Монетизація субсидій: на що розраховувати людям?

logo


Чергові новації від уряду в галузі оплати за житлово-комунальні послуги, попри райдужні обіцянки посадовців, змушують українців очікувати на ще одне «затягування поясів».

Підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги нібито до економічно обґрунтованого рівня (проте ніхто з простих українців досі так і не второпав, на чому ґрунтується, даруйте за тавтологію, отой «економічно обґрунтований» рівень) обернулося для країни запровадженням механізму надання субсидій.

Пізніше, зважаючи на досвід інших країн, на порядок денний задля розв’язання проблеми поставили питання переходу на монетизацію житлово-комунальних пільг і субсидій, проте вже перші кроки з реалізації цього задуму довели: непродумані рішення урядовців здатні спровокувати у сфері оплати за житло справжній колапс. Opinion з’ясував, чому так сталося й чого чекати українцям уже в найближчому майбутньому.

«Вам призначено субсидію 0 грн»

Багато хто з експертів відразу назвав механізм надання субсидій на відшкодування людям частини оплати за житлово-комунальні послуги способом поповнення кишень олігархів, які «тримають» природні монополії, що відповідають за надання цих послуг. Проте з державної скарбниці на оплату субсидій пішло дуже багато коштів. І вже з цього опалювального сезону підхід до нарахування допомоги на оплату ЖК-послуг змінили, додавши до середньомісячного сукупного доходу родини гроші, яких люди в очі не бачать, тому що їх апріорі немає.

Так, одна моя знайома, яка мешкає в Києві з двома доньками (дівчата-погодки не так давно закінчили вчитися й поки не можуть знайти роботу за фахом), торік субсидію отримувала, а цього року її не призначили. Звернувшись за роз’ясненнями, чому так сталося, адже статки сім’ї не зросли, жінка отримала від райуправління праці та соцзахисту приблизно таку відповідь: «Розрахунок субсидії на опалювальний сезон у жовтні здійснюється на підставі доходів за перший-другий квартали поточного року (раніше брався до уваги попередній рік – прим. авт.). Враховуючи викладене, житлова субсидія призначена з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно … і становить 0 грн», оскільки «розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування ЖКП не перевищує обсягу визначеного КМУ обов’язкового відсотка платежу (27,32 %)».

Жінка за голову схопилася: як так сталося?! Та виявилося, що уряд своєю постановою від 27 квітня 2016 року вніс зміни до положення про нарахування субсидії, та відтепер для людей працездатного віку, «які не працюють, до сукупного доходу за кожний місяць враховується дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб». Тобто у відділі нарахування субсидій із благословення уряду просто взяли зі стелі по два прожиткових мінімуми на кожну з доньок і «додали» цю суму до грошей, які отримує мати, а потім із чистою совістю намалювали цій родині нуль гривень допомоги. Як гадаєте, скільки українських родин таким чином викинули поза межі субсидійного механізму допомоги?

Монетизація по-українськи

Окрім цього, з 1 січня 2018 року в країні запроваджено монетизацію субсидій, тобто старт переходу на розрахунки живими грошима, про що йшлося вже давно. План такого переходу, який передбачає три етапи, розроблено Мінфіном. Якщо коротко, то на першому монетизація розрахунків за субсидіями має відбутися на рівні підприємств, що постачають населенню житлово-комунальні послуги. Другий етап, як стверджують фахівці Міністерства фінансів, – це створення інфраструктури, єдиного реєстру й бази даних громадян, які є отримувачами субсидій, їхня верифікація тощо. Тобто підготовка системи надання субсидій на рівні домогосподарств. І третій етап – це власне запровадження монетизації на цьому рівні, або переведення допомоги для людей у грошову форму.

Щойно зіткнулися з першим етапом – як отримали отого млинця, який у народі називають глевким: новий механізм, як відразу зазначили в прес-службі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, заблокував відшкодування підприємствам ЖКГ й ОСББ пільг і субсидій на оплату комунальних послуг, тож ситуація «вимагає негайного реагування з боку Мінфіну». Що цікаво, у Мінрегіоні підкреслили, що подібне рішення Міністерства фінансів виявилося несподіванкою і для них, бо вони нічого такого не погоджували.

За словами заступника голови Національної ради з питань створення та функціонування ОСББ при КМУ й водночас президента громадської організації «Всеукраїнська рада голів ОСББ» Наталії Олійник, наказ Мінфіну, яким «затверджено порядок проведення органами казначейства розрахунків на заходи з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій із держскарбниці, збурив тих, хто утримує житло», оскільки «цим порядком голів ОСББ зобов’язано відкривати казначейські спецрахунки, на які надходитимуть субсидійні кошти, і навіть розписано, на що вони можуть піти». Але, як випливає з мінфінівського наказу, використати їх потрібно упродовж п’яти днів, інакше вони повернуться в бюджет.

Експерти пояснюють: уряд чомусь вирішив оголосити ОСББ надавачем послуг, хоч ні в юридичному, ні в економічному планах цей колективний власник будинку не може бути надавачем послуг, а субсидії й пільги – це державна допомога конкретним людям, які її потребують, а не об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків. І якщо ситуацію не врегулювати, у Мінрегіоні кажуть, що наслідки навряд чи комусь сподобаються. Представники ж ОСББ заявляють прямо: ситуацію потрібно скоригувати, інакше країну чекає колапс. Тож профільний віце-прем’єр Геннадій Зубко провів нараду з усіма причетними до розв’язання проблеми міністерствами й відомствами, за підсумками якої Мінфін отримав доручення виправити наслідки свого наказу, тобто врегулювати ситуацію.

Кабінет міністрів на своєму засіданні, яке має відбутися вже в середу 14 лютого, за словами прем’єра Володимира Гройсмана, планує зробити українцям, які отримують субсидії, своєрідний подарунок – змінити методику монетизації пільг і субсидій. Водночас Мінфін розпочав роботу над планом переходу до другого етапу реформування системи надання субсидій – запровадження механізму монетизації на рівні родин. Чи матимуть люди від того реальне спрощення своїх проблем, покаже найближчий час.

Думка експертів

Олексій Кучеренко, глава Всеукраїнської громадської організації «Спілка власників житла України», екс-міністр з питань ЖКГ, вважає, що говорити про монетизацію – означає дурити людей: «Насправді запроваджена в Україні система субсидій не робоча: монетизувати субсидії в такому обсязі для такої кількості людей, як це потрібно, неможливо за замовчуванням, а тому щось казати про монетизацію – це завідомо дурити українців. Будь-який фінансист пояснить вам, що потрібних для цього коштів у бюджеті просто немає. Нині ж є звичайні клірингові взаєморозрахунки обсягом до 31 млрд грн, тоді як загалом потрібно понад 70 млрд. Де взяти ще 40 млрд, яких не вистачає, ніхто не знає. Україна – єдина країна у світі, в якій настільки критична ситуація у цій сфері: оскільки коштів не вистачає, вся конструкція розсипається на очах.

Саме тому Мінфін схитрував і видав наказ нібито про монетизацію субсидій, котрий, по суті, зробив її неможливою. А люди, особливо з ОСББ, обурилися: вони вважають, що їм у цій ситуації повинні дати гроші. Але ж кошти для субсидій не беруться нізвідки – у нашій ситуації хтось один повинен заплатити за кількох інших, бо в більшості людей немає змоги платити за такими тарифами. Тобто ми знову впираємося в проблему неправильно розрахованих тарифів, непрораховану економічну модель, абсолютно по-дилетантськи побудовану задля отримання міжнародних кредитів, які не розв’язали жодної з реальних в Україні проблем.

А цю функцію слід було заздалегідь оптимізувати за базовим параметром. Наприклад, наперед визначитися, що понад 15-20 % людей у нас не можуть зайти в програму субсидій. І тоді задача спрощується: 80 % населення сплачуватиме тільки за 20 %. Ми ж поки маємо приблизно 50 на 50… Якщо зібрати загальні збори в будь-якому будинку і спитати в людей: хто готовий платити за сусіда? Переконаний, що ніхто. Саме тому ми зараз і маємо кризу неплатежів, яка супроводжується соціальним і політичним роздратуванням. Якщо на тлі цього підвищити для людей ще ціну на газ і тарифи на електроенергію, як планують в уряді, наслідки можуть бути вкрай критичними.

Як вивести країну з такої патової ситуації? Це макроекономічне багатопараметричне завдання. По-перше, потрібно максимально затискати тарифи, а не закладати в схеми крадіжки. Що таке втрати в мережах? Банальні крадіжки, які постійно “вішають” на кінцевого споживача. І таких моментів дуже багато. По-друге, на часі питання верифікації субсидій: у нас досі багато тих, хто не має права отримувати допомогу на оплату ЖКГ, але отримує її. Тому якщо не змінити підхід до самої системи, найближчим часом криза неплатежів тільки поглиблюватиметься, причому карколомно швидкими темпами».

Директор Аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко впевнений, що орієнтація влади має бути на людину, а не на газових олігархів: «Ініціатори цього починання (монетизації – прим. авт.) насправді давати людям гроші не хочуть. Те, що зараз відбулося, – це банальне спрощення фінансових розрахунків між бюджетом і надавачами послуг. І жодним чином не монетизація в тому розумінні, як це заведено в цивілізованих країнах. Там – а я сам бачив, як це працює – людина просто отримує на картку гроші (це може бути житлова субсидія чи допомога на харчування тощо) і сплачує з неї рахунки за комуналку чи йде в магазин, де може витратити тільки за цільовим призначенням – ні за алкоголь, ні за цигарки вона цими грішми не розрахується.

В Україні монетизація, тобто субсидія в грошовій формі, мала б сенс лише в разі чітко зафіксованої суми. А у нас як відбувається? Спочатку рахують, який у вас сукупний дохід, скільки ви платите за комуналку – і вже на основі цих даних вираховується розмір субсидії. Якщо ж людина починає економити, внаслідок вона отримує меншу субсидію, тобто в нас повністю вбито стимул до економії. А якби це була певна зафіксована сума субсидії – стільки-то людей, такий-то дохід, така-то субсидія, не прив’язана до того, скільки людина споживає, – тоді людина була б зацікавлена економити, тому що в неї залишились би зайві гроші, які людина могла б витратити, припустімо, на енергоефективність. Ось у цьому я вбачаю сенс монетизації. Проте я поки що від жодного з урядовців не почув, що вони хочуть запровадити саме такий механізм монетизації.

Що ж до самого механізму надання людям субсидій із державного бюджету, то це було й залишається узаконеним механізмом перекачування державних коштів у кишені олігархів. Вихід тут може бути тільки один – орієнтація влади має бути на людину, а не на газових олігархів і вигоду природних монополій, які на сьогодні фактично диктують свої умови, якщо йдеться про тарифи. Насправді це антиекономічна система. І тільки тоді, коли її буде зруйновано, а не вчергове перелицьовано, можна буде очікувати реальних змін на краще».

Арифметика субсидій

За даними Укрстату, торік у грудні субсидії отримували понад 6 млн 920 тис. українських родин з 14 млн 980 тис. У грудні 2016 року таких родин було всього трохи більше 4 млн 398 тис. Тобто якщо позаторік субсидії отримувало майже кожне третє домогосподарство (29,3 %), то у 2017 році – уже майже кожне друге (46,2 %).

Проте завдяки оновленій системі нарахування субсидій їхній розмір зменшився: з 1364,5 грн (середня субсидія, що припадала на одну сім’ю наприкінці 2016 року) до 993,4 грн (грудень 2017 року).

Найбільші субсидії торік отримували мешканці Тернопільщини та Львівщини (по 1554,1 грн і 1518,9 грн відповідно), тоді як Одеська та Закарпатська області, як стверджують в Укрстаті, мали найменші субсидії (у середньому по 548,7 грн та 630,2 грн відповідно).

Оскільки в бюджеті-2017 на житлово-комунальні субсидії було закладено 61,2 млрд грн, а загальна сума субсидій, які було нараховано домогосподарствам упродовж усього 2017 року, досягла 3 млрд 280,1 млн грн, і 66,3 млрд грн було нараховано організаціям-постачальникам ЖК-послуг, пізніше на цю статтю витрат довелося додавати ще 10 млрд.

У поточному році уряд запланував витратити на субсидії 71 млрд грн державних коштів.

Текст: Лариса Вишинська