояснює Новак.

Рекомендації міжнародних організацій запровадити в Україні відкритий ринок землі Новак вважає цілком виправданим вже тому, що ринок фактично є, хоч і нелегальний, а розробка адекватного законодавства захистила б власників паїв, які здають їх в оренду.

«Що мають власники паїв? Дуже великий період часу вони мали бартер: декілька мішків якогось продукту – цукру, борошна чи гречки. Останні роки вони нарешті отримують гроші, але які гроші? Мізерні, копійки, за які власник паю не може проіснувати не те що рік, а навіть місяць. Оце наслідок того, що юридично ринку немає, а фактично він чорний», – переконаний Новак. На його думку, ринок землі дозволив би цивілізовану та прозору процедуру не лише продажу, а й оренди за справедливу ціну.

Керівний партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній не вважає, що рекомендації Світового банку треба беззастережно брати на озброєння. Зокрема, це стосується ринку землі.

Коли нас заштовхують в сільськогосподарську нішу – це позавчорашній день. Масову зайнятість в країні може дати тільки переробна промисловість

«Коли нас заштовхують в сільськогосподарську нішу – це позавчорашній день. Сільськогосподарські так звані наддержави зникли ще в 19 столітті. Масову зайнятість в країні може дати тільки переробна промисловість», – переконаний він.

Загородній побоюється, що надмірна концентрація на агропромисловому секторі може спричинити відтік робочої сили. Єдиним винятком він називає перетворення агрохолдингів на агропромислові, коли, окрім сільського господарства, підприємство розвивається і в інших галузях.

Нікому в світі не потрібен потужний конкурент, тому слід зважати на це, а не на те, що нам хтось говорить

«Коли розвивалася в тому числі Південна Корея, яка будувала власну промисловість всупереч порадам західних інституцій, які говорили, що це ризиковано і так далі, а потім, коли вона «вистрибнула», вони стали конкурентами, – наводить приклад Загородній. – Нікому в світі не потрібен потужний конкурент, тому слід зважати на це, а не на те, що нам хтось говорить. Є купа грошей, які можна залучати по-іншому, а не через бюрократичні структури».

Андрій Новак загалом схиляється до думки, що для такої великої країни, як Україна, недоцільно концентруватись на обмеженій кількості галузей, які можна було б розвивати за підтримки міжнародних донорів.

Він вважає, що саме інвестиції банківського сектору, представником якого є Світовий банк, є найбільш об’єктивним критерієм, що саме має найбільше перспектив у країні на даний момент.

Україна повинна прагнути стати Китаєм в центрі Європи і намагатись виробляти все, що тільки можливо

«Я б сказав, що Україна повинна прагнути стати Китаєм в центрі Європи і намагатись виробляти все, що тільки можливо. В принципі, це те, чим була українська економіка 26-27 років тому. Ми втратили зв’язки радянські – що заважає замінити їх світовими і працювати з корпораціями європейськими, південнокорейськими, японськими, китайськими, американськими?» – запитує Новак. Україна, за його оцінками, має достатньо дешевих ресурсів та робочої сили, щоб нарощувати власне виробництво – не вистачає лише поліпшення інвестиційних умов.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі