Максим Безека: “Кремнієва долина” у Нідерландах врятує світ від голоду

logo


Нас хлібом не годуй, а дай створювати кумирів. Мало хто не чув про Ілона Маска, який планує освоювати космос. І не важливо, що ми про нього нічого не знаємо, та і в космосі не дуже то й розбираємося, але він – авторитет номер один. І все було б нічого, аби все, що поза “ідолом” не вважалося відсталим і не гідним уваги. Спробуємо це виправити хоча б в одному маленькому випадку.

Натомість, все трохи інакше. Наприклад, у сільському господарстві. Його ми часто асоціюємо з бабусями, які на вихідні їздять на дачу, де вирощують картоплю. Насправді ж, деякі країни досягнули у сільському господарстві такого рівня, який гідний славнозвісної Кремнієвої долини. Мова йде про Нідерланди.

Чому це питання взагалі важливе?

Земля повинна виробляти більше їжі в найближчі чотири десятиліття, ніж всі фермери в історії зібрали за останні 8 тисяч років.

Це тому, що до 2050 року на планеті буде проживати до 10 мільярдів людей. На сьогоднішній день ця цифра становить 7,5 мільярда. Якщо масового збільшення врожайності не буде досягнуто (це має супроводжуватися значним зменшенням використання води та викопного палива) мільярд чи більше людей може зіткнутися з голодом. Голод може стати найнагальнішою проблемою 21-го століття. Тут на перше місце виходять не лише площі родючих земель, а й ефективність їх використання. У нас в Україні з цим часто проблеми. Для нас це недолік, але це можливість для іноземних інвесторів, які готові вкладати значні ресурси та фінанси в українські землі.

Революційний будинок-теплицю створили у Нідерландах (10 фото)

Саме тому міжнародні інституції, такі як Світовий банк чи МВФ все активніше лобіюють створення в Україні вільного ринку землі. Для нас це може обернутися катастрофою.

Ринок землі: Світовий банк тисне на Україну

Але зараз не про це. Нідерланди – маленька, густонаселена країна, де проживає понад 1300 жителів на квадратний милю. Вона позбавлена практично будь-якого ресурсу, який вважається необхідним для великого сільського господарства. Тим не менш, Нідерланди є другими у світі за вартістю експортеру продовольства, поступаючись лише Сполученим Штатам, які у 270 разів перевищують європейську країну за розмірами. Самі лише Нідерланди постачають чверть продуктів від всього експорту ЄС. Найбільшим споживачем продукції з Нідерландів є Німеччина, яка імпортує більше, ніж на 20 мільярдів євро щорічно. Всього ж експортують Нідерланди сільськогосподарської продукції на 80 мільярдів євро. Для порівняння – загальний експорт України у 2016 році (усіх товарів та послуг) становив трохи більше 44 мільярдів доларів США.

Як голландцям вдалося зробити це?

Перше – це освіта. Мало хто знає, але саме в Нідерландах знаходиться Food Valley – розширений кластер новаторів сільськогосподарських технологій та експериментальних господарств. Назва обрана з навмисним натяком на Силіконову Долину Каліфорнії. Мізки Food Valley зосереджені в Університеті Вагенінгена (WUR), розташованому за 50 миль на південний схід від Амстердама. Згідно з Тайванським міжнародним рейтингом університетів, він є кращим у світі серед аграрних вишів та 64 у загальному рейтингу. Вже 13 разів поспіль його визнають кращим університетом в Нідерландах.

«Золоте вугілля» добувають на Вінниччині (фото)

5 з 26 найбільших продовольчих компаній світу мають мають науково-дослідні інституції в Нідерландах. Серед них Danone, Heinz (контролює 60% ринку кетчупа в США) та Royal FrieslandCampina (найбільший у світі молочний кооператив з рівчним доходом в 11 мільярдів євро).

Огляд світових новинок на найбільшій виставці техніки в Німеччині (відео)

Ключовим питанням вчені в університеті поставили саме продовольчу проблему і запевняють – знайшли її рішення. Вагенінген імітує роль Стенфордського університету в його знаменитому об’єднанні академічних кругів та підприємництва. Декани факультетів тут не лише академіки, а й контролюють кілька бізнес-підрозділів, які працюють за комерційними договорами.

Наукова обґрунтованість тут у тандемі з ринком

Дуже цікавий підхід вчених до вирішення завдань у сільському господарстві. Наведу приклад – у нас мало землі (припустимо, гектар) і не вистачає корму для годівлі худоби. Що робить фермер? Збільшує площі для сої (наприклад), або закуповує її. Вчені ж пропонують вирощувати комах. Мова йде, зокрема, про сарану. Умовно, 1 гектар поля дає 1 метричну тонну соєвого білка для худоби на рік. Така ж кількість землі може виробляти 150 тонн білка комах. І таких рішень безліч.

Досвід з Данії: ексклюзивне інтерв’ю з відомим ветеринаром (фото)

Ферми на кожному кроці. Тут немає надпотужних агрохолдингів, які контролюють ринок в країні. Увесь сільськогосподарський комплекс складається з тисяч малих фермерських господарств. Основою ведення господарства тут є високотехнологічні теплиці, в яких контролюються усі важливі показники: від вологості до температури. Це дозволяє протягом року виробляти овочі і фрукти – навіть екзотичні. Теплиці можуть розтягнутися на сотні кілометрів.

Яка роль держави у цьому? На відміну від багатьох міфів, які у нас зараз панують – держава активно стимулює сільське господарство в усіх розвинених країнах світу. Нідерланди не є виключенням. З 70-80-их років завдяки стимулюючим заходам в країні зменшилася кількість агрохолдингів. Було створено систему національного планування, яка охоплювала усі сторони сільського життя та все більше ресурсів вкладалося у науку. Як результат, вдалося зменшити витрати і збільшити виробництво. До речі

У Нідерландах розвивається саме органічне ви робництво з більшою собівартістю і має на меті отримати здорову їжу для населення.

“Фермерські” Нідерланди потребують ширшого висвітлення – в один матеріал усе не втиснути, тому вставляю трохи інфографіки та знову повернуся до початку: Нідерланди за розмірами як Одеська та Чернівецька область. З поганою землею. Як думаєте, наскільки розвинеться Україна, якщо досягне хоча б половини цієї ефективності?

Думаю, з огляду на глобальний попит, який буде найближчі кілька десятків років, це питання в Україні підніматиметься не один раз.

14
15

Максим Безека — головний редактор “News Агро-Центр”, режисер програми “Ля Село”.

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви бажаєте розмістити матеріал в рубрику “Блоги”, пишіть на електронну скриньку agroc.news@gmail.com.