Мораторій на землю: що чекає українських власників паїв

logo


Мораторій на землю: що чекає українських власників паїв

Тотальна заборона на продаж землі сільськогосподарського призначення порушує права громадян в Україні. Таке рішення виніс Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 22 травня за позовом двох пенсіонерів до держави.

ЄСПЛ вважає, що влада повинна прийняти більш збалансований закон і забезпечити реалізацію майнових прав людей, які володіють земельними паями. Значення цього рішення важко переоцінити. Відкриття ринку землі, тобто вільного продажу земельних ділянок, очікують приблизно 7 млн ​​українських громадян-власників.

Замість цього мораторій щорічно продовжують, мотивуючи тим, що захищають українську землю від «розпродажу» і концентрації в руках декількох великих власників. Зняття заборони на продаж – умова співпраці з МВФ. Україна взяла на себе зобов’язання виконати її ще у 2017 році, але свідомо ігнорує.

Що означає рішення ЄСПЛ для землевласників і які шанси на його реалізацію в Україні – розбираємося у нашому спецматеріалі.

Мораторій на землю та рішення ЄСПЛ

Реформа землі в Україні стартувала практично відразу після розпаду Радянського союзу. На першому етапі це були інвентаризаційні заходи, видача документів на землю і напрацювання нової законодавчої бази. У 2001 році був прийнятий Земельний Кодекс, який закріпив право приватної власності на земельні ділянки. А через рік, в 2002 році, був введений мораторій на продаж землі, який з тих пір постійно продовжувався.

Аргументи України щодо продовження мораторію

У рішенні Суду наводяться аргументи України, які використовувалися владою при листуванні в рамках розгляду спору. Метою мораторію у широкому сенсі був захист національної та продовольчої безпеки держави.

«Випуск землі в обіг погрожував її концентрацією в руках магнатів або іноземних і недружніх сил … а також зубожінням сільського населення»

Разом з тим, Україна ставила перед собою мету дозволити купівлю та продаж сільськогосподарських земель після створення відповідної ринкової інфраструктури.

«Всупереч цій проголошеній меті, початковий мораторій кілька разів продовжувався і в даний час діє як безстроковий, незважаючи на граничні терміни дії законодавства для врегулювання питання»

У таких намірах Суд побачив відсутність узгодженості з боку влади, що і стало «ключовим фактором для Суду у зв’язку з його виявленням порушення прав власності заявників».

Про позов громадян проти України та рішення ЄСПЛ

Двоє українських пенсіонерів із Західної України подали позов до Європейського суду з прав людини проти держави Україна. Софія Зеленчук (Івано-Франківська обл.) та Віктор Цицюра (Тернопіль) звернулися до європейського правосуддя для захисту своїх майнових прав, гарантованих Конституцією України.

Оприлюднене рішення ЄСПЛ дослівно говорить:

«У сьогоднішній постанові судової палати у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що мало місце порушення статті 1 Першого протоколу № 1 (захист майна) Європейської конвенції про права людини»

У тексті рішення йдеться про те, що аргументи української влади про необхідність мораторію як захисту від спекуляцій із землею та концентрації її в руках окремих власників не є достатньо переконливими в силу суперечливої ​​практики.

«Суд встановив, що держава не забезпечила справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та майновими правами заявників. Було також незрозуміло, чому менш обмежувальні заходи не будуть ефективними для досягнення тих же цілей»

ЄСПЛ вимагає перегляду чинного мораторію на продаж землі для забезпечення реалізації майнових прав громадян України. Іншими словами – замінити жорстку заборону на продаж більш лояльними нормами:

«Суд постановив, що влада повинна вжити законодавчих заходів для забезпечення необхідного справедливого балансу для власників сільськогосподарських угідь, хоча це не означає, що Україна повинна негайно ввести необмежений ринок щодо сільськогосподарських земель»

Рішення ЄСПЛ зобов’язало Україну виплатити позивачам грошову компенсацію на судові витрати у розмірі 3 000 євро кожному. В цілому, подібні позови не передбачають матеріального відшкодування. Істотна обмовка рішення Суду – якщо влада не  розпочне достатніх заходів для законодавчого врегулювання балансу інтересів землевласників і суспільства, позиція матеріального відшкодування буде переглянута.

Що означає це рішення

Основний зміст рішення Європейського суду з прав людини полягає в тому, що у нинішньому жорсткому вигляді мораторій порушує права власників паїв, які не зацікавлені займатися фермерством або концентрацією земельних ділянок, а бажають реалізувати свої майнові права на продаж.

Держава проводить непослідовну політику щодо заборони на відчуження землі і перекладає «надмірне навантаження» мораторію на самих землевласників. А пояснити «найжорсткіший з усіх перехідних економік» підхід до заборони на продаж влада України не змогла.

У рішенні ЄСПЛ сказано про те, що тільки Україні вирішувати, яким чином врегулювати ринок землі у своїй країні. І Суд не має права диктувати, як саме.

Як вважає експерт МФ «Відродження» Тарас Качка, рішення ЄСПЛ має чіткі наслідки для України.

«ЄСПЛ фактично змусив Україну скасувати мораторій до кінця цього року. Суд зазначив, що проблема, яка тягне порушення статті 1 протоколу № 1, стосується законодавчої ситуації як такої, і висновки Суду поширюються далі, ніж на  інтереси виключно заявників у цій справі. Суд вважає, що Україна повинна прийняти відповідні законодавчі або інші загальні заходи, щоб забезпечити належний баланс між власниками сільськогосподарських земель та інтересами суспільства, відповідно до принципів захисту права власності, визначеними ЄСПЛ»

Іншими словами, суд вимагає вирішити питання з мораторієм, затвердивши більш лояльне до власників паїв правове поле. Тут матеріальне застереження зіграє свою ключову роль:

«Коли в грудні Рада знову спробує продовжити дію мораторію, це буде означати одне: Україна не тільки не виконує рішення суду, але і йде проти його волі. Відповідь ЄСПЛ буде простою: з часом Суд перейде до практики швидкого і майже автоматичного присудження грошової компенсації заявникам зі схожими позовами»

У майбутньому це може привести до мільярдних збитків з боку держави.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса висуває зворотні припущення. На його думку, рішення ЄСПЛ не вплине на зняття заборони.

«Рішення ЄСПЛ – це аргумент, але не пряма вказівка»

На відміну від Конституційного Суду України, який міг би просунути вирішення усієї ситуації. Але Конституційний суд, як відомо, у лютому 2018 року відмовився розглядати це питання.

«Якби Конституційний суд ухвалив, то це було б якесь рішення. Але, на жаль, в нашій країні навіть не стануть це розглядати»

Подібну думку поділяє і перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк:

«ЄСПЛ не зобов’язував Україну зняти мораторій на продаж землі, хоча саме в такому формулюванні новина розійшлася у багатьох ЗМІ. Видати таку директиву ззовні в принципі неможливо, ми суверенна держава. Більш того, в обґрунтуванні свого рішення суд визнає, що держава має право і може вдаватися до контролю використання приватної власності в ім’я загального блага»

Але значення рішення все ж величезне, вважає чиновник.

«Вперше організація такого рівня визнала, що у тому вигляді і формі, в яких мораторій на продаж землі діє в Україні, він обмежує права громадян і його не можна порівняти з метою, яку переслідує. А кінцева мета, як ми пам’ятаємо, – це створення ринку землі»

Мартинюк припускає, що компенсаційні застереження спричинить нові позови проти України і це може стати стимулом для держави зрушити питання з мораторієм.

Рішення важливе. Воно піднімає питання обмеження майнових прав людей в Україні на новий рівень. Якщо країна йде євроінтеграційним шляхом, то і ключові закони повинні забезпечувати захист і реалізацію прав громадян на практиці. У випадку з мораторієм на продаж землі цей принцип не працює. Поки що.

Рішення Європейського Суду з прав людини може стати індикатором готовності країни відмовитися від жорстких і непослідовних заходів у питанні врегулювання ринку землі. І посприяти припиненню 16-ти річної практики необґрунтованих порушень прав землевласників в Україні.

Марія Гелюх



Читайте также: