На шляху до адаптації законодавства

logo


23 жовтня, Розділ Новини, переглядів 0

9 жовтня 2017 року голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар взяла участь у спільному засіданні круглого столу Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин і Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції на тему: «Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері агропромислового комплексу: досягнення, пріоритети та виклики».

В ході засідання Ірина Паламар висловилась про реорганізацію Держветфітослужби. Доповідач нагадала, що у 2014 році в Україні в черговий раз було розпочато процес реорганізації Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, внаслідок чого утворено  нову структуру — Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, до якої також приєднано —  Державну   інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу.

Однак проведена реорганізація шляхом об’єднання в одній службі декількох не виявилася ефективною, адже роль ветеринарної служби, ветеринарів та фітосанітарів було знижена, що призвело до зменшення контролю за якістю та безпечністю продукції, різноманітними епізоотіями, зокрема, АЧС. Відзначається недостатність ветеринарних служб на місцях та координації з ними Держпродспоживслужби України.

«В рамках адаптації українського законодавства до законодавства ЄС в сфері контролю за якістю та безпечністю харчових продуктів, а також за епідеміологічною ситуацією, потрібно, передусім, перевести Держпродспоживслужбу в підпорядкування Кабінету Міністрів України, — прокоментувала Ірина Паламар. – Або ж розділити сфери технологічного (захист прав споживачів) та фітосанітарного контролю. Звичайно, важливо збільшити фінансування Держпродспоживслужби, аби мати фінансові інструменти для її ефективної роботи. А задля успішної боротьби з епізоотіями необхідно створити спеціальні підрозділи карантинної поліції, а також скасувати мораторій на перевірки господарств».

Іншою темою, про яку говорила у своєму виступі Ірина Паламар, стала низка пропозиції щодо адаптації законодавства України в сфері сільськогосподарської кооперації до законодавства ЄС.

Зокрема, спікер зазначила, що в країнах з подібним до України аграрним потенціалом сільськогосподарська кооперація розвивається дуже потужно, і відіграє важливу економічну роль: це шлях до розвитку як сільськогосподарського виробництва, так і сільських територій, вирішення питань зайнятості та доходу на селі.

Якщо звернутися до міжнародної статистики, на сьогоднішній день у світі діє понад 700 тис. кооперативів, які включають 120 видів діяльності й об’єднують близько 800 млн дорослого населення планети. Зокрема, 63% кооперативів знаходиться в Азії, 22% — в Європі, 13% — в Америці і 2% — в Африці. Основна перевага європейських кооперативів — це пропозиція екологічно чистої продукції.

«Україна має всі перспективи для розвитку кооперативного руху, — сказала у своєму виступі Ірина Паламар. — Лише на сільських територіях нашої країни проживає близько 14 млн осіб, а це — близько 5,4 млн домогосподарств, з яких майже 80% мають потенціал для об’єднання в кооперативи. Тому для України важливо адаптувати низку законів про сільськогосподарську кооперацію до законодавства ЄС. Наприклад, на рівні як законодавства ЄС діють норми про підтримку сільськогосподарської кооперації, часткову компенсацію сільськогосподарським кооперативам вартості підготовки фахівців (протягом перших 3-5 років діяльності».

Доповідач звернула увагу, що в Україні вже є 2 зареєстрованих законопроекти про сільськогосподарську кооперацію (№6527 та №6527-1). У законопроекті №6527, стаття 30, частина 2 сказано, що забезпечення здійснення кооперативної освіти накладається на органи управління сільськогосподарського кооперативу. Але така норма не відповідає духу європейського законодавства.

Крім того, в законопроекті №6527 нічого нового не пропонується щодо державної підтримки кооперації, відмінного від того, що вже було прописано в чинному Закону «Про сільськогосподарську кооперацію».

Також у своєму виступі Ірина Паламар висловилася і про  необхідність  визначити на законодавчому рівні правові засади функціонування ринку біометану, тобто, створити окремий закон про ринок біометану, або доповнити відповідними пунктами загальний закон про ринок газу (Закон України «Про ринок природного газу» у новій редакції).

«Розвинуті країни світу давно використовують «зелену» енергетику, — відзначила Ірина Паламар. – Відходи сільського господарства – це відмінна сировинна база для біогазових станцій. Завдяки переробці відходів на біогазових установках підприємства  та держава зможуть не лише дбати про екологію, але  й заробляти, продаючи біогаз як альтернативу дорогому природному газу. Але задля упровадження таких інновацій потрібно адаптувати українське законодавство до норма ЄС у сфері утилізації та використання відходів  сільського господарства, стимулювання будівництва біогазових станцій, виробництва та використання біометану».

«На засіданні піднімалися вкрай важливі аспекти щодо адаптації українського законодавства до законодавства ЄС в агросфері. В усьому цивілізованому світі законодавство в аграрній сфері передбачає передусім державну підтримку виробників та належний санітарно-епідеміологічний контроль. Звичайно, попереду ще багато роботи, і ми – громадські організації раз із іншими членами Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин і Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції будемо й надалі активно працювати в даному напрямку» — зазначила Ірина Паламар.

Схожі новини