На товарних ринках запровадять нові фінансові інструменти

logo


НКЦПФР за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» провела круглий стіл на тему: «Чому товарним ринкам потрібні нові фінансові інструменти та як захистити їх учасників». У ньому взяли участь народні депутати, представники Національного депозитарію, Держрезерву, Групи «Нафтогаз», юридичних компаній, учасники ринку капіталу, а також фахові експерти.

ЗАКОНОПРОЕКТ №7055

Як зазначається у прес-релізі Комісії, створення умов для прозорого ціноутворення, впровадження фінансових інструментів хеджування ризиків на валютному та товарному ринках, введення чітких правил роботи та механізмів захисту прав інвесторів – це принципові вимоги для побудови розвиненого фінансового сектору, що запроваджуються законопроектом «Про ринки капіталу та регульовані ринки» (реєстраційний №7055), який знаходиться на розгляді у Верховній Раді.

Ринкові механізми, завдяки яким створювались найбільш міцні економіки світу, в повній мірі невдовзі запрацюють і в Україні. Зазначений законопроект охоплює діяльність фінансових інститутів та найбільших товарних ринків. Він створює правове поле для функціонування в Україні деривативів як одного з головних інструментів хеджування ризиків та згладжування цінових коливань у різних сегментах економіки: агропромисловому, банківському, енергетичному тощо.

Прийняття нового закону суттєво розширить перелік фінансових інструментів, а виробникам, зокрема аграрної та енергетичної продукції, надасть можливість більш ефективно управляти своїми ризиками. Наприклад, виробник сільськогосподарської продукції отримає можливість захищати себе від падіння цін на майбутній врожай. Запровадження процентних деривативів дозволить інвесторам зафіксувати дохідність за борговими зобов’язаннями, забезпечивши прийнятний для себе рівень ставок за депозитами, а позичальникам – захиститися від підвищення процентних ставок.

Використання деривативів у фінансовій системі здатне знизити залежність від цінових та валютних коливань. Зокрема, компанії, які закуповують товар за кордоном, отримають можливість використовувати деривативи на валюту як інструмент захисту від потенційних збитків у разі валютних коливань у майбутньому.

Світовий досвід обігу деривативів як фінансових інструментів має відносно недовгу історію, проте вони вже зарекомендували себе невід’ємним елементом фінансових ринків. Про це свідчать обсяги коштів, що інвестуються в ці інструменти. За даними Банку міжнародних розрахунків (BIS), вартість відкритих позицій у вересні 2017 року лише за біржовими ф’ючерсами і опціонами перевищувала $86 трлн. Номінальна вартість позабіржових деривативів у сім разів перевищувала вартість біржових.

За оцінками міжнародних та вітчизняних експертів, побудова в Україні повноцінного ринку деривативів лише на аграрну продукцію (зерно, кукурудза, соняшник) та енергоносії (газ, електроенергія) дозволить створити ринок обсягом близько $30 млрд. на рік. Вартість контрактів на валютному та інших товарних ринках, за аналогією зі світовою структурою ринків фінансових інструментів, може скласти $10 млрд. на рік. При цьому кожен із сегментів має потенціал для подальшого зростання.

Поява нових інструментів має супроводжуватися запровадженням механізмів захисту учасників ринку, які укладають транзакції з такими інструментами. Це стосується, зокрема, нових концепцій ліквідаційного неттінгу та остаточності розрахунків, які покликані знизити ризики, властиві платіжним та депозитарним системам, та забезпечити їхню стабільність та ефективну роботу.

Крім того, для мінімізації ризиків, пов’язаних із втратою коштів за відсутності достатніх знань з інвестування, законопроект передбачає впровадження концепції кваліфікованих інвесторів – осіб, які професійно займаються інвестиційною діяльністю й усвідомлюють всі її ризики.

ПІДГРУНТЯ ДЛЯ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН

Згідно з інформацією, наведеною на офіційній сторінці НКЦПФР у Facebook, Голова Комісії Тимур ХРОМАЄВ на круглому столі зазначив: «Нам потрібно активніше рухатися в бік правил європейського фінансового ринку. З прийняттям минулого року закону №2210 (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів) ми перегорнули першу сторінку і тепер готуємось до більш активної імплементації євродиректив.

2018 рік повинен стати дуже важливим у реформі законодавства ринку капіталу. Законопроекти №6303 (щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу) і №7055 (про ринки капіталу і регульовані ринки), які вже знаходяться на розгляді Верховної Ради, є якірними для нас. Їх прийняття дозволить зробити якісний стрибок у розвитку ринку і активніше інтегруватись до міжнародних ринків. Це також дасть можливість іноземним гравцям активізувати роботу на нашому ринку.

Що найголовніше, законопроект №7055 дозволить ліквідувати хаос – майже повну відсутність правил на українському ринку. Якщо порівняти наші кроки щодо розвитку законодавства з підняттям на вершину Еверест, то цей законопроект – це наш «базовий табір». Його прийняття стане потужним ривком вгору, який дозволить активніше розвивати інші інструменти, інфраструктуру, оскільки вже буде закладене підґрунтя для глобальних змін».

Говорячи про важливість законопроекту про ринки капіталу та регульовані ринки (№7055), народний депутат України Руслан ДЕМЧАК підкреслив: «Якщо ринку потрібні інструменти, які запроваджує законопроект №7055, то за нього проголосують і депутати. Ринок повинен активніше доносити свої потреби нам – депутатам. Хіба нас влаштовує сьогоднішній ринок капіталу? Ні, не влаштовує. Законопроект №7055 дає змогу регулювати ті сфери, які раніше залишалися неврегульованими, і саме тому не розвивалися.

Законопроектом запроваджується серед іншого таке важливе поняття, як торговий репозиторій. Це як кредитний реєстр Нацбанку, де буде накопичуватися вся інформація по укладених угодах. Ринок відкриється для нових інвесторів, і збільшиться сама база для укладання таких договорів.

У нас є і свої продавці, і є свої покупці. Чому ми не можемо сформувати товарний біржовий ринок саме тут – в Україні? У нас виросте базис торгівлі і виросте об’єм інвестицій, якими ми будемо оперувати в межах своєї країни».

«Якщо законопроект №7055 створює правила для регульованих ринків, то законопроект №6303 підвищує повноваження регулятора цих ринків. У нас не повинно виникати сумнівів, чи повинно підвищувати повноваження регулятора. Це догма. Становлення ринку повинно супроводжуватись становленням компетентного і сильного регулятора ринку. Якщо арбітру не дати свисток та червону і жовту картки – такий арбітр нічого не зможе зробити на своєму полі», – додав Руслан Демчак.

Зі свого боку Заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія ВІТКА повідомила: «По-перше, нові фінансові інструменти потрібні реальному сектору – товарним ринкам. Адже вони дають можливість учасникам цих ринків управляти ризиками інфляції, зміни ціни тощо. Вони потрібні задля прозорості та справедливості ціни на базовий товар. Це підтвердили такі впливові стратегічні гравці, як Нафтогаз і Державний резерв. Для Нафтогазу – це можливість формування справедливої ціни на природний газ усередині країни. Для Держрезерву – це можливість ефективніше управляти стратегічними резервами держави, такими як аграрна продукція та нафтопродукти.

По-друге, це потрібно учасникам ринку капіталу, оскільки відкриває для них величезні можливості і дає нові фінансові інструменти для роботи, але з цими можливостями приходять також і додаткові зобов’язання, і вища відповідальність. Вони повинні це розуміти.

По-третє, законопроект №7055 знижує в цілому ризики української юрисдикції, що дуже важливо для інвесторів і контрагентів українських компаній. Оскільки він встановлює правила, які працюють у розвинених країнах.

І, по-четверте, такі зміни, безумовно, повинні супроводжуватись становленням компетентного і сильного регулятора ринку капіталу».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Переглядів: 8